Критичне мислення як потужна зброя захисту: експерти про нові виміри інформаційної війни
Фейки можуть завдати шкоди швидше, ніж їх встигають викривати, а ШІ загрожує людству новими випробовуваннями для розуму та психіки
Інформаційні виклики сьогодення, які є загрозою для людей у протистоянні масштабним інформаційним маніпуляціям та дієві способи захисту, щоб не втратити здатність мислити в епоху цифрових технологій.
Такі питання обговорювались експертами та науковцями в КИІВІНФОРМ пресцентрі підчас круглого столу «Інформаційні загрози сучасності та суспільно-політичні механізми їх усунення».
Під час першої панелі експерти-практики ділились особистим досвідом провідних фахівців-комунікаційників, які працюють у сфері протидії дезінформації.
У другій частині заходу академічні експерти зосередилися на наукових аспектах дослідження інформаційних загроз.
Учасники заходу проаналізували вплив сучасних медіа на формування суспільної свідомості, роль штучного інтелекту в освіті та необхідність розвитку критичного мислення як основного інструменту протидії дезінформації.
Дмитро Левусь, експерт Аналітичного Центру «Обʼєднана Україна», звернув увагу на проблему поширення фейків в інформаційному просторі.
«Частина цих фейків викривається, але частина з них проникає туди, де їх би не було, якщо б їх не почали дивитися, розповсюджувати», — констатував експерт, підкресливши на важливості розвивати медійну грамотність.
Розвиваючи тему інформаційних загроз, директор ГО «Інституту світової політики» Євген Магда проаналізував масштаби гібридної агресії проти Європи.
«Гібридна агресія проти Європи триває з 2014 року, а з 2025 року розпочалась вже гібридна війна, тому що літ понад 20 дронів, шахедів по території Польщі складно назвати по-іншому», — зазначив експерт.
Він підкреслив, що хоча Європейський Союз нейтралізував тріаду Russia Today, Спутник та Ольгіно, електоральна демократія залишається вразливою точкою для маніпуляцій, називаючи це терміном «Викрадення Європи»
Аналізуючи міжнародний контекст, Дмитро Левусь закликав позбутися ілюзій щодо автоматичної підтримки України.
«Росія там (в Європі та світі, — Ред.) працює, і вона працює десятиліттями насправді», — зазначив він на прикладі країн Балтії, де навіть естонськомовне населення, яке проживає поблизу «Саатеського Чобота» (ділянка рф, що врізається в територію Естонії біля села Саатсе та перетинає близько кілометра естонської дороги Вярска—Саатсе, яку у жовтні 2025 року було закрито через підвищену військову активність з російського боку, — Ред), споживає переважно російський контент, демонструючи результати тривалої інформаційної роботи агресора.
Директор музею КНЕУ імені Вадима Гетьмана, кандидат історичних наук Тетяна Ніколаєва наголосила на важливості емоційної складової у вивченні історії і особливу роль відвела кіно.
«Кіно, як дуже впливовий засіб масової культури, здатне формувати колективну свідомість значно швидше, можливо не завжди якісно, але швидше ніж підручник чи архівні документи», — зазначила експертка.
Вона підкреслила, що це не означає заміну традиційних освітніх методів, але кіно емоційно доповнює і зацікавлює аудиторію. Особливу увагу дослідниця приділила українським історичним фільмам, що стали носіями національних цінностей та створили емоційний місток боротьби від давніх часів до сучасності: «Крути», «Чорний ворон», «Поводир», «Довбуш», «Кіборги», «Черкаси», «Іловайськ» та ін.
Від питань медійного впливу дискусія перейшла до проблем штучного інтелекту в освітньому процесі. Наталія Манойло, доктор філософських наук, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, застерегла від надмірної залежності від технологій.
«Чим вище критичне мислення людини, тим більш ми здатні протистояти як зовнішнім, так і внутрішнім викликам, критично мислити, робити висновки, аналіз», — наголосила експертка, додавши, що інтелект — це властивість людини, а не мертвого пристрою.
Завідувач Кафедри політичних технологій КНЕУ імені Вадима Гетьмана, доктор політичних наук Віра Гапоненко запропонувала шлях вирішення проблеми через розвиток внутрішніх переконань.
«Єдиний варіант — це, щоб учасники освітнього процесу, насамперед здобувачі, другою чергою — викладачі, не піддавалися цим маніпулятивним впливам, тобто мали критичне мислення», — підкреслила експертка.
Підсумовуючи дискусію, Олександр Назарчук, директор ГО «Інститут стратегічного проєктування», звернувся до фундаментальних питань освіти.
«На фоні того, що у світі наступає ера какістократії (форма управління, у якій владу здійснюють найгірші, тобто найменш компетентні або найаморальніші представники суспільства — Ред.), на фоні масового утопії населення планети Земля — можливо, нас вчать погано, і ми вчимось погано».
Експерт закликав до глибшого осмислення проблем інформаційної безпеки через читання, участь у наукових заходах та, найголовніше, постійний розвиток критичного мислення.
Детально про першу частину заходу тут
Відео виступів експертів другої панелі круглого столу дивіться на каналі Київінформ в YouTube:
Пресцентр Київінформ