Освіта під тиском війни: у Києві напрацьовують системні рішення для підтримки дітей

У Києві відбувся круглий стіл «Інноваційний розвиток освіти та психологічна стійкість в умовах воєнних викликів. Координація дій під час НМТ: відповідальність і взаємодія», організований Національною радою психологів України, Академією психологічної освіти України за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Захід в Київінформ пресцентрі об’єднав представників уряду, наукових установ, професійних психологічних спільнот та громадського сектору для напрацювання конкретних рішень щодо підтримки учасників освітнього процесу в Україні та за кордоном в умовах тривалого стресу війни.

Учасники круглого столу акцентували на тому, що психологічна стійкість освітньої системи стає стратегічним питанням і обговорили точки взаємодії та практичні рішення, що потребують міжвідомчого узгодження і спільної реалізації.

Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко окреслив масштаб проблеми: освіта під час війни — це не лише організація навчального процесу, а питання стійкості всієї системи. За його словами, здатність системи функціонувати в умовах тривалого стресу і невизначеності необхідно досліджувати на міжвідомчому рівні.

«НМТ є не лише інструментом оцінювання знань, а й суттєвим чинником психологічного впливу. Ми чудово розуміємо, в яких стресових ситуаціях діти долають освітні втрати і виходять на цей іспит. З боку Міністерства я хочу підтвердити: ми відкриті до діалогу і розглядаємо такі ініціативи як основу для практичної співпраці, зокрема у форматі пілотних рішень, які можуть бути масштабовані», — наголосив він.

Голова Національної ради психологів України Марія Петрова акцентувала на необхідності перетворення професійних ініціатив на системні рішення державного рівня. Тому Національна рада психологів України спільно з Академією психологічної освіти України ініціює створення міжвідомчої робочої групи, що об’єднає урядові структури, наукові установи, професійну спільноту та громадський і приватний сектори.

«Ми розробляємо національний підхід до супроводу дітей і підлітків, що охоплює як щоденне навчання, так і критичні періоди, зокрема підготовку до НМТ. Наша мета — зробити психологічну допомогу невід’ємною частиною державної політики у сфері освіти. Сьогоднішній діалог –це крок до системних змін, які потрібні Україні вже сьогодні», — зауважила Марія Петрова.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко наголосила на тому, що в допомогу батькам, які можуть допомогти власним дітям долати стрес під час освітнього процесу, розроблений доступний курс із трьох відео саме для батьків на Youtube каналі Центру. Також вона зазначила, що здійснюються практичні кроки забезпечити рівні умови для кожного учасника цьогорічного тестування, реєстрація до участі в якому стартує 5 березня і буде максимально спрощеною, окрема через портал Дія.

«Тестування відбуватимуться як в Україні, так і за кордоном. Минулого року нас підтримали 33 країни. Це також питання психологічної стійкості, адже діти за кордоном часто перебувають у складних умовах і потребують відчуття зв’язку з домом та можливості реалізувати своє право на освіту», — підкреслила вона.

Учасники круглого столу зазначили, що важливо підтримувати українських дітей, які виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення і найближчим часом не можуть повернутись в Україну. Про досвід підтримки освітніх систем у кризових умовах розказали представники української діаспори.

Любов Любчик, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового Конгресу Українців наголосила: вперше за понад століття держава не просто «побачила» українську школу за кордоном, а й почала системно вивчати її запити. Серед ключових кроків — верифікація українських шкіл за кордоном, визнання результатів навчання у суботніх та недільних школах, а також визнання педагогічного стажу та кваліфікаційних категорій вчителів за кордоном.

«Кожна українська школа та кожна дитина за кордоном — це невід’ємна частина України. Визнання результатів навчання дасть учням реальний шанс повернутися в освітню систему України без суттєвих втрат», — наголосила Любов Любчик.

Богдан Райчинець, президент Європейського Конгресу Українців поділився чеським досвідом інтеграції українських психологів та вчителів у місцеву систему підтримки дитячих груп. Водночас він окреслив стратегічний виклик — збереження ідентичності української молоді в діаспорі.

«Скільки ресурсів та зусиль ми готові інвестувати, щоб через роки українська молодь зберегла свою ідентичність і не асимілювалася? Там, де ми не зможемо професіоналізувати вивчення української мови в межах національних європейських шкільних систем, ми продовжуватимемо роботу в рамках додаткових занять в українських суботніх школах», — запевнив Богдан Райчинець.

Голова Академії психологічної освіти України Світлана Березіна зазначила масштабній проблемі хронічної психологічної неврівноваженості молодих українців через війну, тобто на критичній обставині, яку неможливо ігнорувати.

«Нам вкрай важливо готувати психологів до роботи в кризових ситуаціях — безпосередньо з молоддю, школярами та їхніми батьками. Впровадження штучного інтелекту та інноваційної совіти не лише посилить конкурентоспроможність нашої молоді, а й допоможе мінімізувати стрес через залучення до прогресивних освітніх інструментів», — зауважила Світлана Березіна.

Такі інструменти вже напрацьовує соціально-відповідальний бізнес. Операційний директор фінтех-компанії Activitis Ірина Попова звернула увагу на зв’язок між фінансовою грамотністю та психологічною стійкістю.

За її словами, дорослі не зможуть навчити дітей зваженим рішенням, якщо самі не володіють базовими фінансовими навичками. Окремим викликом залишається інклюзія — компанія співпрацює з Українським товариством глухих, щоб забезпечити рівний доступ до освіти для всіх категорій населення.

Наукове обґрунтування впливу хронічного стресу і на освітній процес, і на здоров’я представив директор Інституту неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина НАМН України Ігор Лінський.

Він навів тривожну статистику: попит на антидепресанти у 2025 році зріс на 25%, а за два роки — на 72%. Хронічний дистрес (негативна форма стресу, що виникає при тривалому тиску, коли організм виснажується, а адаптаційні механізми не справляються — Ред.) руйнує не лише психіку, а й фізичне здоров’я, призводячи до артеріальної гіпертензії, ризику інсультів та діабету другого типу.

«Особливо вразливими є діти: стрес війни може спричинити затримку когнітивного розвитку, емоційну дисрегуляцію та соціальну ізоляцію. Парадоксально, але показники постстресових розладів серед цивільного населення вищі, ніж у військових» — поділився статистикою Ігор Лінський.

За підсумками круглого столу, участь у якому взяли представники з різних регіонів України, а також із країн Балтії, Франції та Ізраїлю, учасники напрацювали рекомендації, що будуть передані Міністерству освіти і науки для використання у щоденній практичній діяльності.

Також було погоджено резолюцію круглого столу та ініційовано створення міжвідомчої робочої групи, до якої увійдуть представники урядових структур, наукових установ та професійної спільноти.

Відео круглого столу на каналі Київінформ в Youtube:

Пресцентр Київінформ