Що покаже Національна опера України у другій половині січня
Колектив театру розпочав 2026 рік святковим марафоном балету «Снігова Королева», після завершення якого на глядачів чекатимуть кращі шедеври світової оперної та балетної класики та гучні прем’єри.
У другій половині січня на шанувальників високого мистецтва чекають знакові події: довгоочікуваний шостий прем’єрний показ фантасмагоричної опери «Казки Гофмана», колоритний балет-феєрія «Вечори на хуторі біля Диканьки» та низка класичних постановок, що задовольнять найвибагливіші смаки.
15 січня (четвер) о 17:00 — комічний балет «Весілля Фігаро» на музику Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка, який впродовж багатьох років є беззаперечним фаворитом у київських глядачів.
Історія розгортається навколо камердинера Фігаро, який готується до весілля зі своєю коханою Сюзанною. Але їхнє щастя опиняється під загрозою, коли граф Альмавіва намагається скористатися «правом першої ночі». Це запускає низку комічних ситуацій, інтриг, ревнощів і витончених помст. Усе це — без слів, лише через мову танцю, міміки й музики.
Цього разу в головних партіях — найромантичніше балетна пара Тетяна Льозова (Сюзанна) та Ярослав Ткачук (Фігаро).
16 січня (п’ятниця) о 17:00 — перлина українського оперного мистецтва «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка — сповнена гумору, танців та фольклору історія кохання у музичній редакції Мирослава Скорика та сценічній редакції Анатолія Солов’яненка.
В основі сюжету історія простої дівчини Наталки, яка тужить за своїм коханим Петром, що поїхав на заробітки на чужину та невідомо коли повернеться. Через волю матері вона змушена погодитися на заручини з місцевим багатієм паном Возним…
У ролях: Наталія Ніколаїшин (Наталка Полтавка), Сергій Скочеляс (Петро), Наталя Кисла (Горпина Терпелиха), Богдан Тарас (Виборний Макогоненко), Руслан Танський (Возний Тетерваковський), Олександр Бойко (Микола). Диригентка — Алла Кульбаба.
17 січня (субота) о 15:00 — балет Хермана Левенсхольда «Сильфіда», який вважається не просто одним з кращих романтичних балетів. Йому випало започаткувати той великий перелік творів, які склали цілу епоху в хореографічному мистецтві. Свого часу цей твір назвали «ескізом, яким скористалися для чарівної композиції «Жізелі».
18 січня (неділя) о 15:00 — вечір одноактних вистав:
- Комічна опера Джованні Баттіста Перголезі «Служниця-пані». Попри доволі коротке життя, Джованні Баттіста Перголезі увійшов в історію передусім саме «Служницею-пані» (La Serva Padrona) — твором, який згодом посів гідне місце у золотому фонді оперного мистецтва. Ця опера спочатку мала призначення інтермедії між актами опери-seria «Гордий бранець», а з часом набула самостійності й швидко завоювала тодішній музичний світ, ставши блискучим зразком опери-буффа. Гобелен, що ожив, — так режисерка-постановниця Тамара Трунова пояснює візуальну стилістику своєї «Служниці».
- У виконавському складі цієї старовинної опери цього разу: Дмитро Агеєв (Умберто), Анастасія Поважна (Серпіна, його служниця), партія клавесина — Юлія Ященко.
- «5 танго» на музику Астора П’яццолли у постановці одного з найвидатніших хореографів сучасності Ханса ван Манена. Одноактний балет для семи пар, створений 1977 року, входить до репертуару багатьох балетних труп, є надзвичайно популярним у світі шедевром Ханса ван Манена. Тут хореограф дозволив собі відмовитися від високих підборів, які зазвичай притаманні танцю танго, а замість них використати пуанти. Він поєднав іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з класичним танцем, сплітаючи дивовижні ритми та почуття, що ллються разом зі звуками музики.
22 січня (четвер) о 17:00 — балет Михайла Скорульського «Лісова пісня» до Дня Соборності України.
