Орден Святого Пантелеймона — наша вдячність медикам за служіння, — Василь Князевич

«Медичний Оскар» — саме так називають Орден Святого Пантелеймона, найвищу громадську нагороду для медиків. Хоча ця нагорода відносно «молода», вона вже здобула глибоку повагу серед лікарів і релігійних діячів. Її унікальність полягає не лише в масштабності, але й у глибокому символізмі. Орденом відзначають за професіоналізм, милосердя та самовідданість. Його отримують не лише українські медики, а й іноземці, які простягають руку допомоги нашій країні у найважчі часи.

Про те, як ця нагорода об’єднує медичну спільноту та яке значення має для суспільства, розповідає голова Поважної Ради ордену, заслужений лікар України Василь Князевич.

ВІДЗНАКА ДЛЯ МЕДИКІВ І ДІАЛОГ ЦЕРКОВ

— Як виникла ідея нагороджувати лікарів орденом?

— За своє професійне життя я багато нагороджував, у тому числі найвищими державними відзнаками. Я добре знаю, як працює ця система. Але завжди відчував, що для медиків потрібна особлива відзнака.

Ця ідея прийшла до мене під час роботи в команді, яка займалася лікуванням Президента Віктора Ющенка після отруєння. Ми разом з ним їздили у відрядження, і під час одного з державних візитів до Греції потрапили на Афон. Там, у монастирі Святого Пантелеймона, я помітив щось, що мене дуже збентежило: монастир фактично монополізували росіяни. Усюди портрети Путіна, атмосфера поклоніння російському впливу. І це при тому, що монастир очолював наш земляк із Чернігівщини! Це було несправедливо, адже святий Пантелеймон — цілитель і великомученик, якого шанують і католики, і православні. Я зрозумів: російську монополію треба ламати. Ім’я святого Пантелеймона має стати символом не політики, а милосердя.

Після успішного виконання нашої місії з повернення Президента Ющенка до нормального життя, я отримав пропозицію очолити Міністерство охорони здоров’я. І саме тоді почав серйозно думати про створення нагороди для медиків. Так, у нас є звання «заслужений лікар», але цього було недостатньо. Хотілося чогось більшого.

— Як відбувалося перше нагородження?

— Ми створили Раду церков при Міністерстві охорони здоров’я. На той час у нас було три православні церкви, і кожна з них мала свою позицію. Роз’єднаність була очевидною. Спочатку я пішов із цією ідеєю до митрополита Володимира Сабодана. Потім отримав підтримку й благословення від патріарха Філарета та глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара. Це була важлива подія: запровадження нагороди для медиків допомогло започаткувати діалог між церквами.

Після довгих обговорень і узгоджень ми встановили найвищу відомчу відзнаку — Хрест Святого Пантелеймона Цілителя. Її вирішили вручати за видатні особисті заслуги в розвитку медицини, благодійності, гуманізмі, а також за інші досягнення в охороні здоров’я — як фізичного, так і духовного.

Перше нагородження відбулося у 2009 році в Національній опері України. Це було щось більше, ніж урочиста подія, це було справжнє свято. Ми відзначили наших легендарних медиків, таких як Микола Амосов та Олександр Шалімов, у тому числі посмертно. Цей вечір запам’ятався надовго: це був момент, коли ми всі відчули, що медична спільнота — це щось більше, ніж професія. Це місія.

ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ: ЯК НАГОРОДА СТАЛА ГРОМАДСЬКОЮ

— А що далі було з нагородою?

— Коли наш уряд пішов у відставку, Президент Віктор Янукович ухвалив рішення ліквідувати відзнаку. На жаль, мої звернення та спроби пояснити важливість нагороди не принесли результатів. Я казав, що ця відзнака над політикою, що вона потрібна для вшанування медиків, але отримав відмову.

Попри це, медична спільнота не здалася. Щороку, на День Святого Пантелеймона, ми збиралися в одному з храмів. Це було як тихе свято єдності та вдячності — без пафосу, без урочистостей, але з глибокою повагою.

— Що ж змінилося після 2014 року?

