Модернізм, УЖ, книги: як проходить фестиваль «Фундамент» в Українському домі. ФОТО
На вихідних книголюби мають змогу відвідати нішевий фестиваль з цікавою добіркою видань, пізнавальними лекціями, дискусіями та кінопоказами.
Національний центр «Український дім» і книжки вже багато що пов’язує. По-перше, він готує видання по своїм масштабним проєктам. А по-друге, вже майже рік на першому поверсі закладу працює книгарня «Фундамент», відкрита разом з партнерами Bloop Books. Окрім різнопланових книжок про культуру та мистецтво, там добирають й тематичні видання до діючого виставкового проєкту.
«В час повномасштабного вторгнення, ми в Українському домі відчули суспільний запит на більші знання про українську культуру і про українську історію, — зауважив куратор мистецьких проєктів «Українського дому» Олексій Ананов. — Пропускна здатність виставок обмежена. А от книгу читати, передавати з рук в руки, повертатися до неї може значно більша кількість людей.
Таким чином і народилася ідея цього нішевого фестивалю, сфокусованого на темі нон-фікшну та культури. Ми робили open call, видавництва надсилали свої пропозиції. Тож наразі у нас представлені стенди 22 видавництв, а книжки інших — на стенді «Фундаменту».
Свій асортимент та новинки на фестивалі представляють, зокрема, видавництва «Мистецтво», Art Huss, Родовід, ВСЛ, Кліо, видавництво Олександра Савчека», «Довженко-Центру» та інші.
«На основній вітрині „Фундаменту“ ми представляємо книжки, які збирали впродовж року: альбоми художників, які виставлялися в „Українському домі“, дослідження, які тут презентувалися, фотокниги та мистецькі альбоми сучасних художників, — розповів співзасновник Bloop Books Андрій Онищенко. — Спеціально до фестивалю ми підготували спецпроєкт, присвячений зінам і самвидаву. Це книжки, зроблені авторами власноруч — професійними художниками чи аматорами та мають обмежений наклад».
А в книгарні «Фундамент» облаштували букіністичну крамницю, де можна знайти раритетні книжки минулого століття — від 1930-х років. Втім, ціни на них майже не різняться від вартості сучасних книжок, в середньому складають 1000 грн.
Тут також проходитимуть лекції, дискусії, майстер-класи дитячої програми, працюватиме студія різографії, де можна створити власні самодруки.
Інша частина «Фундаменту» — виставкові проєкти, що фокусуються на виданнях та модернізмі.
Так, біля сходів розташована невелика експозиція, «Шлях книжки». Вона розповідає, як створюється книжка — від ідеї до матеріального артефакту. Завершує цю історію елемент станка з друкарні «Фактор друк» у Харкові, в яку влучила російська ракета навесні цього року. Він нагадує, що попри все в Україні народжуються нові ідеї та матеріалізуються в книжки.
Проєкт в одному з залів знайомить з постаттю Соломії Павличко, дослідниці та літературознавиці, співзасновниці видавництва «Основи», життя якої обірвалося у 41 рік.
«У своїй книжці „Дискурс модернізму в українській літературі“ Соломія Павличко писала про те, що культуру не можна переписати, але можна перечитати. І кількість можливих перечитань культури безмежна. Лише ця коротка цитата неймовірно мотивує нас у контексті подібного фестивалю книжок про культуру, — зазначила співкураторка фестивалю Богдана Неборак. — Соломія Павличко вміла міняти уяву про культуру. І вона поклала велику частину свого професійного життя на зміну уявлення про українську культуру та наголошувала на її самодостатності. І показувала, яким чином можна підходити до її інтерпретації».
В цьому просторі можна почитати цитати Соломії Павличко (до слова, вона донька знаного поета Дмитра Павличка), роздивитися її світлини, книжки, до видання яких вона була долучена як авторка, упорядниця, чи перекладачка (до прикладу, здійснила переклад «Коханця леді Чаттерлей» Девіда Лоуренса), листування та подивитися відеозапис розмови про дискурс модернізму в українській літературі.
«Чому модернізм? Це епоха, яка дуже довго була заборонена та замовчувана всередині України через її колоніальний статус. Водночас за кордоном також не було багато досліджень українського модернізму у радянські часи, тому що Україна була бездержавною нацією. Для Соломії Павличко дуже важливо зрозуміти, чи був в Україні модернізм, яким він був і де він ховався. Для цього вона досліджує дуже багато документів, що пояснюють, якою була та епоха і що у ній свідчило про оновлення суспільства», — зауважила Богдана Неборак.
Друга зала присвячена «Універсальному журналу», який виходив у Харкові в 1928-1929 роках.
«Ми обрали цей журнал як точку входу в розмову про модернізм. Так, журнал „Всесвіт“ почав виходити теж у 20-х і виходить досі. Був журнал „Червоний перець“, який виходив 5 чи 6 років. Були журнали зі значно довшою історією. А тут у нас є лише 10 номерів по 100-120 сторінок, які оповідають про те, яким було культурне життя в Україні й у світі в 1928-1929 роках. І ми для себе фіксуємо все, що відбувалося найцікавішого, найважливішого з погляду Харкова», — розповіла співкураторка фестивалю Анастасія Євдокимова.
Експозицію побудували за принципом журнальних сторінок. На початку є зміст. Далі представлені обкладинки, які малювали ключові художники того часу, як Анатоль Петрицький чи Іван Падалка. На екранах можна погортати сторінки трьох номерів цього журналу. А ще подивитися тогочасні афіші, книжки, мистецькі твори тощо.
На вихідних відвідувачі фестивалю чекає насичена програма: лекції, дискусії, майстер-класи та кінопокази. Повна програма
«Фундамент: історії про культуру»
Коли: до 17 листопада, графік роботи: 16 листопада з 11:00 до 20:00, 17 листопада з 11:00 до 19:00.
Де: Національний центр «Український дім» вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: 100 грн, пільговий 50 грн, абонемент на всі дні 200 грн.
Читайте також:
- Побачити класиків: у столичній галереї відкрили «Музей новітнього мистецтва». Міська галерея «Лавра» започаткувала проєкт, який знайомить відвідувачів зі знаковими роботами художників доби незалежності.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»