Я активно агітуватиму за продаж «Київміськбуду», — депутат Київради Тарас Козак
«Зараз „Київміськбуд“ потребує і державних, і міських коштів на добудову об’єктів та відновлення своєї репутації»
2,56 млрд грн має вкласти Київ у добудову об’єктів «Київміськбуду». Ще майже 2 мільярди місто розраховує отримати від держави, адже саме через зобов’язання Уряду, столичний забудовник опинився у скрутному становищі. (Уряд змусив «Київміськбуд» добудовувати об’єкти «Укрбуду» без фінансування, і через це компанія витратила свої кошти, що призвело до фінансових труднощів — ред). Про це для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розповів депутат Київради від фракції «Голос», президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак.
Також депутат розповів про особливості формування бюджету Києва, на які проєкти необхідно першочергово спрямовувати кошти та на що обранці витрачають свої депутатські фонди.
ІНІЦІАТИВИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ УКРАЇНІ, МИ ПІДТРИМУЄМО
— Розпочнімо із політики. На останньому пленарному засіданні депутати Київради проголосували за звернення до міст-побратимів Києва, щоб ті підтримали План перемоги України. Фракція «Голос» дала за цю ініціативу 6 голосів, серед яких і Ваш. Вважаєте цей план дієвим?
— До цього плану можна ставитися по-різному: хтось скептично його оцінює, хтось підтримує. Але важко сперечатися із тим, що всі його пункти працюють на Україну. Що поганого в тому, щоб нам допомогли, щоб нас прийняли в НАТО, щоб посилили тиск на Росію?
Це звернення саме до міст-побратимів, бо між мерами та міськрадами існують тісніші зв’язки, ніж з іншими регіонами. Багатьох ми знаємо особисто. Тому через офіційне звернення від міської ради просимо: допоможіть нам на своєму рівні донести до вашого керівництва, до людей, які ухвалюють рішення у ваших країнах, що Україні варто допомогти. Ми ж працюємо разом, допомагаємо одне одному.
Якщо це спрацює хоча б трошки — вже буде краще. Адже державна влада у багатьох країнах теж орієнтується на міста — якщо міста просять, влада це враховує. Тому хоч ми й в опозиції, але ми — конструктивна опозиція. Ті речі, які допомагають Україні, ми, звісно, підтримуємо.
— А чому цьому питанню так багато було присвячено часу під час засідання?
— Ми його ухвалили мінімальною кількістю голосів — 61 голос «за». І цей один голос був від представника фракції «Європейська Солідарність», яка загалом не підтримала звернення. Мені здається, «ЄС» тут більше грала в політику, ніж дивилася на суть.
— Якими були їхні аргументи?
— Вони хотіли додати туди наші внутрішні проблеми, але це ж нелогічно. Ну як ми можемо писати: «Шановна міськрада Кракова, допоможіть, щоб наша влада зробила щось хороше всередині країни»? Це ж безглуздо. «ЄС» наполягала на шести змінах — і в цілому, і окремо, хотіли щось додати й змінити. Але ж суть звернення була не в цьому. Тому всі ці пропозиції набирали лише 53-54 голоси.
«Європейська Солідарність» вперлася: якщо так, то не будемо підтримувати. Але ж, друзі, що ви не підтримуєте? Ви не підтримуєте хороші речі тільки тому, що під ними стоїть підпис Зеленського? То ви за Україну чи за політику? Це було дуже дивно. Без їхніх голосів не вистачало кворуму, але хтось — чи помилково, чи з якихось інших міркувань — все-таки дав один голос, і рішення ледь-ледь пройшло. Чинності воно набере, щойно міський голова Віталій Кличко поставить свій підпис.
«КИЇВМІСЬКБУД» ПОТРЕБУЄ І ДЕРЖАВНИХ, І МІСЬКИХ КОШТІВ НА ДОБУДОВУ ОБ’ЄКТІВ
— На тому ж засіданні депутати ухвалили ще одне звернення — до Кабміну, щодо активізації добудови об’єктів «Київміськбуду». Нагадайте до чого тут держава?
— Це пов’язано з ситуацією, що сталася у 2020 році з «Укрбудом». Тоді компанія не добудувала 18 комплексів — не окремих будинків, а саме комплексів. Що зробив Уряд? Він зобов’язав «Київміськбуд», саме зобов’язав, це не була ініціатива забудовника, завершити ці об’єкти. Але фінансування на цю роботу закладено не було.