— Події, що сталися після російської окупації Криму та Донбасу, змусили нас ще більше цінувати те, що ми маємо, і думати про майбутнє. Я знову звернувся до наступного Президента з проханням відновити нагороду, отримав підтримку уряду, але почув: «Це не на часі». Тоді ми вирішили, що настав момент діяти самостійно.

Ми об’єднали зусилля лікарських товариств, представників Академії наук та громадських організацій, зокрема ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги», яку я очолюю. Саме в цьому колі народилася нова ідея: заснувати найвищу громадську відзнаку для лікарів, незалежну від держави. Так з’явився Орден Святого Пантелеймона: Відзнака за професіоналізм та милосердя.

— Як це було?

— Ми розробили положення та підготували все для запуску. У 2017 році, на День Святого Пантелеймона, відбулося перше нагородження. Це був важливий момент для всіх нас. Нагорода повернулася, але вже в новій, громадській формі, із ще більшою силою й місією. Ми обрали для вручення символічну дату — 9 серпня. Це день, коли згадують Святого Пантелеймона, якого шанують і в православному, і в католицькому світі.

Цей перезапуск нагороди не лише відновив її значення, але й відкрив нові можливості. Орден став не просто вшануванням професіоналізму, але й символом об’єднання, який надихає та об’єднує медичну спільноту не лише в Україні, але й за її межами.

НОВИЙ КАЛЕНДАР І НОВА СИМВОЛІКА: ДЕНЬ СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА — СВЯТО МЕДИКІВ

— Православна Церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Чи вплинуло це на дату вручення ордена?

— Так, це було важливе рішення, — пояснює Василь Князевич. — Поважна Рада проголосувала за перехід на новий календар, і з 2023 року урочисте нагородження Орденом у Києві відбувається 27 липня. Ця дата обрана не випадково: це день Святого Пантелеймона Цілителя, який символізує милосердя, служіння людям і професійну відданість.

— 23 лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням, наша спільнота звернулася до всього світу, в тому числі до медиків у росії, із закликом зупинити ескалацію. Але, на жаль, цього не сталося. Після цього ми почали говорити про те, що неприпустимо святкувати День медичного працівника у червні, в день, який залишився від радянського минулого і досі співпадає зі святкуваннями в росії. Наші лікарі заслуговують на окремий день, адже вони відіграють ключову роль у боротьбі українського народу за свободу і життя.

Ця ідея знайшла підтримку, і вже 13 червня 2023 року було підписано указ Президента України, який встановив нову дату. Тепер щороку 27 липня ми відзначаємо не лише День Святого Пантелеймона, але й День медичного працівника України.

— Це рішення було більш ніж символічним, — додає він. — Воно підкреслює важливість ролі медиків, які своєю щоденною працею наближають нашу перемогу і дарують надію.

ОСОБЛИВІСТЬ ОРДЕНУ: НАГОРОДА МОРАЛЬНИХ І ПРОФЕСІЙНИХ

— Розкажіть, у чому особливість цієї нагороди?

— Як я вже казав, держава має свою систему нагород, свої градації та категорії. Наприклад, звання «Заслужений лікар» — це найвищий державний щабель, який навіть додає певні фінансові переваги, такі як надбавки до пенсії. Але Орден Святого Пантелеймона — це щось зовсім інше. Його отримати і складно, і просто водночас, — розпочинає Василь Князевич. — Це не лише відзнака професіоналізму. Вона підтверджує, що її володар — високоморальна людина, яка уособлює милосердя, гуманізм та відданість своїй справі.

У нас є три етапи, які необхідно пройти на шляху до отримання Ордену. Спочатку Регіональні ради, створені в кожній області та місті Києві, обирають претендента на нагороду з не менше ніж п’яти кандидатів. На цьому етапі можливе навіть самовисування. Далі Міжнародна експертна комісія заслуховує кожного претендента, оцінює його професійні досягнення та репутацію і рекомендує до розгляду Поважної Ради. І вже на фінальному етапі саме Поважна Рада, до складу якої входять моральні авторитети з різних сфер, визначає лауреатів.

— Хто входить до складу Поважної Ради?

— Там представлені люди, яким довіряють суспільство й медична спільнота. Серед них є Єпископ Віталій Кривицький, Блаженніший Святослав Шевчук, Митрополит Олександр Драбинко, ректори провідних університетів, у тому числі військових, а також знані політики й громадські діячі. Саме такий підхід до формування Ради унеможливлює будь-які маніпуляції чи впливи. Це забезпечує прозорість і об’єктивність прийняття рішень.

