Шлях воїна: у столичній галереї показують самураїв в творах українських митців

Експозиція проєкту. Фото авторки
Експозиція проєкту. Фото авторки

Японські самураї традиційно втілюють гармонію сили та краси, яку передають наші сучасні художники.

У галереї Vakulenko Art Consulting зібрали мистецькі роботи, присвячені самураям.

Серцем самурайської філософії є ідея «бун» і «бу» — єдність культурного та військового мистецтва. Воїн мав бути не лише майстром меча, але й митцем душі. Це формувало внутрішню рівновагу, яка дозволяла самураям залишатися незламними у боротьбі та шляхетними у мирному житті.

Їхній кодекс Бушідо — «Шлях воїна» — це більше ніж правила життя. Це філософія, що з’єднує честь, відвагу та відданість з глибоким прагненням до духовного і творчого самовираження. Самурай бачив не лише меч як інструмент боротьби, але й мистецтво як меч духу, що проникає в найглибші шари людського серця.

Експозиція проєкту. Фото авторки
Експозиція проєкту. Фото авторки
Диптиз Людмили Роздобудько-Падун. Фото авторки

«Сьогодні філософія Бушідо знаходить своє відлуння у нас. Українці — як сучасні самураї, тримають удар і водночас плекають красу у своїх серцях. Наш кодекс честі — це віра, що боротьба за свободу має бути наповнена не лише силою, а й гідністю, що краса творення стає нашим духовним щитом», — зазначають у галереї, аргументуючи вибір тематики.

В експозиції представлені роботи сучасних українських художників. Деякі з них вже раніше зверталися до самурайської естетики.

Зокрема, серія «З життя Голіафуса» 1995 року Марини Губарєвої являє собою метафорична розповідь про сни Самурая, з яких він порівнює свій шлях Воїна з образом войовничого жука Голіафуса, життєва дорога якого — смертельна та безкомпромісна битва. У символічний сюжет глибоким синім кольором зображений Шлях Самурая як небесний хід Сонця — природний, циклічний і невідворотний. Серія складається з чотирьох робіт: Весна-Сонце на початку шляху, Літо-Сонце в апогеї, Осінь-Сонце падає як осінній лист, і Зима — час заходу сонця.

Серія «З життя Голіафуса» Марини Губарєвої. Фото авторки
«Самурай, що сидить» Ольги Петрової. Фото авторки

Давно японську тему досліджує й мисткиня Ольга Петрова, в експозиції є її «Самурай, що сидить» (2004). Художниця їздила до своєї подруги в Японію декілька разів і змалювала важливі для цієї культури архетипічні образи, зокрема й самураїв. А гостювала вона в домі нащадків самураїв, чий рід сягає 16 століття, тож безпосередньо доторкнулася до живої традиції.

Експозиція проєкту. Фото авторки
Експозиція проєкту. Фото авторки
Експозиція проєкту. Фото авторки
«Охоронець» (2022) Михайла Хіміча. Фото авторки
Експозиція проєкту. Фото авторки

Оригінальні ілюстративні роботи й київського художника В’ячеслава Брейша, який працює в стилістиці орієнталістського експресіонізму та неоромантизму. Також на виставці можна побачити твори Владислава Шерешевського, Андрія Блудова, Novan, Володимира Падуна, Людмили Роздобудько-Падун, Олександри Чичкан, Анатолія Варварова, Еда Потапенкова, Сергія Корнієвського, Ігоря Гусєва, Олександра Новаковського та Михайла Хіміча. Кожен з них розкриває цю тематику у притаманній для себе манері. Частина робіт створена у 2024 році спеціально до експозиції.

Доповнюють твори сучасних митців окімоно (вироби зі слонової кістки нецке) невідомих японських майстрів періоду Мейдзі та тарілки з міфологічними сюжетами періоду Мейдзі.

Японські предмети періоду Мейдзі.
Японські предмети періоду Мейдзі.

«Шлях воїна»

Коли: до 26 січня, час роботи: 11:00 — 19:00 (пн та вт — вихідні)
Де: Vakulenko Art Consulting, вул. Костьольна, 8
Вхід вільний

Читайте також:

  • Зазирнути у вікно часу: киян запрошують до святкового міста на рубежі ХІХ-ХХ століть. Музей історії Києва підготував виставковий проєкт, який пропонує мандрівку різними локаціями міста — від приватних помешкань до кав’ярень та театрів.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»