День Соборності: величні слова відомих українців про єдність та любов до Батьківщини

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

22 січня в Україні відзначається День Соборності. Це свято має надзвичайно важливу роль в історії нашої держави.

Саме у цей день, у 1919 році на Софіївській площі у Києві відбулося урочисте об’єднання українців, розділених впродовж багатьох століть між двома могутніми Імперіями — Російською та Австро-Угорською та створення єдиної Соборної Держави України.

Святкуючи День Соборності, «Вечірній Київ» згадує цитати видатних українців: письменників, поетів, державних діячів, які народилися у різних куточках нашої держави, але об’єднані величезною любов’ю до Батьківщини. Свого часу вони внесли вагомий внесок у відродження нашої Держави, збереження української мови, віри та наших славетних традицій.

Тарас Шевченко. Фотоколаж з відкриих джерел

«Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть».

Тарас Шевченко (1814-1861) с. Моринці, Черкащина

«Вся моя слава — Україна. Якби їй добра хоч на мачину зробив, то мені і була би слава, я більшої не хочу».

Панас Мирний (1849-1920) м. Миргород, Полтавщина

Іван Франко. Фото з відкритих джерел

Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів».

Іван Франко (1856-1916) с. Нагуєвичі, Львівщина

«Любі брати і сестри! Коли ви бачите, що відроджується наша Українська Церква, лунає в храмах і в школах наша рідна мова, починається наша рідна освіта, то знайте, що це відроджується душа нашого народу, та душа народня, якої нічим не можна зупинити».

Митрополит Василь Липківський (1864-1937) с. Попудня біля Умані, Черкащина

Михайло Грушевський. Фото з відкритих джерел

«Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися — се повинно бути у всім нашим гаслом».

Михайло Грушевський (1866-1934) м. Холм Польща — м. Київ

«Україна звільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою… Мир. добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все те буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоби Господь Бог і Мати Божа опікувалися все нашим народом, який стільки витерпів…».

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) с. Прилбичі, Львівщина

Леся Українка. Фото з відкритих джерел

«До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється».

Леся Українка (1871-1913) м. Звягель, Житомирщина

«Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони. Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість».

Микола Міхновський (1873-1924) с. Турівка, Київщина

Павло Скоропадський у 1940 році. Фото: Родина Скоропадських

«Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців. Але нам потрібно бути цілком убезпеченими від ворожих дій з боку Криму. У сенсі ж економічному Крим, фактично, не може існувати без нас».

Гетьман Павло Скоропадський (1873-1945) Вісбаден Німеччина — м. Київ

«Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б’ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б’ю поламаним крилом».

Олександр Олесь (1878-1944) м. Білопілля, Сумщина

«Бути українцем — це значить бути постійно в стані доказування свого права на існування»

Володимир Винниченко (1880-1951) м. Кропивницький

«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».

В’ячеслав Липинський (1882-1931) с. Затурці, Волинь

Остап Вишня.Фото: Вікіпедія

«Оті дурні, що кричать „націоналіст!“, не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об’єднати любов до мого народу з любов’ю до всіх народів світу!».

Остап Вишня (1889-1956) хутір Чечва, Сумщина

Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

Євген Коновалець (1891-1938) с. Зашків, Львівщина

«Любіть свою Українську Католицьку Церкву і наш український народ. Любіть наш чудовий східний обряд і все, що наше рідне, українське. Не лякайтеся труднощів і перепон, бо з нами Бог. Вірте у велике і світле майбутнє Української Церкви і народу, бо після Голгофи напевно прийде Воскресіння».

Патріарх Йосип Сліпий (1892-1984) с. Заздрість, Тернопільщина

«Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі».

Василь Еллан-Блакитний (1894-1925) м. Чернігів

«Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу».

Олександр Довженко (1894-1956) с. Сониця, Чернігівщина

«Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну».

Володимир Сосюра (1898-1965) м. Дебальцеве, Донеччина

«Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!».

Степан Бандера (1909-1959) с. Старий Угринів, Франківщина

«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!».

Василь Симоненко (1929-1963) с. Біївці Полтавщина

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»

Ліна Костенко (1930) м. Ржищів, Київщина

Моя Україна забула
Сміятись. Вона гомонить.
Моя Україна не вщухла
Од прагнення жить.
Моя Україна не знає
Веселих світань.
Моя Україна палає
У мить догорянь.

Василь Стус (1938-1985), с. Рахнівка, Вінниччина

«Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…».

Святослав Вакарчук (1975) м. Мукачево, Закарпаття.

До теми: «Особлива атмосфера піднесення та свята: яким був день об’єднання УНР та ЗУНР».

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»