Як зберегти здоров’я щитоподібної залози: розмова з хірургом-ендокринологом Андрієм Дінцем

Щитоподібна залоза — це маленький орган, який має величезний вплив на здоров’я людини. Вона регулює обмін речовин, енергетичний рівень, роботу серця, нервової системи та навіть здатність жінки до вагітності.

Проте багато людей не замислюються про її важливість, поки не з’являються серйозні симптоми. Щоб запобігти ускладненням, важливо проходити регулярні обстеження, адже раннє виявлення патологій дозволяє ефективно боротися з ними.

У рамках заходу, організованого Департаментом суспільних комунікацій, лікар-ендокринолог Андрій Дінець провів безоплатний огляд щитоподібної залози для всіх охочих. Під час консультації учасники отримали професійну оцінку стану щитоподібної залози, рекомендації щодо подальших обстежень та профілактики.

Такі ініціативи дозволяють людям вчасно виявити можливі порушення, які можуть проходити безсимптомно. Як розпізнати перші ознаки захворювань, коли варто пройти обстеження і чому профілактика критично важлива? Про це «Вечірньому Києву» розповів PhD медичних наук, хірург-ендокринолог Андрій Дінець.

— Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, чому щитоподібна залоза є важливою для здоров’я кожної людини?

— Щитоподібна залоза — один із найважливіших органів ендокринної системи, який відіграє центральну роль у підтримці здоров’я. Вона регулює обмін речовин, енергетичний рівень, температуру тіла та роботу майже всіх органів. Вона синтезує два важливих гормони — трийодтиронін (T3) та тироксин (T4), які впливають на всі клітини організму.

Її дисфункція може негативно вплинути на серцево-судинну систему, розумову діяльність, когнітивні функції та навіть здатність жінки до вагітності.

Також вона відіграє особливу роль у періоди гормональних змін, наприклад під час вагітності. Вона критично важлива для розвитку плода, закладки його нервової системи та внутрішніх органів.

— Кому варто перевіряти щитоподібну залозу? І як часто це варто робити?

— Регулярний контроль щитоподібної залози допомагає вчасно виявити можливі порушення, які часто проходять безсимптомно на ранніх стадіях. Людям, які не мають порушення роботи щитоподібної залози варто проходити профілактичне обстеження раз на 1–3 роки.

Якщо ж у вашій родині були випадки захворювань щитоподібної залози, цукрового діабету, аутоімунних хвороб, огляди мають бути регулярними — раз на рік. Також жінками, які планують вагітність, необхідно пройти перевірку гормонального рівня, адже щитоподібна залоза відіграє ключову роль у розвитку плода та здатності до зачаття.

Якщо у вас вже є симптоми, такі як втома, слабкість, зміни ваги, перепади настрою, проблеми з концентрацією, звернення до лікаря потрібно зробити якнайшвидше.

Також людям, які проживають у регіонах з незадовільною екологічною ситуацією, зокрема: йододефіцитні регіони, зона, де відчуваються наслідки Чорнобильської аварії чи території хімічно забруднені, то варто проходити профілактичні обстеження частіше.

Важливо пам’ятати, що щитоподібна залоза впливає на всі системи організму, тому профілактика завжди простіша, ніж лікування. Навіть коли попередні обстеження виявили жодних проблем, потрібно перевіряти щитоподібну залозу, оскільки регулярний контроль дозволяє вчасно виявити можливі порушення, які можуть проходити безсимптомно на ранніх етапах.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про вплив Чорнобильської катастрофи на роботу щитоподібної залози?

— Щитоподібна залоза є однією з найбільш вразливих до радіації структур в організмі людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році кількість випадків раку щитоподібної залози значно зросла, особливо серед тих, хто був у дитячому віці під час вибуху. Радіоактивний йод, який потрапив у довкілля, накопичувався в щитоподібній залозі, спричиняючи мутації клітин та підвищуючи ризик розвитку пухлин.

— Чи є ризик для людей, які відвідують Чорнобильську зону, як туристи?

— Попри те, що офіційні туристичні маршрути вважаються безпечними, неможливо повністю виключити ризик впливу іонізуючого випромінювання. Були зафіксовані випадки, коли молоді люди, які відвідували Прип’ять, через кілька років отримували діагноз раку щитоподібної залози. Радіація може залишатися локалізованою у ґрунті, будівлях чи предметах, і її рівень суттєво варіюється залежно від місця. Тому, якщо є можливість, краще утриматися від таких поїздок і ознайомитися з історією через документальні фільми, книги або онлайн-матеріали.

