Під Різдвяною Зіркою: у Київській картинній галереї поєднали автентику та сучасні вироби. ФОТО

Останніми роками українці особливо активно досліджують та відкривають для себе свою історію та національну ідентичність. І приємно, що окрім звичних ялинок та яскравих кульок, у родинах все частіше на різдвяні свята присутні дідух, павук, зірки, що були неодмінними атрибутами в цей період у наших предків.

Діалог крізь віки, між минулим та сьогоденням, відтворили у затишних залах Національного музею «Київська картинна галерея», де триває проєкт «Під Різдвяною Зіркою». Він досліджує українську різдвяну традицію та її прояви у творчості сучасних майстрів.

«Ми прагнули створити мистецький етнопростір, у якому зустрінуться успадковане і сьогочасне, традиції та сучасність. Це захоплива ідея об’єднати спадок зі старовинних скринь із виробами сучасних майстрів, сполучити творчі голоси різних віків в один гармонійний хор, — поділилася в.о. гендиректора Національного музею „Київська картинна галерея“ Оксана Підсуха. — Сьогодні ми всі переживаємо важкий історичний час. І життєво важливо триматися за ланцюжок поколінь, за родовід та культурну традицію. Для нас знаково було прикрасити наш історичний простір українськими різдвяними атрибутами, поставити дідуха, відчути запах сіна та свічок, послухати автентичну різдвяну музику».

Співпраця двох музеїв — Національного музею «Київська картинна галерея» та Національного музею народної архітектури і побуту — у створенні святкових експозицій розпочалася ще до повномасштабного вторгнення. Як нагадала генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту Оксана Старак-Повякель, такі виставки проходили у філії музею, «Шоколадному будинку». Він розташований в урядовому кварталі й з лютого 2022 року закритий для відвідування. Два роки музей народної архітектури і побуту організовував свої виїзні проєкти в Музеї історії міста Києва.

«Цьогоріч нас запросили сюди, в ці зали, в яких завжди панувало високе мистецтво. Колись в цій будівлі напевно Терещенко ставив ялинку, і як приємно, коли тут стоїть наш традиційний дідух», — підкреслила Оксана Старак-Повякель.

Виставковий проєкт проходить на першому та двох залах другого поверху музею.

«Ми демонструємо тяглість української традиції. В основі експозиції — колекція нашого музею та Київської картинної галереї. Показуємо основні акценти Різдва через атрибутику, і до наших робіт шукали витвори майстрів, які з ними перегукуються», — поділилася заступниця директорки Національного музею народної архітектури та побуту Анастасія Колодюк.

У залах музейні предмети поєднуються з роботами майстрів декоративного мистецтва та крафтових майстерень, як від Gunia, GORN Ceramics, Triytsya collections та інших.

Виставка реалізована у співпраці з проєктом«Крафтове Різдво» від KredoBank та Eter Agency. Як розповіли «Вечірньому Києву» організатори, у KredoBank є проєкт «Крафтове Різдво», в рамках якого вони співпрацюють з різноманітними крафтовими брендами, окремими майстрами та проєктами. Оскільки ця ініціатива існує не перший рік, вже є добірка сучасних майстрів та брендів, які у своїй роботі посилаються на традиції та витоки. Команда «Крафтового Різдва» та куратори Київської картинної галереї спільно відбирали роботи майстрів та запрошували їх на виставку.

У першому залі представлена частина унікальної колекції різдвяно-новорічної атрибутики з фондів музею народної архітектури та побуту, створена етнографом та художником Володимиром Шагалою за автентичними зразками з Галичини. Це різдвяні зірки та звізди, з якими ходили колядники, шопки (будиночки з дерева, в якому розміщені картонні фігурки-персонажі вифлеємського різдвяного дійства), «гарбузики» (каплички округлої форми з наклеєними різдвяними сюжетами), з якими колядували маленькі хлопчики), «павуки» (прикраси на честь павуків, що вважалися засновниками світу).

«Львівський етнограф Володимир Шагала цікавився народними традиціями. Він збирав перекази, креслення у людей і відтворив, як воно могло бути. Нашому музею він подарував свою колекцію», — зазначила Анастасія Колодюк.

