«Мова — це пам’ять і майбутнє»: у Києві обговорили збереження мов національних спільнот

До дискусії долучилися понад 20 представників національних спільнот, державних та правових інституцій України.
Напередодні Міжнародного дня рідної мови у столичному пресцентрі «Київінформ» відбувся круглий стіл «Рідна мова: збереження, діалог, майбутнє», організований Рада національних спільнот України.
До дискусій долучилися представники органів державної влади, міжнародних інституцій та громадських об’єднань.

Серед головних тем, які звучали у залі: роль рідної мови у збереженні ідентичності, розвиток освіти багатомовності та підтримку мов, що перебувають під загрозою зникнення.
«Мова — це душа народу, його історична пам’ять, культура та духовна спадщина. Саме через мову передається мудрість поколінь і формується національна ідентичність. Захист мовного різноманіття є водночас захистом прав людини та європейського майбутнього України. Нехай рідна мова звучить у родинах, школах і громадському житті», — наголосив голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян.

Окрему увагу приділили практичним крокам держави у сфері мовної політики.
Зокрема, обговорили те, що в Україні розробляють стратегію збереження мов, які перебувають під загрозою зникнення, а також операційні плани підтримки.
Йдеться про освітні програми, підготовку педагогів, оновлення навчальних матеріалів і підтримку культурних ініціатив на рівні громад.
«Мовні права є не лише культурною, а й фундаментальною складовою гідності людини. Для України мовне розмаїття — не слабкість, а сила суспільства. Держава має забезпечувати не лише формальні гарантії, а й реальні механізми підтримки мов національних спільнот і корінних народів, особливо в освіті. Бо мова живе тоді, коли вона звучить публічно», — підкреслив правовий вимір мовного питання представник Уповноваженого з рівних прав і свобод Олександр Осіпов.

Також під час круглого столу анонсували створення робочої групи з упровадження концепції багатомовної освіти.
Вона має напрацювати підходи, які дозволять поєднати вивчення державної мови з підтримкою мов національних спільнот у школах.
Представники профільних міністерств наголосили, що такі зміни мають забезпечити рівний доступ до освіти та сприяти збереженню мовної спадщини.
«Освіта є тим простором, у якому формується повага до рідної мови як основи самоідентифікації людини. Водночас вона допомагає усвідомити роль української мови як чинника спільної ідентичності. Міністерство працює над створенням умов для вивчення і розвитку мов національних спільнот у межах реформи Нової української школи. Кожна мова є носієм унікального світогляду та історичної пам’яті», — розповів державний експерт Міністерства освіти і науки Дмитро Чуприна.
Учасники круглого столу також відзначили важливість міжкультурного діалогу та ролі громадських організацій у популяризації мовного різноманіття.
Зокрема, ішлося про необхідність підтримки локальних ініціатив, проведення культурно-просвітницьких заходів і створення середовища, у якому мови національних спільнот можуть звучати публічно у школах, громадах і медіапросторі.
«Повага до мовного різноманіття є невід’ємною частиною прав людини. Захист регіональних мов і мов національних спільнот — це питання рівності, недискримінації та соціальної згуртованості. Ми розглядаємо мову як унікальний спосіб бачити світ і передавати традиції. Саме тому підтримуємо стратегію збереження мов, що перебувають під загрозою», — розповіла старша спеціалістка проєкту Ради Європи в Україні Земфіра Кондур.

За підсумками зустрічі учасники дійшли висновку, що збереження мов — це не лише питання культури, а й елемент стійкості держави в умовах війни.
Рідна мова залишається інструментом пам’яті, засобом діалогу та основою майбутнього розвитку багатонаціональної України.






Читайте також:
Освіта під тиском війни: у Києві напрацьовують системні рішення для підтримки дітей.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»