У Києві діє понад 50 соціальних бізнесів і місто сприяє розвитку цієї сфери

Розвиток соціального бізнеса обговорили на круглому столі. Фото: КМДА
Розвиток соціального бізнеса обговорили на круглому столі. Фото: КМДА

Соціальне підприємництво має значний потенціал для вирішення нагальних соціальних та економічних викликів, розвитку інклюзії та післявоєнного відновлення столиці.

Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого розвитку соціального бізнесу в Києві, інформує пресслужба КМДА.

Організатором заходу виступила комунальна науково-дослідна установа «Київський науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».

Круглий стіл, присвячений розвитку соціального бізнесу в Києві. Фото: КМДА
Круглий стіл, присвячений розвитку соціального бізнесу в Києві. Фото: КМДА

«Соціальний бізнес має значний потенціал для розвитку у столиці та може допомогти в подоланні наслідків війни, зокрема сприяючи розвитку інклюзивного ринку праці — від інноваційного виробництва кінцівок до посилення обороноздатності та безпеки у громаді — зауважив перший заступник директора Департаменту економіки та інвестицій КМДА Вячеслав Панченко. — Тож міська влада, закріплюючи заходи підтримки у міських програмних документах, готова сприяти створенню умов, які дозволять підприємцям ефективно працювати та розвиватися. Це один із ключів до сталого розвитку мегаполіса і шлях до створення справедливого, інклюзивного суспільства».

За даними спеціалізованої платформи для розвитку соціального підприємництва SILab Ukraine, нині в Києві діє понад 50 бізнесів, метою яких є саме соціальний вплив. Більшість із них — 40% — працюють у сфері екології, 30% зосереджені на соціальній інтеграції людей з інвалідністю, ветеранів, молоді, близько 20% надають освітні послуги або займаються культурними ініціативами.

Соціальні підприємства забезпечують роботою понад 2 тисячі осіб, серед яких близько 30% — представники соціально вразливих категорій населення.

Круглий стіл, присвячений розвитку соціального бізнесу в Києві. Фото: КМДА

«Тож Київ може стати локомотивом у створенні інфраструктури соціального підприємництва та розвинути міську екосистему підтримки такого бізнесу, зокрема серед молоді, — підкреслив директор Інституту Сергій Павловський. — Адже зазвичай соціальні інноватори потребують технічного супроводу, наприклад, у поданні заявок на міжнародні гранти, пошуку меценатів, навчанні фандрайзингу та залученні імпакт-інвестицій».

Він також акцентував на необхідності залучення міжнародного досвіду та найкращих локальних практик для підтримки тих компаній, що виявляють бажання інтегрувати соціальний вплив у свою діяльність.

Нагадаємо, науковці об’єднались на базі Київського науково-інноваційного кластера, щоб вирішити проблеми ринку праці. Короткострокові та спеціалізовані програми навчання, перекваліфікації й адаптації до змін на ринку праці, розроблені для дорослого населення, сприятимуть скороченню кількості безробітних і розвитку нових професійних компетенцій відповідно до вимог часу.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»