— Прозорість — це дійсно важливо!

— Саме тому ми запровадили ще один унікальний інструмент — Пантелеймонівські заходи. Їх проводять у кожній області, і кандидати мають можливість публічно розповісти про себе, свої досягнення, свою місію. Це важливий момент, адже суспільство має право знати, за що людину висувають на нагороду. До того ж, завдяки пандемії ми навчилися користуватися онлайн-інструментами, тому читання можуть проходити у зручному форматі, доступному для всіх.

— Дійсно, механізм отримання нагороди виглядає збалансованим.

— Так, і це — наша гордість, — з усмішкою продовжує Василь Михайлович. — Орден Святого Пантелеймона — це не просто символ визнання, це символ довіри й надії, що об’єднує медичну спільноту й суспільство.

ЕВОЛЮЦІЯ НОМІНАЦІЙ ОРДЕНУ СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА

— Які номінації має Орден?

— Номінації змінювалися, відображаючи нові виклики та реалії, — пояснює Василь Князевич. — На початку ми визначали кількох переможців на всю Україну. Також була спеціальна медаль для молодих медиків віком до 35 років, яка мала заохотити талановиту молодь. Але з початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що молодь більше не потребує окремого символу визнання — її подвиги говорять самі за себе.

Поважна Рада ухвалила рішення нагороджувати Орденом Святого Пантелеймона у двох ключових номінаціях: «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість в боротьбі за здоров’я українців, за свободу та незалежність України у війні з російським агресором» для цивільних і військових медиків у кожній області та м.Києві. Водночас ми не змінили підхід, залишивши три рівні відбору. Це дозволяє відзначити лікарів, які героїчно працюють у своїх громадах, навіть у найскладніших умовах.

— Таке рішення дає змогу вшанувати медиків навіть у найвіддаленіших куточках України?

— Саме так. Але ми не зупинилися на цьому. У лютому 2024 року ми додали ще одну номінацію — для іноземних громадян та організацій, які надають допомогу українському народу під час російської агресії. Це наша вдячність тим, хто підтримує нас у цей складний час. Серед таких лауреатів — хірурги, благодійники, організації, які простягають руку допомоги, рятують життя наших людей і діляться досвідом.

— Ця номінація підкреслює, що Орден Святого Пантелеймона вже вийшов за межі України. Це не лише визнання, але й символ міжнародної солідарності?

— Саме це і є нашою метою, — додає Василь Михайлович з гордістью у голосі. — Орден має об’єднувати людей і країни, які сповідують спільні цінності: милосердя, професіоналізм і служіння людству.

— Чи траплялися труднощі при визначенні переможців?

— Багато відомих особистостей в охороні здоров’я які нагороджені усіма громадськими та державними нагородами часто не стають переможцями нашого конкурсу. І саме тут проявляється особливість нашої нагороди: її отримують не за ім’я чи посаду, а за служіння українцям. Це відзнака, яка не продається і не дарується — її можна заслужити.

Цю нагороду може отримати як звичайна операційна медична сестра, так і лікар, у тому числі сімейний чи академік або бойовий медик та капелан, який не має професійної медичної освіти.

Ще на початку існування проєкту стало зрозуміло, що він буде особливим. Були випадки, коли подавали імена знаних у медичних колах людей, але вони не проходили відбору. І саме це я хочу наголосити: наш механізм голосування за кандидатів унікальний. Я не знаю подібного навіть в інших країнах. Ми ретельно перевіряємо як професійні досягнення, так і репутацію претендентів. Цей підхід формує спільноту справжніх моральних лідерів у медицині.

— Чи допомагає нагорода підвищувати престиж професії медика?

— Коли ми вперше проводили нагородження, це було справжнє свято, — згадує Василь Князевич. — Червона доріжка, вишукана музика, дрескод… Ми хотіли, щоб медики, які завжди асоціюються з білим халатом, відчули себе зірками. Уявіть: замість звичних робочих буднів — вечірні сукні, елегантні костюми, атмосфера справжнього визнання. Навіть наші іноземні гості, яких ми запросили, були приємно здивовані цією урочистістю.

