Кияни оберуть остаточну назву для станції метро «Мостицька» з поміж трьох варіантів

У 2026 році кияни оберуть остаточну назву для станції метро «Мостицька». Таку ініціативу підтримала міська Комісія з питань найменувань на своєму засіданні 5 грудня, повідомив член комісії Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

За його словами, довгоочікуване завершення будівництва цієї нової — наступної після «Сирця» — станції на зеленій гілці Київського метрополітену очікується вже наступного року. При цьому, її поточна назва — «Мостицька» — є, по-перше, проєктною (тобто робочою, тимчасовою), а, по-друге, некоректною щодо розташування у просторі нашого міста.

Обрати фінальний варіант назви кияни зможуть у застосунку «Київ Цифровий» з-поміж трьох варіантів: «Рогостинська», «Рогозів яр», «Замковище».

Тиміш Мартиненко-Кушлянський пояснив, чому назва «Мостицька» є некоректною і потребує заміни.

«Ця станція споруджується за кілька кілометрів від Мостицького житлового масиву і територіально з ним ніяк не пов’язана. Натомість місце розташування майбутньої станції — перетин вулиць Білицької, Межової та Віктора Некрасова — має інші історичні назви, які вживати для її найменування набагато коректніше, — підкреслив віе. — Останніми роками кияни неодноразово наголошували на цьому та звертались, зокрема у формі електронних петицій, до міської влади з проханням змінити назву «Мостицької».

Він зазначив, що проєктна організація, відповідальна за розробку проєкту будівництва нових станцій метро, не займається дослідженнями історії Києва, не є компетентною у питаннях топоніміки міста і не несе відповідальності за коректність назв. Звідси станція «Мостицька» та станція «Проспект Правди» (яку Київрада вже перейменувала на «Варшавську»). Проєктувальникам потрібно було лише якось промаркувати об’єкти для документації, тому проєктні назви за своєю природою — тимчасові.

Тиміш Мартиненко-Кушлянський зауважив, що наразі проєктна назва «Мостицька» існує лише на папері. Після введення станції в експлуатацію, її назву розмістять на колійній стіні та вона стане складовою усієї міської навігації. Саме тому назву важливо скоригувати до завершення будівництва, а не після.

Після попередніх дискусій та обговорень з істориками, києвознавцями і фахівцями з питань транспорту, а також фінальної дискусії на засіданні, члени Комісії з найменувань зупинились на трьох варіантах потенційної назви станції, з-поміж яких кияни зможуть обрати остаточний:

• Рогостинська — назва, похідна від річки Рогостинка, що протікає поруч у Сирецькому гаю, і пов’язана зі стародавньою «землею Рогостинською». Перші згадки «землі Рогостинської» у джерелах сягають ХV ст. — тоді вона була у власності подільської Церкви Миколи Притиска, а до середини ХІХ ст. тут сформувався хутір Рогостинка.
• Рогозів яр — назва, пов’язана з природним урочищем Рогозів яр, розташованим поруч з майбутньою станцією метро.
• Замковище — назва, пов’язана з однойменною історичною місцевістю, що є частиною давнього урочища Сирежчина та розташована неподалік від майбутньої станції метро. У XVII ст. тут мали свою заміську резиденцію католицькі пріори, що, як вважається, й дало назву місцевості. Освоєння 3амковища, як житлового району розпочалося наприкінці XIX ст.

Вже традиційно громада міста зможе зробити вибір у ході рейтингового голосування у застосунку «Київ Цифровий». Варіант, що набере більшість голосів киян, буде затверджений Комісією з питань найменувань і рекомендований міському голові для винесення на розгляд Київради.

«З часу відновлення незалежності України київська громада виробила якісні, важливі традиції найменування станцій метрополітену, які відображають історичну та культурну самобутність нашого міста, відображають особливості його місцевостей і зберігають нашу тисячолітню історію. Маємо гідно продовжити та примножити ці традиції», — підсумував Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Нагадаємо, будівництво метро на Виноградар триває в цілодобовому режимі. Одночасно з перегінними тунелями, які спроєктовані один над одним для економії місця, будуються й приміщення самих станцій. Загальна довжина ділянки двоярусних тунелів становить 1000 метрів.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»