Сюжет поетичної драми‑феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» — одного з найвизначніших творів української літератури — полонив композитора своєю глибиною та красою. Цей твір вражає гуманістичним змістом, високим етичним пафосом, палкою вірою в поезію життя й невгасимим прагненням людини до прекрасного. У ньому пристрасно й гнівно звучить осуд дріб’язковості, користолюбства та егоїзму — всього, що здатне знищити в людині творче натхнення й радість буття.
Буденному, беззмістовному існуванню Леся Українка протиставила високу мрію про щастя та справжню велич людської душі. В музичній тканині «Лісової пісні» важливу роль відіграють народнопісенні мотиви, які надають балету щирості й національної самобутності.
Створюючи балет, Михайло Скорульський підніс захопливий гімн не лише людині з її вічним прагненням до краси, а й природі та самому життю — гармонійному, величному й сповненому невмирущої поетичності.
У головних ролях провідні солісти балету: Катерина Курчеко (Мавка) та Олександр Скулкін (Лукаш).
23 січня (п’ятниця) о 17:00 — опера Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфлай» (Чіо-Чіо-Сан). Трагічна історія японської дівчини з Нагасакі вже понад сторіччя зворушує шанувальників опери з усього світу. Однією з найбільш відомих виконавиць Мадам Баттефлай була видатна українська співачка Соломія Крушельницька, яка принесла твору світове визнання. Саме завдяки її голосу й артистичному таланту Джакомо Пуччіні вдалося врятувати свою оперу, що провалилася після прем’єри. Після тріумфу української співачки у головній ролі зворушений Джакомо Пуччіні, котрий повернув собі творчу честь, надіслав Крушельницькій фотокартку із присвятою «неперевершеній та найчарівнішій Баттерфлай (Джакомо Пуччіні, Торре дель Лаго, 1904)».
З великим успіхом вистава неодноразово ставилася на сцені Національної опери України. Нинішня вистава має досить довге сценічне життя. Постановницею вистави є видатна режисерка Ірина Молостова — одна з корифейок українського музичного театру другої половини XX сторіччя.
Виконавці: Оксана Крамарева (Чіо-Чіо-Сан), Дмитро Іванченко (Лейтенант Пінкертон), Тетяна Пімінова (Сузукі) та ін. Диригент — Віктор Олійник.
24 січня (субота) о 15:00 — вечір одноактних сучасних балетів «Кассандра» та «Мойсей» у постановці Олесі Шляхтич
- «Кассандра» на музику Антоніо Вівальді, Safdi — дійство, що обʼєднує минуле з майбутнім, кінетичне зі статичним, колір з формою та визначений зміст з лабільним простором думки.
За основу сюжету взята найзагадковіша поема Лесі Українки, що змалювала протистояння між добром та злом через призму видінь доньки троянського царя Кассандри. - «Мойсей» на музику Тимофія Старєнкова. Балет «Мойсей», створений за мотивами поеми Івана Франка — про прагнення нації зберегти свою землю, пошук «маленького раю» та віру у Перемогу.
25 січня (неділя) о 17:00 — опера «Травіата» Джузеппе Верді у постановці Анатолія Солов’яненка.
Прем’єра відбулася 29 жовтня 2022 року. Опера «Травіата» Джузеппе Верді у постановці Анатолія Солов’яненка — це сучасне бачення класичного твору. Головний меседж, який транслює ця постановка залу — мистецтво поза часом. Не зважаючи на епохи та інтер’єри, людські взаємини, міжособистісні конфлікти, проблеми та почуття залишаються незмінними… І, можливо, глядач побачивши особисту ситуацію у сучасному трактуванні на оперній сцені, швидше усвідомить цінність стосунків.
У головних ролях: Ольга Фомічова (Віолетта Валері), Дмитро Кузьмін (Альфред Жермон), Генадій Ващенко (Жорж Жермон, його батько), Анжеліна Швачка (Флора Бервуа) та інші. Диригентка —Алла Кульбаба.
