Пішла з життя відома київська художниця Галина Григор’єва
Мисткиня вважала, що мистецтво завжди сучасне, бо народжується з часу, у якому ми живемо, та водночас несе в собі пам’ять минулих епох і передчуття прийдешнього.
Днями на 93-му році життя завершила свій шлях видатна українська мисткиня Галина Сергіївна Григор’єва. Її «тихий живопис» поєднав пам’ять минулих епох із передчуттям майбутнього, а сама мисткиня залишила по собі спадок, що назавжди житиме в музеях, колекціях та серцях її учнів.
Про смерть мисткині повідомили на сторінці Національної спілки художників України.
Галина Сергіївна Григор’єва (1933–2026) — видатна українська художниця, живописець і графік, член Національної спілки художників України, чия творчість стала невіддільною частиною культурного ландшафту України другої половини ХХ — початку ХХІ століття.
Народилася 27 квітня 1933 року в Києві у відомій мистецькій родині, де батько — Сергій Григор’єв — був класиком радянського живопису, а атмосфера дому формувала особливий простір свободи, духовних шукань і творчої незалежності. Освіту здобула в Київському художньому інституті, який закінчила у 1959 році, і відтоді послідовно вибудовувала власний авторський стиль, уникаючи ідеологічних замовлень та тиску соцреалізму.
Її живопис вирізнявся стриманим колоритом, витонченими нюансами кольору, сріблястими вальорами, перлистими переливами та відтінками старого золота, що створюють містичний простір, де оживають образи античності, ренесансні героїні, японські гравюри, купальниці й балерини з полотен світових класиків. Серед найвідоміших творів — «Купальниці» (1998), «Кує зозуля» (2000), варіації на тему Ніколя Пуссена (2001).
Галина Григор’єва активно виставляла свої роботи в Україні та за кордоном: у Національному художньому музеї України (1992, 2008), у заповіднику «Софія Київська» (2002, 2003), у виставкових залах Національної спілки художників України (2004), у «Мистецькому Арсеналі» (2007), а також на численних персональних і групових виставках у Києві. Її твори представляли українське мистецтво на аукціоні Christie’s у Лондоні, експонувалися в Японії (Саппоро, Осака), Франції (музей Августинців у Тулузі), Москві, Варшаві та інших містах світу. Картини художниці зберігаються у фондах державних музеїв України — Українського національного музею, Музею історії Києва, Національного музею у Львові — а також у численних приватних і корпоративних колекціях в Україні, Європі, Америці та Канаді.
Галина Сергіївна залишила по собі не лише багатий творчий спадок, а й духовний орієнтир для своїх учнів і колег. Її внесок у культуру «шістдесятників», її педагогічна діяльність у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка, її непохитна вірність мистецтву — усе це стало частиною культурної пам’яті України. Світла пам’ять про Галину Григор’єву назавжди залишиться в серцях тих, хто знав її особисто і хто відкриває для себе її ж її живопис як шлях до духовного світу мистецтва.
Прощання з пані Галиною відбудеться в четвер 22 січня о 12 годині в крематорії на Байковому цвинтарі. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким.
Світла пам’ять.
До теми: помер видатний український диригент Ігор Блажков.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»