У Музеї історії Києва через мистецтво розповідають про архетипи українського героя
До третьої річниці повномасштабного вторгнення у закладі презентували проєкт, покликаний розкрити образ сучасного воїна та віддати шану всім захисникам, які боронять нашу країну.
Музей історії Києва щороку готує тематичні виставки, що з різних боків висвітлюють теми сучасної війни та її історичних паралелей.
Торік це була експозиція «PRO ЖИТТЯ. Слова. Листи. Нотатки», що зібрала щоденники, листи, мемуари, які є важливими документами епохи та дають змогу порівняти, як українці в різні часи переживали непрості історичні періоди — від революції 1917-1921 років та Другої світової до сучасної російської збройної агресії проти України.
Цього разу кияни мають змогу побачити проєкт «Архетип українського героя», що знайомить із сучасними воїнами, які стали на захист країни.
До експозиції увійшло близько 100 артоб’єктів від 17 художників та майже 150 шевронів.
«Сьогодні всі намагаються підтримати наших бійців на передовій, донатами та своєю працею. Так, митці малюють, а музейники створюють проєкти — те, що ми можемо зробити, щоб показати наскільки для нас це важливо, — підкреслила гендиректорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення, на жаль, маємо багато втрат. І розуміємо потребу закарбувати в пам’яті подвиг кожного, хто віддає здоров’я та життя за те, щоб ми могли жити та творити.
Експонати на виставку збирали серед авторів, колекціонерів, громадських об’єднань. Також у цій експозиції показуємо роботи Сергія Пущенка, українського художника, який пішов на війну у 2025 році та створив галерею портретів українських воїнів-добровольців. Вони були передані Львівському будинку офіцерів, звідки їх привезли наші куратори. Частиною проєкту є вітрини з шевронами як велика шана кожному з бійців, які продовжують боронити нашу країну».
На важливості проведення таких заходів наголосила голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха.
«Сьогодні це один з тих проєктів, який формує в Києві та в Україні сучасну культуру пам’яті російсько-української війни та дає відповіді, хто ж такий український герой, — зауважила Вікторія Муха. — Це не збірний символічний образ, а конкретні люди, які щодня ризикують власним життям та виборюють нашу свободу і незалежність. І кому ми маємо бути вдячні за їхню звитягу, мужність і героїзм. Такі проєкти важливі, бо мовою мистецтво ми говоримо про героїв, зокрема і про тих, хто поклав своє життя».
Одним з перших експозицію оглянув речник Генерального штабу ЗСУ Андрій Ковальов.
«Пам’ятаю, коли наприкінці лютого — на початку березня з Києва зникли люди, але почала з’являтися мотивуюча реклама: віримо в ЗСУ, ЗСУ переможуть. У багатьох почало складатися враження, що ЗСУ — це якісь супермени, які прилетіли з іншої планети. На цій виставці відвідувачі мають змогу побачити обличчя реальних бійців, які є пересічними громадянами, нашими родичами чи сусідами, — звернув увагу Андрій Ковальов. — Так, тут я побачив портрет свого духовника з Пласту, який зараз є фронтовим капеланом. Вразила робота Івана Волошина „Розвідка“, на якій люди як брила каміння, наче виростають з землі. Такі картини мають бути в школах, університетах. Формувати в дітей та молоді правильне сприйняття того, в яких обставинах ми сьогодні живемо. ЗСУ — це насамперед ми, українці. І якщо наступні покоління не захочуть боротися за країну, ми її втратимо».
Куратори проєкту, Микола Петриченко та Марія Бордакова, виокремили три архетипи українського героя. Це хоробрий доброволець, людина, яка свідомо бере до рук зброю, щоб захищати свою землю. Переважно не маючи військової підготовки, керуючись вірою, патріотизмом і внутрішньою силою. Як і багато українців на початку повномасштабного вторгнення.
Другий — військовий лицар, воїн, який навчався військовій справі та професійно володіє зброєю. Багато хто здобув цей досвід і знання, фахову підготовку, вже в бойових умовах. Військовий лицар не лише захищає, а й навчає інших, веде побратимів у бою.
Третій архетип має назву незламний звитяжець, і це вже командир, який є уособленням мужності, мудрості та відваги. Він бере на себе відповідальність за життя інших та ухвалює стратегічно важливі рішення.
На виставці ці архетипи представлені різними засобами мистецтва: в живописі, графіці, скульптурі. Образ сучасних воїнів розкривають знані українські митці: Владислав Шерешевський, Юрій Шаповал, Анна Криволап, Юрій Соломко, Антон Логов.
Зокрема, є дві роботи Антона Логова з його серії «Щоденники війни», що зображають знакових для української сучасної історії постатей — Романа Ратушного та Олександра Мацієвського. На стіні напроти — портрет пресофіцера та фотографа полку «Азов» Дмитра Козацького, який пройшов російський полон.
«Цей портрет в Україні показується вперше. Створив його для міжнародного проєкту „Обличчя Азовсталі“ ще влітку 2022 року, — поділився з „Вечірнім Києвом“ Антон Логов. — У межах проєкту знімали фільм, який зафіксував й сам процес малювання, і розмови з його родичами та знайомими. Це був цикл історій та картин. Радий, що сьогодні ця робота представлена і в Києві. Поруч — інший мій твір „Слава героям“, сакральний образ, що є присвятою всім нашим воїнам».
Серед знакових серій — портрети добровольців Сергія Пущенка. Живописець пішов на війну у 2015 році, мав позивний «Художник». Загинув у ніч проти 2 березня 2022 року в бою з російською диверсійною групою в місті Васильків на Київщині. У мирний час основна тема його творчості була пов’язана з українським козацтвом. Під час війни з російськими окупантами написав з натури галерею живописних і графічних портретів українських воїнів-добровольців. Закарбовував не лише їхні обличчя, а й занотував життєві кредо. 46 його робіт показують на виставці.
Є тут і обличчя жінок, які також встали на захист країни. Як у творах Сергія Пущенка, так і в проєкті художниці Тетяни Черевань «Захисниці України». Крім власне портретів, на картинах можна побачити образи козаків, знакові події російсько-української війни — оборона Донецького аеропорту, битва за Маріуполь, убивство полонених в Оленівці тощо.
У двох стендах демонструють унікальну колекцію шевронів (нарукавних знаків) різних підрозділів, що куратори об’єднали під назвою «Код захисника». Кожен шеврон містить символи, що ідентифікує конкретний підрозділ і водночас має коріння в українській історії та культурі. Ці експонати надала благодійна організація «Front ART», яка возить гуманітарну допомогу нашим військовим, а ті на знак подяки дарують шеврони.
Фінальною точкою є інсталяція, що зібрала світлини, цитати та життєві кредо близько 70 захисників. Кожен відвідувач має змогу написати власні рефлексії про війну та розповісти про особистих героїв.
«Архетип українського героя»
Коли: до 2 березня. Графік роботи: середа — неділя: 12:00-19:00, понеділок та вівторок вихідні
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, 1-й поверх
Вартість квитків: 120 грн, пільговий 60 грн.
Нагадаємо, 24 лютого у столичному театрі Лесі Українки покажуть виставу про події трирічної давнини. «Блокпост» є першою п’єсою про початок повномасштабного вторгнення, що була написана та зіграна навесні 2022-го.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»