Першим відкрив слухачам музику авангарду: помер видатний український диригент Ігор Блажков

Він був однією з ключових постатей українського музичного життя другої половини XX століття. Як диригент і музикознавець він сформував високі стандарти камерного виконавства, відкрив українським слухачам сучасну музику та став союзником «Київського авангарду.
Вчора 7 січня пішов із життя видатний український диригент, музикознавець, педагог і просвітник Ігор Іванович Блажков. Йому було 89 років.
Про смерть музиканта повідомили на сторінці Національної філармонії України.
«Ім’я Ігоря Блажкова нерозривно пов’язане з історією Національної філармонії України та Київського камерного оркестру. У 1969–1976 роках він був головним диригентом Київського камерного оркестру, з яким сформував високі художні стандарти колективу та відкрив українській публіці широке коло шедеврів світової й сучасної музики», — йдеться у дописі.

Колеги згадують, що саме завдяки його подвижницькій праці в концертному житті філармонії прозвучали твори композиторів ХХ століття, багато з яких уперше були виконані в Україні.
Музикознавиця Любов Морозова зазначила у своєму дописі на своїй сторінці у Facebook, що Ігор Блажков був тісно пов’язаний із колом «Київського авангарду» — неформальною спільнотою композиторів 1960-х років, яка сформувалася навколо класу Бориса Лятошинського.
До «Київського авангарду» входили Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Губа та інші. Саме авангардні твори, які любив виконувати Ігор Блажков, радянська влада вважала «ворожою ідеологічною провокацією». Свого часу через виконання музики Сильвестрова, Шенберґа та Вареза у 1968 році його було звільнено з Ленінградської філармонії.

«Блажков був диригентським та інтелектуальним союзником цього кола: він глибоко знав нову західну музику, ініціював обговорення, сприяв ознайомленню із забороненими партитурами та стояв по той бік академічного конформізму. Як диригент він поєднував аналітичну точність, аскетизм жесту і принципову відмову від ефектності», — написала Любов Морозова.
Нагадаємо, що Ігор Іванович Блажков народився 23 вересня 1936 року в Києві. Закінчив диригентський факультет Київської консерваторії у класі Олександра Климова. У 1959 році став дипломантом республіканського конкурсу диригентів і почав працювати у Державному симфонічному оркестрі України.
У 1969–1976 роках очолював Київський камерний оркестр, активно популяризував сучасну музику, листувався з Ігорем Стравинським, Едґаром Варезом, Карлгайнцем Штокгаузеном, сприяв гастролям Стравинського в СРСР. У 1990 році отримав звання Народного артиста УРСР.
У 2002 році Ігор Блажков залишив Україну й переїхав до Німеччини. Це рішення було пов’язане з його професійними та життєвими обставинами: він продовжив діяльність як диригент і педагог, працював із європейськими оркестрами, викладав і залишався активним у музичному середовищі.
Попри еміграцію, він залишався важливою постаттю для українського музичного світу, адже його творчий спадок і внесок у розвиток камерної та симфонічної музики в Україні мали історичне значення.
Ігор Блажков був не лише маестро за диригентським пультом, а й мислителем, архівістом музичної пам’яті, людиною глибоко культури та принципової позиції. Його внесок у розвиток українського музичного мистецтва має справді історичне значення.
Вічна пам’ять!
До теми: Помер композитор і Герой України Ігор Поклад
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»