Замість Уляни Громової — Катерина Ступницька: київська вулиця змінила назву на честь загиблої медикині

Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких були пов’язані з країною-агресоркою та Радянським Союзом.

Також у межах декомунізації свою назву змінила й вулиця Уляни Громової в Солом’янському районі Києва.

Вона виникла наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років в історичній місцевості Олександрівська слобідка. Спершу мала назву 480-та Нова вулиця, а у 1953 році її перейменували на честь радянської підпільниці Уляни Громової.

Наприкінці 2022 року, у межах декомунізації столичної топоніміки, Київрада ухвалила рішення перейменувати цю вулицю на честь медикині Катерини Ступницької, яка загинула навесні 2022 року у битві за Київщину.

Катерина Ступницька народилася 11 квітня 1996 року у селі Залізниця, Корецького району на Рівненщині. Окрім неї, у родині ще підростали двоє менших синів: Костянтин та Владислав.

Дівчина з дитинства була наполегливою і самостійною. Вона ніколи не чекала, поки їй доручать роботу — завжди знаходила її сама. Її мама, Тетяна Володимирівна, згадує, що ще в шість років Катя вже вміла доїти корову, а в одинадцять самостійно замісила тісто і напекла пирогів, хоч цьому її ніхто не навчав.

Вона уважно спостерігала за тим, як мама працює на кухні, і вивчала всі рухи. Така ж самостійність проявлялася у всьому: коли подорослішала, дуже любила гарно одягатися, хоч її гардероб був скромним. Вона власноруч вишила плаття бісером, яке їй чудово пасувало, але носила його лише один чи два рази. Крім того, навчилася вишивати без жодної сторонньої допомоги й створила бісерну сорочку для свого хрещеника.

Її працелюбність, уважність до деталей та вміння навчатися самостійно стали основою її характеру.

За спогадами рідних, дівчина з дитинства мріяла про медицину і, після завершення школи, продовжила навчання в Дубенському медичному коледжі. Її перше місце роботи — фельдшерсько-акушерський пункт у селі Даничеві на Рівненщині.

У 2014 році вона вирішила пов’язати своє життя з військовою медициною та уклала контракт зі Збройними Силами України. Відтоді неодноразово працювала на передовій, рятуючи життя українських захисників і захисниць.

З 2016 року, вже у званні сержанта, вона обіймала посаду санітарного інструктора медичного пункту 3-го механізованого батальйону в складі 14-ї окремої механізованої бригади у місті Володимирі Волинської області. Катерина регулярно перебувала в зоні ООС, повертаючись додому лише на короткі перерви.

У вересні 2021 року вона продовжила свій контракт ще на рік, залишаючись вірною своєму покликанню — рятувати життя українських військових у найскладніших умовах.

На початку широкомасштабного вторгнення Росії сержант Ступницька виконувала свій обов’язок на передовій. 8 березня 2022 року під час боїв за визволення Макарова на Київщині вона самовіддано евакуювала поранених танкістів, ризикуючи власним життям. Під шквальним вогнем противника вона змогла забрати всіх — командира та членів екіпажу, оперативно надавши першу медичну допомогу.

Увечері того ж дня окупанти завдали ракетно-бомбових ударів по периметру, і один зі снарядів влучив прямо в будівлю медичного штабу, де перебувала Катерина. Побратими до останнього розбирали завали, сподіваючись знайти її живою.

Катерина Ступницька загинула, виконуючи свій обов’язок, їй було лише 25 років. Її посмертно нагороджено званням Герой України.

Героїню поховали у рідному селі Залізниця. У Катерини залишилися батьки та молодші брати, але власної сім’ї дівчина створити не встигла.

6 грудня 2023 року в Дубенському фаховому коледжі, де навчалася Катерина Ступницька, відкрили та освятили меморіальну дошку на її честь—загиблої захисниці України, Героя України.

ЇЇ ім’ям також названі вулиці у Корці та у Рівному.

***

Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: Нові адреси Києва: вулиця Степана Чобану у Святошинському районі

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»