У київському музеї знайомлять з творчістю андеграундного одеського художника Миколи Новікова

Музей історії міста Києва, філія Музей Авангарду та галерея Les Noms Galerie презентували виставку «Коля Новіков: Ізгой, Бунтар, Художник-геній» — мистецький проєкт, присвячений життю і творчості недооціненого українського художника ХХ століття.

«Київ, Харків і Одеса формували той географічний трикутник, який визначав розвиток і поширення українського авангарду. Сьогоднішній проєкт лише підкреслює його тяглість, — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція „УДАР“) Вікторія Муха. — Дякую колекціонеру, експерту проєкту та справжньому другу нашого музею Юрію Гуцу. Музей історії міста Києва отримав в дар від нього п’ять робіт Миколи Новікової, які представлені на виставці. Вони будуть надійно зберігатися у наших фондах, і, сподіваюсь, ще не раз популяризувати творчість цього митця».

За її словами, виставка демонструє, як потужно ідеали свободи та незалежності можуть проявлятися через мистецтво, створене поза суспільно визначеними рамками.

Завідувач філії «Музей Авангарду» Юрій Комельков зазначив, що Микола Новіков був іконою спротиву, нонконформізму, який виник спочатку в Одесі, в 1960-х роках. Рівень його творчості є світовим, його можна порівняти зі всесвітньо відомими майстрами графіки Пабло Пікассо та Егоном Шіле. І цього митця варто представити не лише в Україні, а й у світі.

Колекціонер та дослідник Юрій Гуцу розповів, як у його збірку потрапили твори Миколи Новікова.

«Маю велику колекцію академічного класичного живопису митців 20 століття: Глущенко, Шишко, Шовкуненко. І років 10 тому приїхав дилер з Одеси та привіз колекцію, яку захотів мені показати. Він виклав 140 робіт Миколи Новікова, які продавала дружина директора колишнього східного музею Одеси, — поділився Юрій Гуцу. — Микола Новіков працював на сходах цього музею. Його обожнювала вся Одеса. Йому приносили папір, олівці, а він віддавав свої роботи.

Тоді я не повірив очам, що такі твори можуть бути в Україні. І дійсно, австрійські мистецтвознавці Георг Шолгаммер та Хедвіг Сакснхубер, які були кураторами Київської бієнале у 2015 році, були вражені його роботами та назвали Новікова Шіле й Пікассо в одній особі. Мрію відкрити музей Миколи Новікова за кордоном, щоб всі могли побачити його творчість».

З раннього віку життєві обставини змушували Миколу Новікова боротися за життя. Злидні, вбивство нацистами матері, батько, який втратив на війні обидві ноги, смерть сестри в дитбудинку, кримінальний світ, арешти. Лейтмотивом виставки є вічний вимушений бунт Новікова проти системи, що не приймала його ні як митця, ні як особистість.

Однім з символічних акцентів проєкту є скульптура «Роза вітрів» Олексія Золотарьова, розташована посередині залу. Робота надана з колекції Stedley Art Foundation. Роза вітрів, що позначає сторони світу, символізує свободу і подорожі, які здійснював художник. З іншого боку, відвідувачам пропонують свободу у відкритті будь-якої сторони художника та його творів, інтерпретації побаченого.

Виставка поділена на чотири тематичних блоки: «Бунт чи свобода», «Міф і легенда», «Жінка», «Одеса як контекст і натхнення». Кожен з них окреслює важливі етапи життя Миколи Новікова.

«У назві виставки присутнє слово «ізгой». Це історичний термін часів Київської Русі, яким називали людей, що випадали з ієрархії суспільства, не належали до жодного прошарку. Таким у минулому столітті був і Микола Новіков, — розповів куратор виставки, провідний науковий співробітник Микола Петриченко. — Він народився в москві, його дитинство було сповнене болем, бо почалася війна. У нього на очах спалили матір.

На виставці є цілий розділ, який присвячений жінкам. Образ матері, гадаю що не давав йому спокою все життя. Кожне зображене жіноче тіло — здебільшого без обличчя. Адже навряд чи він міг пам’ятати, як виглядає його рідна матір. Позаду жінок є полум’я, вогонь. Мабуть, втративши матір, він втратив і себе, і зрештою не зміг знайти свого місця в цьому світі».

У блоці «Бунт чи свобода» показують роботи, що поєднують неприйняття художником вимушених умов життя і попри це любов до світу.

«Микола Новіков був представником шістдесятництва, але він не був дисидентом. А скоріше бунтарем всередині себе, бо суспільство не приймало його, а він не приймав це суспільство, — зазначив Микола Петриченко. — У його житті були й в’язниця, і психлікарня. Тюремний фльор відобразився у його творчості. Зокрема, навколо своїх підписів на картинах він малював німб з колючою проволокою. А психлікарня, де опинився в кінці життя, для нього стала не заточенням, а скоріше домівкою, де було тепло і давали їсти».

Життя Миколи Новікова овіяне легендами. Конкретних фактів досить небагато: народився він 27 серпня 1935 року, у 1940 році потрапив до казанського дитбудинку, а потім навчався у нижньоновгородському ремісничому училищі. До 1954-го підробляв у різних містах СРСР, зокрема у Миколаєві, був в армії, далі працював різноробочим. У 1961 році вступив до одеського художнього училища імені Грекова, звідки його декілька разів відраховували за неуспішність та поновлювали.

Постійної роботи він не мав, ночував у друзів і на вулиці. Документи та паспорт загубив. Чотири рази відсидів за бродяжництво. Декілька разів працевлаштовувався в різних містах, але завжди повертався в Одесу.

У 1985 році друзі «оформили» його в психіатричну лікарню, де був дах над головою та їжа, і художник міг спокійно працювати. У 1990-х роках в Одесі, де він вже став місцевою легендою, організували дві його персональні виставки. Помер Микола Новіков у 1996 році від туберкульозу, місце його поховання наразі невідоме.

Художник ще за життя написав автобіографію, однак він любив вигадувати історії про своє життя, тому наскільки вона правдива, невідомо. Але що точно: Одеса стала його улюбленим місцем і живильним середовищем для творчості. Навіть коли у 1989 році французька галеристка Крістін Кола, побачивши його твори, запропонувала митцю поїхати до Парижа, він відмовився. «Без Одеси я одразу помру. Не буде творчості без тієї атмосфери, в якій я живу», — відповів Микола Новіков.

Тож ще один тематичний блок виставки присвячений одеситам та образу міста, яскравою частиною якого був і Микола Новіков.

До слова, митець не давав назви своїм роботам, чимало з яких є його автопортретами, тому майже всі вони підписані як «Композиція».

«Коля Новіков: Ізгой, Бунтар, Художник-геній»

Коли: до 2 листопада 2025, середа-неділя 12:00-19:00, каса працює до 18:30
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх
Вартість квитків: 120 грн, пільговий 60 грн.

Читайте також:

• Краса України на полотні: у Софії Київській триває персональна виставка Антона Логова «Обрій». В експозиції представлені близько 70 творів художника, написані за останні три роки. Більшість пейзажів присвячені Києву та Одесі.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»