У «Плесі» розповіли про плани щодо заповідання озер та розчищення малих річок Києва

Взимку у працівників столичного «Плеса» доволі багато роботи як на водних об’єктах столиці, так і з документами, продовжиться й робота над заповіданням водних об’єктів, встановленням охоронних знаків, які останнім часом нищать вандали.
Говоримо коротко про плани й проблеми з керівником КП «Плесо» Вячеславом Савицьким.
— Зимові свята тривають. Одне з них потребує спеціальної підготовки. Чи розпочалася у столиці підготовка до Водохреща 6 січня?
— Так. Нагадаю, що в країні військовий стан не дозволяє це популяризувати і запрошувати людей на заходи. Але ми знаємо з практики: щороку дуже багато вірян йдуть до наших водойм. Тому завдання «Плеса» — забезпечити безпеку їх перебування на воді в ці свята.

Тому будемо готувати всі локації, співпрацюємо з ДСНС, поліцією, медичними службами, щоб люди, які прийдуть, були у безпеці. Дно водойм у місцях занурення перевірять водолази, ми забезпечимо благоустрій навколо водойм: місця перевдягання, безпека берегів. Лайфгарди «Плеса» обов’язково будуть чергувати.
Вячеслав Савицький нагадав, що у Києві частина прибережних територій озер та водойм має охоронний статус або розташована в межах заповідних природо-охоронних об’єктів. Тобто належить до природно-заповідного фонду або відноситься до ландшафтних заказників чи резерватів. Кияни останнім часом не зважають на охоронюваний статус, вдаються до вандалізму. Проте, процес подальшого заповідання столичних водних об’єктів триватиме.
— Скажіть, будь ласка, які об’єкти на вашу думку, ви б заповідали, створили заказники?
— Є чудове озеро з назвою Відро, що розташоване в Голосівському районі, у мальовничому місці. І воно поки незаймане — поряд відсутні житлові будинки. Тому дуже хочеться, щоб так все і залишилось. Ми будемо ініціювати одне з перших питань у наступному році — заповідання цього озера, яке знаходиться на балансі КП «Плесо». Ініціюватимемо через профільну комісію Київради. Це поки що один такий об’єкт у планах.
— Останнім часом фахівці «Плеса» розчищували багато річок, водотоків, щоби уникнути підтоплення територій міста. Чи продовжите взимку цю роботу?
— Все, що було в планах на цей рік ми виконали. Й деяка важка техніка, що використовувалася для розчищення, вже законсервована на зиму. А навесні ми розпочнемо розчищати далі, щоб весняний паводок, водопілля пройшли у місті задовільно. Цю роботу з березня ми продовжимо. Нагадаю, що основні роботи на головних водовідвідних артеріях міста ми провели: на Либеді, річці Дарниця (Дарницький меліоканал), каскаді Совських ставків та інших. На 2026 рік у плані розчищення п’ятьох малих річок: Сирець, Нивка, та ж Віта (доволі велика річка), каскад озер Опечень… Тому, згідно з планом, в березні ми будемо рухатись далі.
— Як тепла зима впливає на стан водних об’єктів?
— Відзначу недостатню водність деяких озер, а також є питання з підтопленням там, де рівень води вищий за норму. Ми запровадили минулого року моніторинг рівня води. І, в принципі, там не стільки погодні умови на рівень води впливають, скільки стан перехідних колекторів, підземних перепускних труб. Тому, наше завдання — постійно виконувати їх розчищення.
Щодо теплих зим, скажу, що на якість води, розмноження синьо-зелених водоростей, мікробів, вони не дуже сильно впливають. Це природні умови. Більше впливають антропогенне навантаження, хімічне забруднення від діяльності промислових об’єктів. Тому треба робити розчищення, проводити моніторинг й вживати конкретні заходи.
Нагадаємо для киян: нині охоронний статус мають такі столичні озера та їх прибережні території
1. Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Заплавне» (Дарницький район). Це водойма разом із прилеглими берегами, які заборонено забудовувати та змінювати без спеціального дозволу.
2. Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Малинівка» (Дніпровський район). Заповідано не лише саме озеро, а й прибережну захисну смугу навколо нього (приблизно 4 га).
3. Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Алмазне». Охоронюється як природний об’єкт місцевого значення разом із береговою територією.
4. Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Тягле».
Під охороною як частина природо-заповідних територій міста.
5. Ландшафтний заказник «Озеро Редькіне». Також знаходиться серед заповіданих водойм столиці та включає узбережжя.
6. Природний об’єкт «Джерела річки Нівка». Хоч формально це не озеро, територія джерел та прилеглі водотоки й прибережні ділянки є охоронюваними.
7. «Червонохуторські озера» — Велике, Блакитне, Рибальське. Історично перебували в межах заповідної зони разом із прибережними смугами.
Нагадаємо громадянам також, що водоохоронні зони та прибережні захисні смуги за законодавством України встановлюються вздовж усіх великих водойм і озер як частина водоохоронних зон. У цих смугах забороняються забудова, вирубка та інші види деструктивної діяльності без спеціального дозволу.
Це означає, що навіть якщо озеро не має окремого статусу ПЗФ (природно-заповідного фонду), берегова зона все одно підлягає захисту в межах прибережної захисної смуги згідно із Водним кодексом України (яка для озер певної площі має встановлену ширину та правила). Водоохоронні та прибережні захисні смуги існують за правилами Водного та Земельного кодексів і зобов’язують власників та користувачів берегів піклуватися про збереження прибережної природної рослинності та природного ландшафту.
Найбільш значущі озера Києва
Озера Оболоні та півночі міста
1. Йорданське озеро (Оболонь). Походження: стариця Дніпра. Значення: рекреаційне, екосистема водоплавних птахів. Статус: ландшафтна складова зеленої зони. Загрози: забудова, замулення.
2. Кирилівське озеро. Одне з найдавніших у Києві. Археологічне й історичне значення частково втрачено через урбанізацію.
3. Озеро Вербне. Одне з найчистіших озер Києва. Важливе для біорізноманіття (риба, птахи). Частина рекреаційної зони Оболоні. Загрози: неконтрольована діяльність місцевих мешканців, що втручаються у природу.
Озера Дніпровської заплави (Лівий берег).
4. Озеро Тельбін (Березняки). Природне заплавне озеро, місце міграції птахів. Популярне серед містян.
5. Озеро Сонячне. Пов’язане з системою дніпровських заток. Має рекреаційне значення. Потребує охорони від забруднення.
6. Озеро Русанівське. Штучно сформоване, важливе для мікроклімату району.
Озера Голосіївського району
7. Голосіївські ставки. Каскад із кількох озер — частина НПП «Голосіївський». Заповідний режим.
8. Озеро Дідорівка. Лісове озеро. має високу екологічну цінність. Заборонена забудова.
Озера Жукова острова та Конча-Заспи
9. Озеро Конча. Природне заплавне озеро. Частина заказників. Середовище рідкісних видів флори та фауни.
10. Озеро Заспа. Важливе для водного балансу Дніпра. Діє обмежений доступ.
Нагадаємо, під охороною КП «Плесо» знаходиться 13 об’єктів, серед яких заказники «Озеро Зелене», «Озеро Редькіне», «Озеро Заплавне», «Озеро Тягле», «Совська Пронька», «Совська балка», «Озеро Алмазне», «Затока Наталка», «Труханів острів», іхтіолого-ботанічний ландшафтний заказник «Озеро Вербне», пам’ятка природи «Витоки річки Нивка».
читайте також: «У „Плесі“ розповіли, чому влітку відпочивальників на пляжах столиці було значно менше, ніж минулого року».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»