Винні у вбивстві журналістів під час агресії рф — повинні відповідати, — заява на сайті Міжнародного інституту преси (IPI)

Журналісти на війні. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко
Журналісти на війні. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко

Ресурс Media Freedom Rapid Response (MFRR) та медіаорганізації виступили проти пропозицій з надання амністії за російські воєнні злочини проти журналістів у рамках угоди про припинення війни рф проти України.

Спільне звернення оприлюднили на сайті Міжнародного інституту преси (IPI).

Організації повторюють нашу вимогу, щоб відповідальні за вбивство щонайменше 16 журналістів, серйозні поранення десятків інших, а також за інші напади на медіаінфраструктуру, були виявлені та притягнуті до відповідальності за потенційні воєнні злочини згідно з міжнародним правом та відповідним національним законодавством.

«Розслідування повинні спиратися, серед інших джерел, на досвід українських журналістів та медіа, які вже зробили свій внесок у розкриття фактів, пов’язаних з потенційними воєнними злочинами, спрямованими проти журналістів», — ідеться в заяві.

Звернення оприлюднили у відповідь на попередній «мирний план», який запропонувала адміністрація президента США Дональда Трампа і який передбачав «повну амністію» для всіх злочинів, скоєних під час війни.

Згодом медіа повідомили, що цей пункт зняли з обговорення, однак у MFRR наголосили, що будь-яка спроба запровадити повну амністію за воєнні злочини проти журналістів чи цивільних порушуватиме міжнародне гуманітарне право та зобов’язання у сфері прав людини.

«Усі ворогуючі сторони повинні захищати журналістів, як цивільних осіб, під час збройного конфлікту відповідно до міжнародного гуманітарного права. Навмисні напади на журналістів, як цивільних осіб, а також на медіаінфраструктуру, є воєнним злочином і повинні розслідуватися як такі згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС) та відповідним національним законодавством. Будь-яка форма амністії за такі порушення не матиме правових підстав», — зазначили медіаорганізації.

Організації підтримали розслідування воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом та українськими правоохоронцями й схвалили ініціативу Ради Європи створити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Вони закликали країни-члени Ради Європи пришвидшити цей процес, щоб майбутній трибунал міг повноцінно розслідувати всі злочини, включно з тими, що були спрямовані проти журналістів.

Вони закликали всі сторони, залучені до переговорів щодо мирних угод, включаючи США та ЄС, не погоджуватися на будь-які заходи щодо амністії за воєнні злочини, скоєні проти журналістів як цивільних осіб.

«Будь-які такі поступки суттєво підірвуть міжнародні договори та міжнародне гуманітарне право, створять небезпечний правовий прецедент та надішлють сигнал світові, що напади на журналістів та цивільних осіб можуть залишатися безкарними», — наголосили медіаорганізації.

ДОВІДКОВО:

Через повномасштабне вторгнення Росії щонайменше 16 працівників медіа загинули під час виконання своїх професійних обов’язків. Станом на листопад 2025 року MFRR також задокументувало 53 випадки, коли російські військові знищили українську медіаінфраструктуру. Медіаорганізації звернули увагу на те, що мирні переговори цього місяця відбуваються після одного з найсмертельніших періодів для журналістів за весь час повномасштабної війни.

Спільне звернення підписали Міжнародний інститут преси (IPI), ARTICLE 19 Europe, Європейський центр свободи преси та ЗМІ (ECPMF), Європейська федерація журналістів (EFJ), Free Press Unlimited (FPU), Інститут масової інформації (IMI), Національна спілка журналістів України, Osservatorio Balcani Caucaso Transeuropa (OBCT), «Репортери без кордонів» (RSF).

Читайте також:

«У Києві попрощались з військовим і медійником Олександром „Бромом“ Берменком».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»