«Наш театр — колектив реалістів, які щодня роблять свою справу», — Богдан Бенюк про підсумки 2024 року для Театру на Подолі

Знаковим для закладу став приїзд американського режисера та драматурга Річарда Нільсона, який поставив виставу «Тускульські бесіди» та продовжує співпрацювати з театром у 2025-му.
З поміж шести прем’єр 2024 року дві привернули особливу увагу театралів. Це «Процес» за Кафкою у постановці Давида Петросяна та «Тускульські бесіди» Річарда Нельсона.
«Вечірній Київ» розпитав директора-художнього керівника Київського академічного драматичного театру на Подолі імені Віталія Малахова Богдана Бенюка про підсумки 2024 року, як жив театр та що планує цьогоріч.

Прем’єри 2024 року: «Процес» (реж. Давид Петросян за п’єсою Франца Кафки), «Швейцарія» (реж. Поліна Медведева за твором Джоанни Мюррей-Сміт), «Незнайомка» (реж. Володимир Кудлінський за новелою Михайла Коцюбинського), «Тускульські бесіди» (реж. Річард Нельсон за власною п’єсою), «Молочайник» (реж. Ігор Матіїв за твором Оксани Гриценко), «Шановані безумці» (реж. Сергій Маслобойщиков за мотивами твору Жана Жироду).
— Яким був 2024 рік для театру? Що б ви назвали досягненням чи важливими подіями року?
— Про досягнення завжди складно говорити, але похвалитися є чим: ми займаємо почесне місце серед тих театрів, куди ходить глядач і наперед купує квитки — за місяць, за два. У нас повні зали та різноманітний репертуар на всі смаки. Думаємо на перспективу, як не втратити цей гребінь театрального буму. І бути гідними бійців ЗСУ, які захищають нашу державу і дають можливість нам працювати.
За 2024 рік ми зробили ряд цікавих постановок, і піднята планка щодо якості вистав не знизилися. Лідером є вистава «Процес» за Кафкою режисера Давида Петросяна. Для нашого театру вона стала взірцевою, відзначена багатьма ЗМІ, зокрема премією «Театральний інфобум». Це та візитівка, з якою у 2025 році поїдемо на гастролі, на театральний фестиваль в Литву. Власне, сам фестиваль нас запросив, оплачує нашу поїздку та перебування. А ми маємо змогу представити наш театр та Україну.

У 2024-му американський режисер Річард Нельсон поставив у нас виставу «Тускульські бесіди». Потрапити на неї складно, вона підкупила багатьох глядачів своєю оригінальністю. Показує точність майстерності, яку має режисура, і як делікатно мають працювати актори в запропонованих режисером обставинах.
— Як змінилася робота театру, взаємодія з глядачами?
— Ми змінилися ще у 2022 році, який став переломним. Але дуже важливо, що 2024 рік дає підтвердження правильної політики, в умовах якої ми існуємо. Складні обставини воєнного часу: повітряні тривоги, відключення світла, те, що мало б зруйнувати театр, спрацювало на те, що він став міцним і потужним. Ми зрозуміли, де можемо самі себе врятувати, як забезпечити світло, тепло. І відчуваємо підтримку людей, які люблять Театр на Подолі.

У театрі працює понад 200 людей. Акторський склад, який у нас є, стабільний. Приємно, що наш актор Сергій Бойко отримав у 2024-му році звання народного артиста України. Водночас шукаємо нові таланти, майбутніх акторів нашого театру. Є актори, які пішли воювати, є й, на жаль, і ті, хто загинув, — вони наші герої. Розуміємо, що захист Вітчизни сьогодні є найважливішим. На всіх ключових технічних позиціях у нас працюють досвідчені люди. І цей технічний склад, який роками виховувався в театрі, є нашою опорою у складних обставинах, що дає змогу тримати рівень вистав.
Ми готові до всього. В цей час перемагають не оптимісти чи песимісти, а реалісти, які щодня роблять свою справу. І наш театр є колективом реалістів, що потужно працюють, аби театр, вийшовши на рівень провідних театрів України, був гідним представляти нашу державу за кордоном.
Їздимо ми й в регіони, де нас теж хочуть бачити. Коли були у Дніпрі, одразу побачив, що це прифронтове місто: побиті будинки, багато військових, тривоги, вимкнення світла. Проте це місто живе і пульсує завдяки українській армії. Хочемо поїхати в Харків, щоб підіймати дух людей, які найбільше потерпають. І у нас є вистави, які відображають сьогоднішнє життя і ту війну, який йде понад 10 років.
— Які плани на 2025-й рік? Що готуєте глядачам?
— У 2025 році для нас головне — продовжувати робити якісні продукти. На початку січня до нас знову приїжджає Річард Нельсон. І відразу починає репетиції вистави, до якої сам написав п’єсу, що розкриває долю Леся Курбаса. Прем’єра запланована на 7 березня. Його погляд і оригінальний хід, впевнений, сподобається багатьом.

Давид Петросян ставитиме неймовірну складну п’єсу «Гедду Габлер» за Ібсеном. Також до нас приїде наш давній друг, Андреас фон Шліппе, який виступав художником у декількох виставах. Цього разу він ставитиме виставу «Жінка в чорному» за романом Сьюзан Гілл як режисер і художник, який майстерно працює зі світлом і декораціями. В кінці сезону «Мілину вугрів» Поля Вілемса ставитиме Дмитро Богомазов.
Приходьте до нашого театру, дивіться, аналізуйте, розповідайте про те, що вам подобається і не подобається. І підтримуйте культуру, яка необхідна для існування нашої держави.
Читайте також:
- «Ми навчилися жити та працювати в умовах війни», — Кирило Кашліков про підсумки 2024 року для київського театру Лесі Українки. Торік у закладі представили 15 прем’єр на різний смак та активно шукали місце на театральній мапі країни.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»