Зазирнути у вікно часу: киян запрошують до святкового міста на рубежі ХІХ-ХХ століть
Музей історії Києва підготував виставковий проєкт, який пропонує мандрівку різними локаціями міста — від приватних помешкань до кав’ярень та театрів.
Цього разу естетику та культуру зимових свят у Києві понад 100 років тому у закладі вирішили показати через повсякденне життя тогочасних мешканців столиці.
Відвідувачі дізнаються, як прикрашали свої помешкання київські родини, у що вбирались на новорічні бенкети та бали, як виглядали кондитерські тощо.
«Ми намагалися створити такі декорації, які б передали атмосферу історичного Києва на рубежі XIX-XX століть. Це кінець російської імперії, початок українського, яке настає на зміні епох, тому ми бачимо поруч з імперським театром театр корифеїв, — зауважила генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Відвідувачі мають змогу зазирнути в кожне віконечко, знайти для себе щось важливе і цікаве. Такі виставки — єдиний спосіб відчути життя попри всі страшні новини, які ми щодня отримуємо. Відчути затишок і віру в дива».
Ідейною натхненницею проєкту стала головна художниця музею Катерина Костенко, киянка в шостому поколінні. Зізнається, що надихалася спогадами свого дідуся, який брав участь у розбудові міста та багато знав про його історію.
«Хотіла перетворити його розповіді в казку, передати те відчуття та атмосферу, що мене надихали тоді, — розповіла вона. — Для експозиції ми збирали речі, типові для Києва і киян того часу. Торік у зимовому проєкті ми прагнули передати тяглість різдвяних традицій, які були в Києві від і XIX сторіччя до сьогодення. Цього разу акцентуємо на розкішному періоді кінця і XIX- початку XX століття, коли Київ був європейським, у своїй естетиці та культурі життя».
Як зауважила «Вечірньому Києву» Катерина Костенко, у створенні експозиції вона відштовхувалася від головної формоутворюючої стилю — архітектури тогочасного Києва та як вона відображався в меблях, одязі, побутових деталях. Художниця музею багато надала для виставки й з власної родинної колекції — порцеляновий посуд, парфуми, унікальний килим, вишитий гачком.
Експозиція складається із 5 тематичних блоків, що продемонструють основні етапи підготовки киян до зимових свят — «Ковзанка», «Кав’ярня-кондитерська», «Кравецька майстерня», «Театральний Київ», «Інтерʼєр помешкання».
«Посередині нашого простору відтворена ковзанка, була однією з найпопулярніших зимових розваг киян, — розповіла „Вечірньому Києву“ кураторка виставки Таміла Калитенко. — Раніше ковзанки були натуральними, на водоймах, а в той час з’являються заливні. Одна з них була на території саду Шато-де-Флер, де нині є стадіон „Динамо“. Тут були штучне озеро, алеї, фонтан, приміщення для вистав, і київська публіка з’їжджалася з усього міста на розваги. Далі можна прогулятися вулицею, зазирнути у вікна та роздивитися інтер’єри».
Локація помешкання киян розташована в колишньому особняку цукропромисловця Сімхи Лібермана на Банковій, 2. Тут можна зазирнути у вітальню з накритим різдвяним столом, на якому посуд стоїть з зображенням гербів знаних родин, столове срібло, у жіночий будуар з парфумами та приладдям для письма, а також у дитячу кімнату з гасовою лампою та іграшками.
Навпроти — за фасадом колишнього особняка Георгія Шлейхера на Інститутській, 13, показують кравецьку майстерню. Одяг на замовлення був затребуваний, особливо напередодні свят, адже підкреслював статусність. Лише на Хрещатику у 1904 році налічувалося 44 майстерні. Серед експонатів — оригінальна викрійка з французьких журналів мод, швейна машинка «Зінгер», яка коштувала дорого, але це було виправдано, а також диплом киянки Марії Безп’ятової про закінчення паризької академії старших кравців.
У цей час стає популярним споживання кави, чаю, шоколаду та смаколиків поза домом. Як виглядала кондитерська-кав’ярня, можна побачити за фасадом прибуткового будинку по Малій Житомирській, 17. Серед найбільш відвідуваних були «Самадені», «Жорж», «Франсуа», які самі виробляли вишукані солодощі, які можна було купити у подарунок або додому. Також у закладах часто вирішували й ділові справи.
І нарешті театральний Київ ілюструє будівля Національної опери. На зламі століть у місті працювало декілька закладів — Міський театр, де ставилися оперні вистави (Нині Національна опера), театр Бергоньє (нині театр Лесі Українки), театр «Соловцов». У 1906 році виникає трупа Садовського. що працювала в Троїцькому народному театрі (нині театр оперети).
У вітринах та на стінах розміщені фотографії акторів, програмки, квитки, лібрето, було навіть видання «Театральний кур’єр» про актуальні події театрального життя. Відвідування театру для киян було виходом у світ, для якого одягали особливе вбрання — як фрак та сукня з паноксамиту з комірцем чорнобуркою. А за фасадом опери можна заглянути в акторську гримерку та побачити сцену до вистави «Тарас Бульба».
В іншому залі виставки, прикрашеному святковим декором, проходять майстеркласи для дітей та дорослих з виготовлення солом’яних павуків та зірок.
Експонати для виставки надали: галерея «НЮ АРТ», Аукціонний дім «Епоха», Sigillum. Музей Шереметьєвих, Державний політехнічний музей ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Київський академічний драматичний театр на Подолі, Київський національний академічний театр оперети.
«Різдвяне місто. Київ ХІХ-ХХ століть»
Коли: до 26 січня, графік роботи виставки: середа-неділя: 12:00-19:00, понеділок-вівторок.: вихідні. Каса працює до 18:30
Де: Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7
Вартість квитків: 200 грн, пільговий 100 грн.
Читайте також:
- Під Різдвяною Зіркою: у Київській картинній галереї поєднали автентику та сучасні вироби. Міжмузейний проєкт знайомить з традиціями новорічно-різдвяних свят через витвори народного декоративного мистецтва та роботи авторів, які сьогодні звертаються до українських витоків.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»