На Київ чекає ревіталізація та озеленення промислових зон: інтерв’ю з керівником екологічного департаменту столиці

Про це розповів директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Павло Іванов. Говоримо про найкращі екологічні практики у столиці та екологічні ініціативи 2026 року.

ПОВІТРЯ У СТОЛИЦІ ТА МІЖНАРОДНІ ВІДЗНАКИ

— Які, на Вашу думку, проєкти, втілені або продовжені у 2025 році, були найбільш вдалими й корисними для екології Києва?

— У 2025 році у столиці реалізували та продовжили низку системних проєктів, що мають довгостроковий екологічний ефект. Зокрема, Київ підтвердив відповідність своєї автоматизованої системи моніторингу якості повітря європейським стандартам — за результатами незалежного аудиту Фінського метеорологічного інституту. Сьогодні в місті функціонують 53 стаціонарні пункти моніторингу з фіксацією даних у режимі реального часу.

Вагомим досягненням стало міжнародне визнання Оболонського острова, який отримав нагороди Green Flag Award та World Urban Parks Award 2025 за системний підхід до управління природною територією, збереження біорізноманіття, доступність і безпеку.

Також у 2025 році розпочато роботу над Оцінкою ризиків та вразливості Києва до зміни клімату, що стане основою для розробки Плану адаптації міста.

Паралельно продовжувалася цифровізація зелених насаджень — протягом року створили понад 20 тисяч нових карток дерев, а загалом фахівці оцифрували понад 307 тисяч дерев.

«КИШЕНЬКОВИХ» СКВЕРІВ СТАНЕ БІЛЬШЕ

— Мінісквери та «кишенькові» сквери: скільки їх цього року створено і чи є в планах на наступний рік продовження такої практики і де саме?

— Протягом 2025 року у Києві створено 19 нових мініскверів, які стали локальними просторами для відпочинку мешканців. Окрім цього, на 11 локаціях встановили зелені меблі для підвищення комфорту перебування в зелених зонах.

У 2026 році ми продовжуватимемо практику створення кишенькових скверів, адже маємо запити від громадськості з різних районів Києва. Це насамперед про комфорт для людей, про їх відпочинок і про екологію.

— Нові плани та ініціативи на 2026 рік: розкажіть, що задумали?

— За підсумками 2025 року визначили ключові напрями подальшої роботи. Зокрема, у 2026 році планується продовження розробки Плану адаптації Києва до зміни клімату на основі проведеної оцінки ризиків та вразливості міста.

Також серед пріоритетів — подальше впровадження природоорієнтованих рішень, розвиток системи управління зеленими зонами, підтримка екологічної освіти та просвітницьких ініціатив, а також збереження біорізноманіття міського середовища.

Окремо зазначу, що місто продовжує формувати комплексне бачення розвитку територій, у якому ревіталізація промислових зон розглядається як інструмент кліматичної адаптації, підвищення якості життя та зменшення негативного антропогенного впливу. Особливий акцент робиться на збалансуванні промислової функції з екологічними рішеннями. Ми фокусуємося на озелененні як ключовому інструменті.

У МІСТІ СТВОРЯТЬ ЄДИНИЙ ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР

Традиційно озеленення зосереджувалося переважно в парках і скверах. Водночас у наступному році ми плануємо спрямувати зусилля на озеленення:

• територій з найбільшим антропогенним навантаженням;
• промислових зон;
• транспортних артерій та вузлів з інтенсивним автомобільним рухом.

Озеленення плануємо з урахуванням функціональних особливостей територій, зокрема: промислові майданчики та прилеглі зони; території вздовж основних автомобільних магістралей; ділянки підприємств та установ, підпорядковані різним формам управління.

Кінцева мета — не точкове озеленення, а створення цілісної, взаємопов’язаної мережі зелених просторів, яка охоплює як рекреаційні зони, так і найбільш проблемні промислові та інфраструктурні території. Саме така мережа має стати основою сталого розвитку міста та його кліматичної стійкості.

Окрему увагу хочу приділити розвитку міських лісів у 2025 році. Підприємствами лісопаркового господарства заліснено 9,1 га лісокультурних площ, де висаджено 234,2 тис. сіянців головних лісотвірних порід, зокрема 179,2 тис. хвойних. Це легені нашого міста, і дуже важливо продовжувати ініціативу відновлення лісів у столиці.

ВІД ГРОМАДСЬКОСТІ ЧЕКАЮТЬ ІНІЦІАТИВ ІЗ ЗАПОВІДАННЯ НОВИХ ТЕРИТОРІЙ

— Чи є плани ініціювати створення заповідних зон або заказників на території столиці у 2026 році?

— Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА відкритий до фахового обговорення та конструктивних пропозицій щодо заповідання територій у межах столиці й закликає громадян та експертну спільноту до співпраці.

Формування природно-заповідного фонду Києва здійснюється з урахуванням вимог законодавства, екологічної доцільності, містобудівного контексту та інтересів громади. Процес заповідання починається з клопотання від громадян або організацій із чітким обґрунтуванням цінності території та підтвердними матеріалами.

Департамент забезпечує розгляд таких звернень і, у разі підтвердження природоохоронної цінності об’єкта, готує проєкт рішення для Київської міської ради.

Водночас ми плануємо продовжувати роботи з заповідання нових територій, і до речі, думаю одним із перших рішення Київської міської ради надання статусу пам’ятки природи місцевого значення Дубу Пимоненка у Печерському районі міста.

Читайте також: «У „Плесі“ розповіли про плани щодо заповідання озер та розчищення малих річок Києва».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»