Звільнений з полону журналіст Максим Буткевич вперше виступив публічно
У Києві Максим Буткевич поділився думками про досвід полону та роль інформації.
Максим Буткевич — відомий вітчизняний медійник, правозахисник військовослужбовець, вперше після звільнення з полону, де провів два роки й чотири місяці, публічно виступив. Відбулося це на сцені «Медіаднів», які організованій Премією імені Георгія Ґонґадзе.
Він наголосив на ролі відповідальної журналістики:
«Поки я перебував у полоні, я був в іншій реальності, в тому числі й в іншій медійній реальності, яка разюче відрізняється від нашої. Цей досвід був дуже важливим для розуміння, наскільки важливо людині отримувати інформацію за межами її погляду, доторку і слуху. Наскільки це впливає на стан, на настрій, на можливість маніпулювати людиною. Наскільки важлива робота медійників загалом».
Як журналіст та правозахисник, Буткевич поділився думками стосовно пропаганди:
«Пропаганда ворога спрямована на те, щоб у людини не було свободи й щоб вона припиняла бути людиною повною мірою цього слова. Всеохопна пропаганда робить з людини предмет».
Але головні його месиджі були про свободу. Як людина, яка тривалий час була у неволі, Максим розповів про свої відчуття, а також про те, що свободою не можна у боротьбі поступитись ані на йоту.
«Це неймовірне відчуття — після 2 років 4 місяців полону бути знову на волі. На контрасті дуже добре відчувається різниця між станами, коли в тебе є свобода і коли вона обмежена. Не буває, коли її немає. Якщо свободи немає, то й тебе немає, «, — сказав Максим.
Він також зазначив:
«Те, що ми боремося за свою свободу, не робить нас імунними від того, щоб у процесі боротьби ми раптом не почали втрачати розуміння, наскільки вона для нас важлива. І не спробували трошки нею поступитися. Цього робити не можна у жодному випадку».
«Вечірній Київ» робив фоторепортаж з Софіївської площі, де відбулась акція на підтримку полонених та зниклих безвісти журналістів та митців.
Правозахисний захід на Софійській площі в Києві пройшов за організації Українського ПЕН та Центр громадянських свобод.
На площі стояли порожні стільці з іменами полонених та зниклих безвісти. Але, крім відомих імен, були й листки з написом: «Ім’я невідоме» — вони про тих українців, імен яких ми ще не знаємо.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»