Третій тиждень без тепла: що відбувається з будинком на Липській у центрі Києва

Криза має комплексний характер, адже жителі зіткнулися з нестабільністю роботи всіх комунікацій. Фото з відкритих джерел
Криза має комплексний характер, адже жителі зіткнулися з нестабільністю роботи всіх комунікацій. Фото з відкритих джерел

Мешканці будинку на Липській у Печерському районі вже понад три тижні живуть без стабільного опалення. Люди змушені обігрівати квартири підручними засобами й хвилюються за стан внутрішніх мереж, водночас у міській владі пояснюють затримку наслідками масованих атак на енергетичну інфраструктуру.

Будинок №12/15 на Липській у Печерському районі Києва залишається без тепла з 9 січня. За словами мешканців, у частині квартир температура опускається нижче норми, а в окремих — майже до нуля. Люди не приховують тривоги через можливі пошкодження труб і змушені шукати тимчасові способи обігріву.

Водночас у КМДА наголошують: затримки з відновленням теплопостачання пов’язані з критичним навантаженням на систему після кількох масованих обстрілів. Комунальні служби працюють у протиаварійному режимі, а пріоритетом залишається стабілізація теплопостачання в усьому місті.

За словами голови ОСББ Андрія Петрова, криза має комплексний характер, адже жителі зіткнулися з нестабільністю роботи всіх комунікацій: «У нас стільки часу немає опалення, і чи злили воду із системи — досі незрозуміло. Крім того, виникали перебої з водопостачанням та електрикою. Коли світло з’являється, всі одночасно вмикають обігрівачі, через що мережа не витримує навантаження і її вибиває».

З його слів, у помешканнях, де наразі ніхто не проживає, температура впала нижче нуля.

Аби захистити стіни від промерзання та зігрітися, люди вмикають електричні обігрівачі, використовують газові варильні поверхні та портативні балони. Мешканці розуміють технічні ризики такого підходу в багатоквартирному будинку, проте наразі це єдина можливість підтримувати побут у холодних оселях.

«Ми зверталися всюди: і в керуючу компанію, і в ЖЕК, і на аварійну службу. Нам відповідають, що безпосередньо в нашому будинку аварій немає, але є проблема на теплотрасах міста. Кажуть просто чекати, коли з’явиться можливість підключити опалення», — продовжує він.

Катерина Васильєва живе на останньому, четвертому, поверсі будинку. За її словами, вранці термометр в квартирі показує 9 градусів тепла. Протягом дня жінці вдається дещо прогріти повітря за допомогою газової плити або електричних обігрівачів — тоді температура піднімається до 13,8 градуса.

Проте киянка зауважує, що таке потепління відчутне лише безпосередньо біля приладів, оскільки вони не здатні забезпечити рівномірний обігрів усієї квартири.

Найбільше, за словами Катерини, мешканців турбує стан труб. Керуюча компанія мала злити теплоносій із системи опалення, проте реальний стан мереж викликає сумніви.

«У деяких оселях під батареями вже зʼявились бурульки… Видно, воду з труб злили не до кінця, і тепер ми дуже хвилюємося: аби лише систему не розірвало, коли опалення нарешті спробують подати», — побоюється вона.

Мешканці займають активну позицію і постійно залишають заявки на міських лініях. У службі підтримки «15-51» Катерині дали відповідь, що орієнтовна дата підключення опалення в будинку — 11 лютого.

Люди розуміють, що через обстріли ситуація з інфраструктурою в місті зараз непроста. Вони не вдаються до прямих звинувачень, усвідомлюючи навантаження на комунальні служби, проте сподіваються, що ремонтним бригадам вдасться знайти рішення швидше.

«Це масова проблема. Ми психологічно готові до різних варіантів, але сподіваємося на розголос, який може прискорити процес подачі в наш будинок опалення», — підсумовує Катерина.

Тим часом у міській владі зазначають, що внаслідок кількох масованих атак ворога місто працює в умовах складної енергетичної ситуації та вживає всіх можливих протиаварійних заходів.

Наразі для відновлення послуги централізованого опалення в частині житлових будинків тимчасово обмежено постачання гарячої води. Вивільнену теплову потужність спрямовують на відновлення теплопостачання. Адже за низької температури повітря повторно запустити систему технічно дуже складно. Особливо це актуально в умовах, коли систему доводиться запускати не вперше, зокрема втретє — як у частині житлового фонду Деснянського району.

У міській владі наголошують: обмеження гарячого водопостачання стосується не всього житлового фонду міста, а лише будинків, де це технічно необхідно для відновлення теплопостачання. Це вимушений і тимчасовий крок, необхідний для ліквідації наслідків ворожих атак, відновлення тепла в оселях і подальшої стабілізації роботи енергосистеми.

У КМДА також зазначають, що Київ переживає один із найважчих опалювальних періодів. Лише за останні тижні ворог завдав кількох масованих ударів балістичними, крилатими ракетами та безпілотними системами, ціль яких — енергосистема столиці.

Станом на сьогодні частина житлових будинків залишаються без тепла. Переважна більшість із них — на Троєщині. Частина — в кількох інших районах.

Комунальники та енергетики цілодобово ремонтують пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру, щоб повернути тепло в оселі киян. Над усуненням проблем з теплопостачанням у Києві працює понад тисяча людей. Столичним фахівцям допомагають бригади зі Львова, Полтави, Чернігова, Вінниці, Житомира, Миколаєва, Одеси, Рівного, Кропивницького, Київської області та деяких інших міст, а також бригади «Укрзалізниці». Залучені працівники інших підприємств, яких можливо задіяти до ліквідації, — метрополітену, «Київміськсвітла» та інших.

***

Раніше «Вечірній Київ» повідомляв, що столична влада визначила в кожному районі опорні пункти обігріву — так звані пункти незламності. У разі надзвичайних ситуацій там можуть перебувати та за потреби ночувати мешканці.

Локації облаштовані місцями для відпочинку, мобільними котельнями, а також забезпечені харчуванням і засобами гігієни. Такі заходи місто впроваджує через складну ситуацію в енергосистемі та ризик подальших атак на критичну інфраструктуру.

Також міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що подібної ситуації раніше не траплялося в історії столиці. За таких умов відновлення роботи енергосистеми є вкрай складним завданням для фахівців. За його словами, найскладніша ситуація наразі на Троєщині, де комунальники та енергетики відновлюють постачання після атаки рф.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»