Нова інформаційна епоха: у Києві відбувся експертний круглий стіл про інформаційні загрози сучасності
Учасники заходу обговорили виклики, пов’язані з інформаційними війнами, маніпуляціями у медіа та впливом новітніх технологій на суспільну свідомість.
Організатори події акцентували, що ми живемо в час, коли інформація стала не просто ресурсом, а й справжнім інструментом впливу — зброєю, здатною формувати свідомість, поведінку і навіть долю багатьох держав і тому розвиток медіаграмотності та академічної доброчесності це — не просто теоретичні поняття, а життєво необхідні навички сучасної людини.
Про це в КИЇВІНФОРМ пресцентрі сказали представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відкриваючи круглий стіл на тему: ««Інформаційні загрози сучасності та суспільно-політичні механізми їх усунення».
Питання, які були винесені на обговорення учасників заходу: Інформаційні війни як складова сучасних міжнародних відносин; Роль історії у формуванні медіапростору; Популізм та радикалізм у інформаційно-політичному середовищі; Медіаграмотність та академічна доброчесність в епоху напівправди.
Окремим блоком заходу стало обговорення ролі штучного інтелекту в інформаційному просторі. Експерти зазначили, що технології можуть бути як загрозою, так і союзником у боротьбі з дезінформацією.
Докторка юридичних наук, директорка Юридичного Інституту КНЕУ Імені Вадима Гетьмана Людмила Кожура зазначила, що захід є не лише інтелектуальним викликом, а й платформою для обміну досвідом, ідеями та практиками».
«У нашій реальності надзвичайно важливо навчитися не лише споживати інформацію, а й розуміти, бачити і приховані сенси, розпізнавати маніпуляції, бути медіаграмами та відповідальними», — наголосила Людмила Кожура.
Завідувач Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ імені Вадима Гетьмана, модератор заходу Віталій Кулик зазначив, що серед учасників круглого столу є фахівці, які мають безпосередній досвід реалізації кейсів у сфері інформаційної безпеки, зокрема співпраці з державними органами та участі у відомих кампаніях із протидії маніпуляціям у медіа.
«Це люди, які мають багатий досвід за плечима, є визнаними фахівцями. Їхній досвід, переконаний, буде цікавий і для студентів, і для науковців, які теоретично осмислюють проблематику інформаційних воєн», — зазначив Віталій Кулик.
Фахівчиня зі стратегічних комунікацій, радниця міністра АПК (2023 — 2024 р.р) Тетяна Лупова поділилась досвідом практичного кейсу інформаційних стратегічних комунікацій, які ми всі спостерігали в 2023 році під час польсько-української зернової кризи.
За її словами, інформаційна кампанія проти українського зерна в Польщі почалася напередодні Великодня 15 жовтня 2023 року, тоді через хвилю протестів було обмежено експорт та транзит української агропродукції, а українська сторона намагалася уникати емоційних заяв, щоб не допустити подальшого загострення.
«Наші відповіді були максимально стриманими, без звинувачень. Ми діяли дипломатично, аби зберегти довіру й не допустити розколу. Наша мета була не боротьба за польський ринок, а збереження транзиту та доступу до європейського ринку загалом», — зазначила спікерка.
Вона наголосила, що важливою складовою комунікацій стала людська історія, зокрема показ реальних умов, у яких працюють українські аграрії та їхні сім’ї під час війни. У підсумку, додала Тетяна Лупова, попри тиск, Україні вдалося зберегти позиції та уникнути глибшої економічної кризи.
Фахівець зі стратегічних комунікацій, екскерівник стратегічних комунікації Міністерства Юстиції та Департаменту комунікації МВС Ален Бобров зосередив увагу на тому, як пропаганда та інформаційно-психологічні операції (ІПСО) впливають на молодь і суспільство загалом.
«Близько 50% молоді дуже сприйнятливі до всього, що бачать у медіа. Тому такі зустрічі — це шанс пояснити, як працює пропаганда. А якщо ви знаєте механізми її дії, то вже можете протидіяти впливу на себе», — зазначив Ален Бобров.
Він пояснив, що мета ІПСО (Інформаційно-психологічна операція, сплановані дії з передачі конкретної інформації до аудиторій, щоб вплинути на їхні почуття, емоції, мотиви, — РЕД.) — не інформувати громадян, а змінити їхню поведінку, спрямовуючи емоції у потрібне русло. Особливо небезпечними такі операції, додав Ален Бобров, стають під час війни, коли ворог намагається посіяти паніку, деморалізувати суспільство та підірвати довіру до державних інституцій і сектору оборони.
