Уряд звільнив Антона Дробовича з посади голови Українського інституту національної пам’яті
Антон Дробович планує зосередитись на проєктах, пов’язаних з воєнними злочинами рф в Україні, геноцидального характеру дій рф, а також злочинів проти культури.
Про звільнення керівника УІНП повідомив постійний представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.
Антона Дробовича призначили директором Інституту нацпамʼяті 11 грудня 2019-го на пʼятирічний термін, котрий і спливає цього місяця.
«Інституційна тяглість і безперервність в роботі УІНП», — те, що відбувалось в інституті попри війну, тепер, вже його екс-керівник, вважає дуже важливим.
Щодо вимірів результативності роботи інституту, то їх запровадили за час каденції Дробовича — вже три роки тривають вимірювання і соцопитування показують, що підтримка держполітики нацпам’яті за цей час значно зросла.
Декомунізаційний пакет та вшанування видатних діячів, перейменування — це також була велика експертна робота інституту.
«Ключові маркети комуністичного режиму вдалось усунути», — засвідчив результати роботи у цьому напрямку Антон Дробович під час звіту в Укрінформі.
Він також нагадав, що крім десятків тисяч декомунізованих, є і такий великий, особливий об’єкт, як щит монумента Батьківщини-Матері, де зняли радянські символи й встановили тризуб.
Це було дуже складне завдання. Так само контроверсійно і не просто було зняти й пам’ятник Щорсу. Крім опитувань та досліджень, щоб довести необхідність декомунізації цих об’єктів, доводилось ходити по різних відомствах і пояснювати, чому це треба зробити.
Підготувати суспільну думку, за словами Дробовича, було найважливіше.
«Повномасштабна війна призвела до несприйняття всього російського та радянського», — назвав фахівець головний тригер демонтажу радянських символів на монументі Батьківщині-Матері. Важливо, що це виконали за недержавні кошти, а гроші благодійників.
Понад 25 тисяч назв населених пунктів деколонізували, всі вони вказані на сайті УІНП.
Демонтували й понад тисячу пам’ятників, які експерти віднесли до проєкту деколонізації.
«Деколонізація та декомунізація — процеси, набагато глибші, ніж перейменування та знесення пам’ятників», — зазначив Дробович. Він вважає, важливим, що саме громади вирішують, що робити з назвами, які за законом треба змінювати, а також пропонують нові топоніми.
Важливою справою УІНП Дробович вважає також комісію з реабілітації, це повернуло чесне ім’я і скасовувало несправедливість, яка тривала десятки років стосовно конкретних людей, що постраждали від комуністичного та тоталітарного режиму. До слова, минулого року саме Інститут добився реабілітації режисера Сергія Параджанова.
Також Антон Дробович детально розповів про тривалу роботу для зміни парадигми меморіалізації перемоги у Другій Світовій війні, перенесення дати вшанування загиблих з 9-го травня та 8 травня, як це відбувається у Європі та світі.
Росія монополізувала пам’ять про Другу світову війну, тож українцям треба було дуже багато сил вкласти в переконання влади, народу в актуальності змін ставлення у суспільній пам’яті. В результаті — 62% українців підтримали зміну дати, також така ж кількість вважає, що треба вшановувати всіх, хто загинув у Другій Світовій війні.
Антон Дробович повідомляв, що не планує продовжувати свою каденцію на посаді керівник УІНП.
Він анонсував, що його подальша робота буде повʼязана з «деякими треками», започаткованими ще в Інституті нацпамʼяті.
Зокрема, мова про питання воєнних злочинів росії проти української культури, перехідне правосуддя та геноцидальне обґрунтування російської агресії.
Антон Дробович повідомив, що проєкт резолюції ООН про засудження комуністичного режиму, підготував УІНП. Документ знаходиться в українській місії і тепер його треба просувати до прийняття.
ДОВІДКОВО:
Антон Дробович — магістр філософії. Працював викладачем та доцентом в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. У 2013−2016 роках працював у Мистецькому Арсеналі. У 2016 став радником міністра освіти і науки України.
У 2019 році став керівником освітніх програм Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. У тому ж році пройшов конкурс на посаду голови Інституту нацпам’яті та був призначений на неї Кабміном 11 грудня 2019 року.
Читайте також за темою:
«Меморіалізація війни: Український інститут національної пам’яті провів круглий стіл у Києві».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»