— Які ще існують інші екологічні фактори ризику?

— Окрім радіації, на роботу щитоподібної залози можуть впливати:

— Важкі метали — кадмій, свинець, ртуть, які потрапляють у воду та харчові продукти.
— Перхлорати — хімічні сполуки, що забруднюють воду і можуть порушувати засвоєння йоду.
— Забруднення повітря — токсини, які змінюють гормональний баланс організму.

Також на роботу може впливати й хронічний стрес чи психоемоційне напруження, які також можуть негативно впливати на ендокринну систему, зокрема викликати дисфункцію щитоподібної залози.

— Пане Андрію, вже понад 3 роки триває повномасштабна війна. Як бойові дії впливають на здоров’я щитоподібної залози?

— Важливо пам’ятати, що бойові дії призводять до масштабного забруднення довкілля, яке несе істотні ризики для здоров’я. Особливо небезпечними є продукти згорання ракетного палива, що містять токсичні речовини, можуть впливати на гормональний баланс, або ж підвищений рівень забруднення важкими металами у воді та їжі.

Також часто стрес та психоемоційне напруження впливають на роботу ендокринної системи та можуть спричинити розвиток аутоімунних захворювань.

— Як захистити щитоподібну залозу в умовах екологічних та воєнних загроз?

— Війна та екологічні фактори створюють високі ризики для здоров’я, тому профілактика та обізнаність стають ключовими у збереженні функції щитоподібної залози.

Тому, що є важливим:

— Регулярно проходити профілактичні огляди, особливо тим, хто проживає в зонах активних бойових дій або має стресові навантаження.
— Споживати достатню кількість йоду через йодовану сіль, морепродукти або при необхідності — спеціальні добавки.
— Уникати забруднених територій, зокрема зон з підвищеним рівнем радіації чи хімічного забруднення.
— Зменшувати рівень стресу, використовуючи техніки релаксації, спорт або психологічну підтримку.

— Чи є якісь обмеження у харчуванні, якщо у людини є певні порушення у роботі щитоподібної залози?

— Так, наприклад, якщо функція залози знижена (гіпотиреоз) або підвищена (тиреотоксикоз), необхідно коригувати споживання йоду. Наприклад, при тиреотоксикозі морська капуста та добавки з великим вмістом йоду можуть бути небажаними. Середньодобова потреба у йоді становить 150–200 мкг, і перевищувати її без потреби не варто.

Також при гіпотиреозі варто уникати зоогенних продуктів, які можуть гальмувати роботу залози. До них належать капуста, броколі, соя (у великих кількостях). У таких випадках для метаболізму є важливим білок, тому варто вживати м’ясо, рибу, яйця, бобові. А вітаміни групи B та селен допомагають підтримувати функцію залози. Їх можна отримати з горіхів, морепродуктів, цілозернових продуктів.

При тиреотоксикозі навпаки, не можна перевищувати норму йоду, оскільки це може посилити симптоми. Також краще обмежити каву, міцний чай, гостру їжу, оскільки вони можуть стимулювати ще більшу активність щитоподібної залози.

Також спільними для обох груп є обмеження швидкоїжі, консервантів та штучних добавок, які можуть негативно впливати на метаболізм.

— Розкажіть, будь ласка, які спадкові фактори можуть впливати на роботу щитоподібної залози?

— Деякі ендокринні хвороби, такі як цукровий діабет, тиреоїдні патології та аутоімунні процеси, можуть передаватися генетично. Тому важливо знати сімейний анамнез і, проходити профілактичні обстеження, дотримуватися здорового способу життя.

Важливо пам’ятати, що спадковість не завжди означає хворобу, але знання про генетичні ризики допомагає вчасно запобігти можливим проблемам!

— Як запобігти серйозним ускладненням?

— Профілактика щитоподібної залози — це не просто рекомендація, а ключовий фактор у збереженні здоров’я. Регулярні обстеження (аналіз крові на ТТГ, УЗД щитоподібної залози), здоровий спосіб життя та контроль рівня йоду допомагають вчасно виявити потенційні ризики та запобігти серйозним ускладненням.

Знаючи спадкові фактори, екологічні ризики та можливі симптоми, людина може захистити себе від розвитку ендокринних патологій. У багатьох випадках навіть рак щитоподібної залози при ранньому виявленні успішно лікується.

До теми: як зберегти здоров’я мозку в умовах тривалого стресу: інтерв’ю з Петром Чорноморцем.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»