До 100-річчя АРМУ у Музеї Києва показують роботи Богомазова та Глущенка

Цьогоріч виповнилося сто років з заснування Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ) — одного з найбільших мистецьких об’єднань авангардистів світу.

АРМУ об’єднала понад дві сотні митців із різних міст України — Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Бахмута, Умані, Межигір’я. До її складу входили такі художники, як Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Глущенко, Василь Єрмілов, Вадим Меллер, Василь Седляр, Володимир Татлін та інші.

У 1930-их роках репресії радянської влади торкнулися й АРМУ. Її лідерів (Михайла Бойчука, Василя Седляра, Івана Падалку тощо) розстріляли, а саму асоціацію ліквідували. Фестиваль Avant-garde Kyiv Fest покликаний нагадати про це важливе об’єднання, згадка про яке на десятиріччя була стерта з історії українського мистецтва.

Одну з виставок у межах фестивалю презентували Музей історії міста Києва та його філія Музей Авангарду. В експозиції поєднали роботи, здавалося б, дуже різних митців — Олександра Богомазова та Миколи Глущенка. Обидва вони входили до АРМУ.

«Майже рік тому, коли було створено Музей Авангарду, 10-ту філію Музею історії міста Києва, головним завданням та бажанням було повернути Київ на мапу світового авангарду в історичному, політичному і культурному контекстах, — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха. — За цей час відкрили чотири потужних яскравих виставкових проєктів, присвячені українському авангарду.

Філія Музею Авангарду отримала нове приміщення, а Фонди музею міста Києва поповнились понад 200 роботами українських авангардистів. Новою масштабною ініціативою ми відзначаємо 100 років Асоціації революційного мистецтва України, яка є сьогодні є малодосліджуваною, однак мала потужний вплив на історію українського мистецтва. Цим фестивалем ми продовжуємо боротьбу за історичну правду та справедливість. Він проходитиме в Києві, зокрема і в інших музеях і наукових інституціях до кінця року».

За словами ініціатора створення фестивалю, завідувача філії Музею Авангарду Юрія Комелькова, подію вдалося організувати завдяки партнерству музейників та колекціонерів, які надали для експонування твори зі своїх збірок.

«АРМУ є найбільшою організацією художників-авангардистів у світі за всі часи існування авангарду. У них була амбітна мрія — зробити українську культуру потужною і відомою у світі. І сьогодні, за сто років, майже всі члени АРМУ стали зірками світового мистецтва, насамперед авангарду, — зазначив Юрій Комельков. — Ми підготували багато несподіваних знахідок.

На цій виставці показуємо 50 невідомих широкому загалу робіт Олександра Богомазова, які раніше не виставлялися. Графічні портрети, замальовки, пейзажі, літографії. Мало хто знає, що Богомазов розробляв іграшки, малював писанки. Також є його особисті побутові речі — шкатулка і ваза, зроблені митцем власноруч. А з творчості Миколи Глущенка, який був набагато молодший, але також належав до АРМУ, обрали найбільш його модерністські, фовістичні твори».

Олександр Богомазов (1880-1930) — видатний український художник та теоретик авангарду, який поєднав інтелектуальну глибину з пластичною експресією. Навчався у Київському художньому училищі, де виявив прагнення до пошуків нової художньої мови. У 1914 році написав трактат «Живопис і елементи», в якому осмислив фундаментальні елементи та принципи композиції. Того ж року долучився до групи «Кільце», що стала одним з ранніх осередків українського авангарду.

Після революції Богомазов викладав у Київському інституті пластичних мистецтв пізніше КХІ, був членом АРМУ, учасником виставок 1927–1929 років. Розробив навчальні програми з композиції, та кольорознавства. На відміну від деяких колег, що згодом приєдналися до інших об’єднань, Олександр Богомазов залишався в АРМУ до кінця життя.

Микола Глущенко (1901-1977) — український живописець, один із найпомітніших митців ХХ століття, у творчості якого поєдналися експресіонізм, нова речовинність, фовізм і постімпресіонізм.

Навчався у Берліні, де його викладачем був Еміль Вольфсфельд. Уже ранні твори («Шахісти», «Картярі», «Любовна пара») засвідчили його високу культуру рисунка та композиції. У 1925 році він разом з іншим українським митцем Іваном Бабієм взяли участь у знаменитій виставці «Нова речевість», на якій їхні роботи були показані поруч з Отто Діксом, Джино Северіні, Георгом Гроссом. У 1927 році Микола Глущенко став закордонним членом АРМУ та надіслав для виставки свої роботи з Парижа. Під час війни писав твори в дусі соцреалізму, але в 1960-х повернувся до постімпресіоністської манери.