У цьому ж залі розміщена величезна витинанка львівської художниці Дарії Альошкіної та картини, зокрема, зимовий пейзаж Івана Марчука.

Далі відвідувачі побачать сервірований зразками косівської кераміки 19-20 століть різдвяний стіл. Особливостями цієї кераміки є триколірна гама (жовтий, зелений, коричневий), що відображає сприйняття гуцулами природи (сонце, гори, земля). Ця композиція об’єднує покоління від давнини до сучасності: окрім кераміки позаду є ступа, в якій розбивали зерно до куті, а на столі — дідух від майстрині Вікторії Філь, свічки Ірини Віан, лляні скатертина та серветки Ptashatam, посуд студії Quiet Form.

Навпроти — сакральна зала, на стінах якої висять тематичні народні ікони XVII–XIX століть, підібрані до циклу різдвяно-новорічних свят (святі Варвара, Параскева, Миколай, Катерина, Андрій Первозванний, сюжети Різдва та Водохреща). Ікони різних регіонів і технік поєднуються з сучасними інтерпретаціями сакральних мотивів від GUNIA, майстри якого у своїх роботах надихалися автентичними виробами, рушниками, буковинськими іконами на склі та керамічними виробами ХІХ-ХХ століть.

А на столі представлені свічники-трійці для різдвяних богослужінь і домашніх святкувань. Їхнє світло уособлює Святу Трійцю — Отця, Сина і Святого Духа. Окрім автентичних свічників, показують інтерпретації сучасних майстерень TRIYTSYA collections, Hutsul Authentica і Guculiya, Claymore Ceramics.

Завершує цю частину зал, що знайомить з традиціями колядування та щедрування. Тут можна роздивитися автентичні музичні інструменти, костюми, в яких ходили щедрувати «перебранці», а також сучасні маски, що виготовлялися до фільму «Памфір». Доповнюють експозицію композиції з соломки, керамічні фігури «Вертеп» Сергія Герасименка, картини Ф. Манайла, В. Микити та інших. Також тут є змога почути рідкісні колядки, записані етногуртом «Курбаси».

У залі праворуч від входу в інсталяції відтворили вертеп — різдвяний сюжет народження Христа, є куточок з розмальовками для дітей, витинанки та цикл «Народних картинок» М. Онацька з Полтавщини.

У золотій залі на другому поверсі музею створили затишний простір з роботами майстрів, які надихалися давніми ремеслами. Це великий дідух від «Етноідеї», пуфи з овечої шкіри майстерні «Марісо», торшер Ірини Віан, витинанка Дарії Альошкіної та книги про сучасну креативну культуру від Creative Publishing.

У вітринах можна роздивитися відтворені давні прикраси від творчої майстерні Оксани Мазурок, кулони з ляльками-мотанками Dukachi, янголів Gunia Project, натхненні вишитими рушниками середини ХХ століття, вироби з колекції з духовними символами православ’я від Rockah та зі скіфськими мотивами від Skolotol.

А в бальній залі гостей зустрічає масштабна світлова інсталяція «Різдвяна зірка» Михайла Алексеєнка — універсальний знак, який об’єднує людей крізь століття та культури, а водночас символізує довгу, але переможну дорогу до світла. В основі інсталяції — восьмикутна зірка, що демонструє присутність автентичного в сучасності.

«Під Різдвяною Зіркою»

Коли: до 19 січня, графік роботи: з 11 до 18 години (крім понеділка та четверга); З 11 до 19 години у вівторок. Каса працює до 17:20 (18:20 у вівторок). Увага: 31 грудня музей працює з 11:00 до 16:00 (каса до 15:20); 1 січня — не працює.
Де: Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9
Вартість квитка: 200 грн (пільгові категорії — 100 грн). Дітям до 14 років — безкоштовно.

Нагадаємо, у неділю, 29 грудня о 16:30 маланкарі заспівають та заграють у стінах виставки «Під Різдвяною Зіркою», на якій представлені костюми з першої Київської Маланки.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»