Меморіалізація війни: Український інститут національної пам’яті провів круглий стіл у Києві

Круглий стіл «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання» провели у межах інформаційного агентства «Укрінформ» 28 березня.

Серед спікерів були представники: Верховної Ради України, Міністерства культури та інформаційної політики, інституту національної пам’яті, наглядової ради Українського культурного фонду та представники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Посадовці та представники самоврядування обговорили ключові проблеми меморіалізації та анонсували проєкти, які невдовзі можуть покращити цей процес.

Основними проблемами, які виділили організатори є:

• Відсутність цілісної системи державної політики.

Сфера меморіалізації війни страждає через брак загальнодержавної візії, нормативно-правового регулювання та загальної комунікації між владними органами і громадськістю.

• Недостатнє наукове осмислення війни.

Організатори зазначають, що попри десятирічну тривалість бойових дій, Російсько-українська війна недостатньо висвітлена у працях фахівців різних дотичних галузей. Не дивлячись на об’єктивні умови воєнного стану, без фахово наукового опрацювання нинішньої війни, як історичного явища — її меморіалізація не буде повноцінною.

• Життя у стані війни.

Воєнний стан на практиці часто унеможливлює нормальне функціонування органів державної влади, відповідальних державних та громадських інституцій. Це відповідним чином позначається й на меморіалізації

• Емоційність.

Війна триває досі, тому важко утриматись від емоцій там, де мова заходить про пам’ять. Організатори вважають, що дії під впливом травми та емоцій часто є необдуманими. Це не виключає заходи меморіалізації, а лише збільшує вимоги до чіткої перевірки та підготовки до їхнього проведення.

Спікери мали нагоду також озвучити актуальні виклики на шляху меморіалізації та запропонувати рішення щодо них.

Зокрема, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович запропонував долучати бізнес до меморіалізації російсько-української війни.

«Ми маємо перейти до кооперативної моделі формування політики і реалізації щодо меморіалізації. Ми повинні залучати професіоналів, бізнес, громадський сектор. Політика з відновлення і збереження національної пам’яті повинна йти дуже близько з питаннями перехідного правосуддя, одним з компонентів якого є право на правду», — зазначив Антон Дробович.

Під час обговорення у Міністерстві культури та інформаційної політики вже проанонсували одну з розробок концепції меморіалізації разом з Інститутом національної пам’яті.

«На третьому році війни ми повинні говорити, що підхід до меморіалізації пам’яті про цю війну має бути систематизований. Концепт меморіалізації об’єднає нас всіх. Пам’ять важлива для наступних поколінь, як приклад життя та приклад цінностей, якими воно має бути сповнене», — наголосив очільник Міністерства культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Серед учасників круглого столу була також голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів.

Зі слів голови, туризм — це з одного боку галузь економіки, яка приносить робочі місця, це платники податків та бізнес, який працює. Але, крім того, це є одним з інструментів просування важливих для держави наративів у світі.

«Туризм є важливим інструментом для просування державних наративів України про російсько-українську війну на міжнародній арені. Наразі вже є сформовані туристичні маршрути, які є живим свідченням російсько-української війни. Прикладом є Київщина, куди приїжджають як туристи, так і представники органів державної влади з інших країн. Однак держава має подбати про наповнення змістом історій гідів, які розповідають про війну на деокупованих територіях, — наголосила Олеськів.

Також під час обговорення порушували питання військово-меморіального кладовища, співпраці місцевих громад разом з органами влади та необхідності впровадження ґрунтовних проєктів.

Нещодавно стало відомо про кінцеве рішення розташування Військово-меморіального кладовища, що на Київщині. Детальніше про це читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».

Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»