28 січня (середа) о 17:00 — ШОСТИЙ ПРЕМ’ЄРНИЙ ПОКАЗ опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана».
«Казки Гофмана» (фр. Les contes d'Hoffmann) — остання опера французького композитора Жака Оффенбаха. Все своє творче життя Жак Оффенбах мріяв створити «серйозний твір», проте, знаходячись у полоні охочої розваг мінливої паризької публіки, був вимушений писати затребувані водевілі, музичні комедії, оперети.
Наприкінці жовтня 2021 року на сцені Національної опери України відбулася прем’єра «Казок Гофмана» в концертному форматі й з того часу глядачі з нетерпінням очікували сценічну версію цієї опери. І ось нарешті довгоочікувана прем’єра, що відбулася восени минулого року
Постановний склад: режисер-постановник — Іван Уривський, диригент-постановник — Микола Дядюра, хормейстер-постановник — Денис Крутько, художник-постановник — Петро Богомазов, художник костюмів — Дарія Біла.
У виконавському складі цього разу заявлені: Дмитро Іванченко (Гофман), Сергій Магера (Ліндорф Коппеліус, Даперутто, Міракль), Ірина Петрова (Нікляус, Муза), Ольга Фомічова (Олімпія), Лілія Гревцова (Антонія), Тетяна Ганіна (Джульєтта), Владіслав Фоміних (Креспель), Михайло Кірішев (Паттікіначчо, Франц, Лютер, Шлеміль), В’ячеслав Базир (Герман), Тетяна Пімінова (Голос матері), Руслан Танський (Андреас, Кошеніль), Сергій Скочеляс (Спаланцані, Натанаель), Наталія Николаїшин (Стелла). Диригент — Микола Дядюра.
29 січня (четвер) о 17:00 — балет Людвіга Мінкуса «Баядерка».
Вистава займає особливе місце в історії українського хореографічного мистецтва, бо саме ним 2 жовтня 1926 року започаткував свою історію київський балет.
В основі сюжету — східна романтична легенда про трагічне кохання баядерки та хороброго воїна.
Цього разу в головних партіях Ілона Кравченко (Нікія, баядерка) та Микита Сухоруков (Солор, воїн).
30 січня (п’ятниця) о 17:00 — опера «Флорія Тоска» Джакомо Пуччіні, яка по праву вважається однією з найбільш популярних вистав у світі.
В титульній партії цього разу заявлена Вікторія Ченська. Також в головних ролях: Дмитро КУзьмін (Каварадоссі), Олександр Мельничук (Скарпіа), Володимир Тишков (Чезаре Анджелотті), Олександр Бойко (Ризничий) та інші.
31 січня (субота) о 17:00 — балет Євгена Станковича «Вечори на хуторі біля Диканьки» у постановці Віктора Литвинова. Прекрасна Оксана, закоханий у неї Вакула, заповзятлива Солоха, хитрий Чорт — усі поринають у коло інтриг різдвяної ночі. Усі ми змалку пам’ятаємо сюжет повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом». Цього разу вічний сюжет Гоголя — захоплива фантасмагорія з яскравими характерами, наповнена колоритом, щедрівками й колядками — оживає у вигляді балету. На глядачів чекає яскрава вистава, багата на народні звичаї та гумор. Поряд із картинами сільської Різдвяної ночі з її співом та веселощами — фантастичні образи нечистої сили, небесних зірок…
Важливо!
У випадку повітряної тривоги глядачів буде запрошено до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру.
Детальну інформацію щодо складу виконавців (можливі зміни) та продажу квитків можна дізнатися на офіційному сайті театру.
Квитки на вистави надходять у продаж поступово (зазвичай за 2 тижні до вистави) і придбати їх можна як онлайн, так і у касах театру.
До теми: LIATOSHYNSKY SPACE 2026: Київ знову відкриває музику Бориса Лятошинського.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»