Старша аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим» Марія Кучеренко акцентувала на масштабності інформаційної присутності російської федерації та її маніпуляції через «словотворення» у міжнародному дискурсі.
Вона наголосила, що масштаби дій рф у сфері інформаційних операцій значно перевищують те, що зазвичай усвідомлює суспільство.
«Якщо ми думаємо, що росія ділить свої фронти — український, близькосхідний чи африканський, — ми глибоко помиляємося. Усі ці напрямки сприймаються Кремлем як єдиний, неподільний фронт дії», — підкреслила Марія Кучеренко.
Спікерка пояснила, що така стратегія — частина системного підходу росії до глобальної інформаційної експансії, яку країна розглядає як продовження своєї політики «без меж».
Також Марія Кучеренко зазначила, що Україна шукає асиметричні рішення у боротьбі за власну і глобальну безпеку. Вона підкреслила, що симетрична перемога над Росією — неможлива, адже ворог має більші ресурси, і саме тому Україна повинна винаходити асиметричні рішення — як у військовій, так і в інформаційній та дипломатичній сферах.
«Наше завдання — говорити з партнерами так, щоб вони бачили в Україні не лише отримувача допомоги, а й контрибутора у власну безпеку. І, на мою думку, нам це вже починає вдаватися», — сказала вона.
Експертка подякувала усім, хто працює на інформаційному, дипломатичному й безпековому фронтах — як у державних структурах, так і в громадському секторі та спрогнозувала, що, коли можна буде відкрито розповісти про операції й комунікаційні стратегії, якими Україна протидіє Росії, то про ці події знімуть чимало фільмів — можливо, навіть для Netflix.
Начальниця відділу аналізу та протидії інформаційним загрозам дирекції зі стратегічних комунікацій АТ «НАЕК «Енергоатом» Олена Котелянець розповіла про особливості інформаційних атак російської федерації, спрямованих проти української енергетичної галузі.
Вона повідомила, що найчастіше поширюються дезінформаційні повідомлення щодо «уявних радіаційних аварій», окупації Запорізької АЕС, а також нібито небезпечної експлуатації українських атомних станцій.
Також Олена Котелянець роз’яснила одну з ключових методик російської пропаганди — «інформаційне перенасичення».
«Ми зафіксували одночасне створення сотень вебресурсів із клікбейтними заголовками, однаковими шаблонами та автоматично згенерованим контентом. Такі сайти формували ілюзію масової інформаційної присутності, створюючи шум і хаос у мережі», — пояснила вона.
Найбільша небезпека таких атак, на думку експертки, полягає у тому, що фейковий контент може потрапляти до великих онлайн-платформ, зокрема тих, які використовують штучний інтелект.
«Ми перевіряли випадки, коли AI-системи, зокрема популярні серед молоді, відтворювали фейкові твердження, створені на основі таких вкидів. Це знижує довіру до легітимних джерел і створює атмосферу інформаційного хаосу», — додала представниця АТ «НАЕК «Енергоатом».
Участь у заході також взяли:
Євген Магда, доцент, викладач Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, директор ГО «Інституту світової політики», Денис Богуш, президент Асоціації політконсультантів України, Дмитро Левусь, експерт Аналітичного Центру «Обʼєднана Україна», Віра Гапоненко, завідувачка кафедри політичних технологій КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Наталія Манойло, доктор філософських наук (Український Державний Університет імені Михайла Драгоманова),
Тетяна Ніколаєва, директорка музею КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Олександр Назарчук, директор ГО «Інститут Стратегічного Проєктування», Ярослав Басняк, заступник голови ГО «Буковинського центру реконструкції та розвитку», Василь Баранець, аспірант кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) та інші.
Під час круглого столу експерти поділилися практичними кейсами, обговорили сучасні технологічні інструменти боротьби з фейками та наголосили на важливості співпраці між державними інституціями, медіа та освітнім середовищем в процесах розвитку медіаграмотності суспільства, що є ключовим чинником інформаційної стійкості.
За результатами проведення круглого столу, у березні 2026 р., планується видання електронного збірника тез доповідей та виступів учасників міжнародного круглого столу, який відбувся в КИЇВІНФОРМ пресцентрі.
Першу частину заходу, присвячену досвіду реалізації кейсів у сфері інформаційної безпеки, зокрема співпраці з державними органами та участі у відомих кампаніях із протидії маніпуляціям у медіа, дивіться на каналі Київінформ в Youtube за посиланням:
Пресцентр Київінформ