ПО ТЕМІ: Київ вирішив докапіталізувати «Київміськбуд» на 2,56 мільярда гривень
«Київміськбуд» почав добудовувати власними коштами розраховуючи на компенсацію. 6 із 18 комплексів вони добудували, але гроші так і не надійшли. Тож ресурси, зібрані на нові будівництва, пішли на завершення старих. Крім того, ситуацію ускладнили COVID, війна і зниження попиту на нерухомість. Продажі призупинилися, а значна частина приміщень, таких як гаражі та паркомісця, які зазвичай реалізуються вже після заселення, залишаються непроданими.
— «Київміськбуд» — це ж приватна компанія з часткою міста?
—Так, «Київміськбуд» — приватна компанія, тобто вона не є державною або муніципальною. Проте місто володіє приблизно 80% акцій компанії, решта — у приватних акціонерів.
КИЇВ МОЖЕ НАВІТЬ ЗАРОБИТИ НА ДОБУДОВІ ОБ’ЄКТІВ «КИЇВМІСЬБУДУ»
— Чи повинно місто вкладати кошти в ці об’єкти на Вашу думку?
— Ми, зазвичай, не підтримуємо ідею витрачати кошти киян на підтримку інвесторів, які вибрали забудовника, а той не виконав своїх зобов’язань. Наша фракція дотримується позиції, що обидва можливі варіанти вирішення — непрості.
Я виступав з приводу цього питання на бюджетній комісії та пленарному засіданні і зазначив, що з одного боку, якщо місто підтримує добудову коштом бюджету, це несправедливо для тих киян, які вибрали більш надійних забудовників, можливо, заплатили дорожче або орендують житло і при цьому — сплачують податки. Їхніми коштами ми фактично покриваємо витрати за тих інвесторів, які, можливо, обирали нижчу ціну, але потрапили в халепу через недобросовісного забудовника.
З іншого боку, якщо ми просто залишимо ситуацію на самоплив і скажемо: «Добудовуйте самі», то за кілька років у Києві буде понад 20 довгобудів, які поступово руйнуватимуться. І тоді місту, ймовірно, все одно доведеться витрачати мільярди гривень із бюджету на те, щоб їх знести.
Сьогодні реалістичним варіантом виглядає співпраця з державою. Київ може вкласти кошти у статутний капітал «Київміськбуду», а держава профінансує добудову об’єктів, що колись належали «Укрбуду». Згідно з прогнозами, це дозволить місту навіть отримати прибуток, адже компанія зможе завершити будівництво, продати житло й вийти в плюс.
БЕЗ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ КИЄВУ НЕ ВИСТАЧИТЬ КОШТІВ НА ДОБУДОВУ ОБ’ЄКТІВ «КИЇВМІСЬКБУДУ»
— 2,56 млрд грн — стільки має вкласти Київ зі свого боку, щоб завершити це будівництво. Чи є у міста ці кошти?
— На цей момент немає. Наразі наше рішення виглядає так: ми подаємо Уряду сигнал про готовність зі свого боку виділити більшу частку коштів. Якщо держава долучиться до фінансування, то ми знайдемо ці гроші, включимо їх у бюджет і профінансуємо проєкт.
Однак, якщо державного фінансування не буде, то складно сказати, чи погодиться Київрада виділити власні ресурси. Бо тоді нам, ймовірно, просто не вистачить грошей, щоб завершити добудову всіх об’єктів. Тому ми ініціювали цей процес, сподіваючись на конструктивну співпрацю з державою.
Зараз важливо показати, що ми готові до взаємодії і готові вкладати у довгострокове будівництво, адже кошти потрібні не одразу — це процес на кілька років, який потребуватиме стабільного фінансування з обох сторін.
— Яка доля загалом чекає на «Київміськбуд»?
— Загалом, я прихильник того, щоб продати ці 80% акцій компанії, які належать місту. У нас є великі забудовники, які, ймовірно, зацікавляться цією покупкою. Потужності в «Київміськбуду» величезні, тож, напевно, знайдуться охочі, і за ринковою ціною можна буде продати підприємство навіть дорожче, ніж вкладено з міського бюджету в його статутний капітал.
Проте наразі це не на часі, адже в нинішньому стані покупців, швидше за все, не буде: «Київміськбуд» потребує і державних, і міських коштів на добудову об’єктів та відновлення своєї репутації. Однак, коли ситуація стабілізується, компанія стане привабливішою для інвесторів, я активно агітуватиму за цей крок.
МИ ОЧІКУЄМО ХОРОШИХ НАДХОДЖЕНЬ ВІД ПІДВИЩЕНОГО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК БАНКІВ
— Поговорімо трохи про бюджет, і навіть не про майбутній, а про той, що ще на 2024 рік. Уже кінець року, а це означає, що, напевно, починає з’являтися інформація про невикористані кошти. Коли буде зрозуміло, що є додаткові гроші, які можна спрямувати на програму «Захисник Києва»?
