Частину заповіту громадського діяча та розвідника Романа Ратушного виконали у Будинку-музеї Тараса Шевченка. ФОТО

Будинок-музей Тараса Шевченка у Києві. Фото: фейсбук Музею
Будинок-музей Тараса Шевченка у Києві. Фото: фейсбук Музею

Відомий арборист Володимир Ветроградський провів базове лікування шовковиці Шевченка, якій 200 років, саме підтримку Будинку-музею Тараса Шевченка зі своїх бойових виплат заповів Роман Ратушний.

Роман Ратушний, український громадський діяч, журналіст, військовий 93 ОМБр «Холодний яр», відомий захисник урочища Протасів Яр, у заповіті, з-поміж іншого, написав про підтримку Будинку-музею Тараса Шевченка, що розташований у провулку Шевченка у самому центрі столиці.

«Нарешті сталося», — так написали про виконану роботу музейники й оприлюднили фото, де видно, що саме зробили для порятунку унікального дерева.

200-літня шовковиця Шевченка на подвір’ї Будинку-музею поета.

Легендарну двохсотлітню шовковицю 2010 р. вдалося врятувати, тепер же відомий арборист Володимир Ветроградський провів базове лікування.

«„Деревний хірург» за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні, знає кожне дерево в Ботсаду ім. Фоміна, після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів, його викликають у найскладніших випадках. А тут не просто морва звичайна, а легендарна шовковиця, що пам`ятає Шевченка. Упродовж трьох місяців ми всі із захопленням стежили як Volodymyr Vetrogradskiy рятував віковічне дерево. Це була надскладна робота талановитого арбориста (від лат. arbor — дерево) — справді дереволюба, а ще альпініста, столяра, інженера, біолога», — повідомили подробиці працівники Будинку-музею.

Арборист Володимир Ветроградський біля врятованої шовковиці.

Музейники поділились деталями складної місії, яку виконав арборист.

«Лікування передбачало очистку стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, встановлення елементів підсилення стовбура, 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають змогу більш швидкого відновлення втрачених контурів дерева», — зазначили у музеї.

Як виявилось, сам стовбур дерева Володимир ґрунтовно очистив від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували загоювання ран. А ще й 12 цвяхів, що забивались упродовж років, вийняв арборист зі стовбура шовковиці.

Володимир Ветроградський під час роботи з шовковицею Шевченка.

«Через надскладну конфігурацію ран пломбування (об’єм пломб — 2,4 м³) проводилося повністю вручну. Вперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони», — описали хірургічний процес порятунку дерева-легенди ті, хто зберігає пам’ять Кобзаря.

Проліковане 200-річне дерево шовковиці.

Ветроградський зробив все, щоб зберегти всі живі частини кори дерева. Сталева дротяна стяжка свого часу зберегла від розколювання два основних стовбури, та водночас за довгі роки призвела до часткової атрофії кори дерева. Володимир модернізував і підпору нахиленої шовковиці.

«І родзиночка — створено спеціальну внутрішньо-стовбурову капсулу для вторинних коренів дерева, що виросли вище рівня грунту. Максимально збережено зовнішню екосистему кори, що формувалася упродовж всього життя шовковиці, проведено глибинне підживлення кореневої системи», — розповіли про унікальні роботи з порятунку дерева у Будинку-музеї.

Дерево врятували.
Етапи лікування шовковиці.
Шовковиця Тараса Шевченка може прожити ще пару сотень років.

«Я робив усе, щоб мої вчинки та дії продовжили моє життя», — нагадали слова Романа Ратушного працівники Будинку-музею.

«І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об’єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка. Що ж, скуштуємо ще солодких шовковичок років так через 700?» — зазначають у Музеї.

Володимир Ветроградський вважає, що легендарна шовковиця тепер може прожити при належному догляді ще не одну сотню років.

Читайте за темою:

Змінив життя багатьох: на Майдані Незалежності попрощались із Романом Ратушним». Голова громадської організації «Захистимо Протасів Яр», розвідник 93-ї ОМБР «Холодний Яр» Роман Ратушний загинув 9 червня на Харківщині під час виконання бойового завдання у тилу ворога.

Усі фото — Будинок-музей Тараса Шевченка

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»