Особливість цієї нагороди в тому, що вона змінює сприйняття професії медика. Щорічна велика кількість кандидатів — найкращий доказ її авторитетності та значущості.

Ми не обмежуємося лише церемонією вручення. Для нас важливо, щоб лауреати після здобуття ордена могли поділитися своїм досвідом і розповісти, як минув їхній рік, які досягнення вони вважають важливими для країни. Саме для цього ми проводимо Пантелеймонівські читання, де наші переможці мають змогу виступити і надихнути інших. Це додає нагороді ще більшої глибини та значення.

МІЖНАРОДНА НОМІНАЦІЯ: ЯК ЗА КОРДОМ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІДБІР І НАГОРОДЖЕННЯ

— Ви згадали, що цього року ввели номінацію для іноземних громадян та компаній за допомогу українському народу під час російської агресії. Як за кордоном відбувається висунення кандидатів і голосування?

— Процес організований аналогічно до українського, — пояснює Василь Князевич. — Ми маємо 13 закордонних рад, які представляють і перевіряють кандидатів. Це незалежні структури, які об’єднують медиків і громадських діячів із різних країн. Ми постійно підтримуємо зв’язок із ними через зум-конференції. З огляду на те, що в Україні триває війна, більшість переможців нагороджуються у своїх країнах. Однак цього року, 27 липня, під час урочистої церемонії у Києві, нам вдалося нагородити кількох закордонних медиків, які перебували в Україні. У майбутньому ми мріємо, щоб усі лауреати змогли приїхати до України на церемонію, адже це наш орден.

Серед нагороджених за кордоном — справжні друзі України. Наприклад, мер угорського міста Загонь Ласло Гелмеці та культурна асоціація «ВАРДА Збереження Традицій» в особі Тетяни Ерделі. Це невелике містечко поблизу кордону, з населенням чотири тисячі осіб. У перші два тижні повномасштабного вторгнення вони прийняли, нагодували та надали притулок понад 1.5 мільйонам українських біженців. Їхня допомога була неоціненною.

У Сполучених Штатах нагороду отримали американський лікар у галузі пластичної хірургії Мінодж Абрахам та неприбуткова організація Project CURE. Урочиста церемонія відбулася в Українському інституті Америки. Ще на початку повномасштабної війни комітет Face to Face, створений при Американській Академії Пластичної та Реконструктивної Хірургії, очолюваний Міноджем Абрахамом, вийшов на контакт з українцями. Американські хірурги неодноразово приїжджали до військових госпіталів у Львові, львівських лікарень та Івано-Франківської обласної лікарні, де прооперували понад 100 важко поранених пацієнтів.

Наші лікарі мали можливість не лише спостерігати за цими операціями, але й вчитися. П’ятнадцять українських пластичних хірургів пройшли стажування в американських лікарнях, де оволоділи сучасними методиками реконструкції обличчя та шиї. Крім цього, комітет Face to Face передав українським лікарням високотехнологічне операційне обладнання на суму понад один мільйон доларів.

— Такі історії варто знати кожному, — підсумовує Василь Князевич. — Вони не лише надихають, а й доводять, що наша боротьба має підтримку з усього світу. І саме для цього ми створили міжнародну номінацію «За вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність» (для іноземних громадян та організацій/установ) — аби подякувати нашим союзникам і підкреслити, як багато вони роблять для України.

До слова, 5 грудня 2024 року відбулося перше засідання нового складу Поважної Ради Ордену Святого Пантелеймона, на якому було оголошено старт сезону 2024-2025 років. До складу Ради приєднався Віктор Андрійович Ющенко, третій Президент України, що підкреслює значущість нагороди для суспільства.

Особливу увагу було приділено підтримці ініціативи «Посвіт Пам’яті», започаткованої Київською обласною радою, яка вшановує загиблих медиків. Поважна Рада також закликала до впровадження на державному рівні Дня пам’яті загиблих лікарів — символічного жесту вдячності тим, хто віддав життя, рятуючи інших.

Читайте також:

Медичний Оскар для цивільних та військових медиків: у столиці відзначили найкращих.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»