Очільниця УКФ Наталія Кривда, яка побувала на відкритті виставки, підкреслила, що стирання української культурної ідентичності є ключовою причиною російсько-української війни.

«Нам багато століть навіювали, що ми землеробська нація, що ми гречкосії та свинопаси. І дійсно ми годували Європу. Але ми ще і нація, яка має культуру високих сенсів та художньою мови, — зазначила вона. — Авангард дає змогу нам говорити про самих себе, про нові грані своєї ідентичності. Такі виставки та дослідницька робота — підстава для того, щоби бачити себе як сталу, активну націю, яка розвивається в сучасному світі».

Про особливості та роль АРМУ «Вечірній Київ» розпитав куратора фестивалю, Андрія Сидоренка, який 10 років досліджував історію та діяльність цього об’єднання.

«Коли писав дисертацію, був здивований, що у нас є тільки побіжні згадки про АРМУ. Великих монографічних видань, які комплексно вивчають це питання, немає. А в західних англомовних видань воно навіть не згадується, — зазначив Андрій Сидоренко. — Художники об’єднувалися насамперед щоб подолати хаос. Це був період після визвольних змагань, коли змінились суспільно-економічні відносини.

Якщо до лютневої революції 1917 року панував капіталізм, де мистецтво збирали колекціонери, то в радянському суспільстві функцію замовника мистецтва взяла на себе держава, але не виконувала її. Оскільки засновниками були переважно авангардисти, вони створювали це об’єднання під свої ідеї, мали проєвропейську і проавангардну ідеологію. Прагнули розв’язати соціальну проблему для всіх художників: влаштовувати виставки, видавати журнали та налагоджувати контакти з державою».

АРМУ проіснувала з 1925 по 1937 роки, хоча в останні роки вже не мала такого впливу. Андрій Сидоренко звернув увагу, що на виставці можна ознайомитися з презентацією про об’єднання, історичне тло і її основних учасників. А також подивитися унікальну кінохроніку, зйомки з виставки «10 років Жовтня», у якій брала участь АРМУ.

До слова, 1 листопада о 14:00 в Музеї історії Києва відбудеться зустріч «Повномасштабний авангард». На ній про історію створення Музею Авангарду, Avant-Garde Kyiv Fest під час війни та діяльність АРМУ розкажуть Юрій Комельков та Андрій Сидоренко. Йтиметься й про створення логотипа та айдентики фестивалю, який презентує СЕО агентства TABASCO Дмитро Хмелевський. Вхід за ціною вхідного квитка.

Avant-Garde Kyiv Fest протягом декількох місяців проходитиме на різних майданчиках. Вже працюють виставки «Авангард. Витоки» в Музеї Івана Гончара, який на прикладі тканих рушників та творів Казимира Малевича розповідає, як традиція впливала на формування мистецьких течій авангардизму, «Авангард. Освіта» в Національному музеї декоративного мистецтва України, що представляє студентські роботи Межигірського керамічного технікуму, який у 1920-ті роках під наставництвом бойчукістів був осередком розвитку та утвердження навчальних новацій.

У листопаді відкриються виставки «Авангардна Україна» (Музей театрального, музичного та кіномистецтва України вперше з початку повномасштабного вторгнення покаже роботи Меллера, Хвостенко-Хвостова та Петрицького), «Авангард. АРМУ. Початок» (НАОМА). А також вперше в новому приміщенні Музею Авангарду на Липській відбудеться одразу дві виставки — «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга». У грудні підсумком фестивалю стане Міжнародна наукова конференція «100 років АРМУ».

Партнери проєкту: Благодійний фонд «МХП-Громаді», Український Культурний Фонд, юридична компанія Pelekh& Partners, Посольство держави Ізраїль в Україні, Ізраїльський культурний центр в Києві «Натів», Почесне консульство Держави Ізраїль у Західному регіоні України, Національна академія мистецтв України, Національний художній музей України, Національний музей декоративного мистецтва України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Інститут культурології НАМ України, Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Stedley Art Foundation, Аукціонний дім Goldens, Сімейна колекція Артура Уманського, Corpus Fine Art, Abramovych.Art, Vivid Fusion.

Коли: до 16 листопада, середа-неділя, 12:00 — 19:00, каса працює до 18:30
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 2 поверх
Вартість квитків: 200/100 грн (повний/пільговий)

До слова, сьогодні, 30 жовтня, у Музеї історії міста Києва — День відкритих дверей. Окрім цієї експозиції, є змога подивитися виставку творів Івана Марчука, а також познайомитися з творчістю андеграундного одеського художника Миколи Новікова.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»