— Це стане зрозуміло наприкінці січня наступного року. Оскільки Київ — велике місто, тут є десятки розпорядників коштів, які не завжди можуть прогнозувати точні залишки. Це залежить від того, чи буде завершено об’єкт, чи підпишуть акти, чи Казначейство встигне провести фінансування. І ми побачимо залишки на казначейському рахунку десь у другій половині січня.
Ці залишки зазвичай з’являються завдяки перевищенню надходжень над видатками, інколи — навіть більше, ніж планували. Також очікуємо хороших надходжень від підвищеного податку на прибуток банків, адже головні офіси банків знаходяться в Києві. Нагадаю, що 10% податку на прибуток надходить у місцевий бюджет, а 90% — до державного.
— Бюджет на 2025 рік тільки формується, але вже відбулися консультації з депутатськими фракціями. Чи можете поділитися якимось попередніми деталями документа?
— Поки що про конкретні цифри говорити рано. Бюджет складається з двох частин: загальної та спеціальної. Загальна частина покриває так звані поточні витрати: зарплати лікарям, витрати на школи, дитсадки, комунальні послуги для установ. Загалом ця частина складає від двох третин до трьох чвертей усіх видатків і формується з трансфертів державного бюджету та внутрішніх надходжень.
Спеціальна частина бюджету — це гроші на розвиток, і саме їхній розподіл привертає найбільшу увагу. Однак, витрачати ці кошти можна лише в рамках міських цільових програм, затверджених наперед. Це можуть бути програми для ВПО, соціальні проєкти, комунальне житло чи енергозабезпечення. І фінансування кожної програми залежить від актуальної ситуації — деякі отримують більше, деякі менше, з огляду на доходи, які ми очікуємо.
— А для чого загалом ці консультації з депутатськими фракціями?
— Дивіться, кожна фракція має свої пріоритети у фінансуванні: одні — енергоефективність, інші — дороги, треті — щось ще. Спочатку це обговорюється всередині фракції. Після чого шукаємо консенсус між усіма фракціями, щоб не перетворювати процес ухвалення бюджету на базар.
Кожна фракція консолідує свій погляд, а потім ми разом з розпорядниками намагаємося «вмістити» ці консолідовані фракційні позиції у бюджет.
Грошей завжди не вистачає, хочеться зробити щось більше і краще, але ми обмежені. Особливо зважаючи на військові роки, велика частина коштів йде на допомогу Силам оборони. І попри те, що Київ тепер віддає військовий ПДФО, ми все одно знаходимо можливість підтримувати армію.
99% ДЕПУТАТСЬКОГО ФОНДУ ЙДЕ НА МАТЕРІАЛЬНУ ДОПОМОГУ
— А на що витрачаєте свій депутатський фонд у 10 мільйонів гривень?
— Я хотів би нагадати, що витрачати ці кошти на свій розсуд депутати не мають права. Є певні обмеження, щодо цільового призначення цих грошей. Вони можуть бути використані на проєкти з на благоустрій, на покращення матеріально-технічної бази бюджетних установ і надання матеріальної допомоги різним категоріям громадян.
99% мого фонду йде саме на соціальну допомогу. Приблизно 2500 киян ми змогли підтримати за рахунок цих коштів. В основному це літні люди, пенсіонери, військовослужбовці, поранені, ВПО. Середній розмір допомоги — 3- 4 тис. грн.
Решта коштів фонду ми спрямовуємо на підтримку спортивних ініціатив та деякі комунальні потреби.
— Назвіть три проєкти розвитку Києва, які Ви особисто підтримуєте?
— Те, що постійно відстоює фракція «Голос», це проєкти, які дозволять Києву дихати, рухатися і розвиватися.
Перше — це питання екології та благоустрою. Київ повинен мати достатню кількість чистого повітря, зелених зон, парків, скверів, заповідників тощо. Це важливо для комфортного життя киян.
Друге — розвиток транспортної інфраструктури. Нам потрібно працювати над тим, щоб пересування містом було зручним, в тому числі для людей з інвалідністю, для матерів з дітьми тощо.
І третє — загальний розвиток Києва, щоб він ставав більш привабливим, сучасним і придатним для комфортного життя містян, навіть у складні часи. Це і робочі місця, і відпочинок, і вся необхідна інфраструктура. Ця відповідальність лежить на міській владі.
Загалом, ми завжди наполягаємо на тому, щоб Київ розвивався, ставав зручнішим, екологічнішим і більш комфортним для життя. Ці пріоритети ми постійно відстоюємо.
Читайте також: «Я готовий надавати інформацію»: президент «Київміськбуду» про співпрацю з Комісією КМДА
Ірина Главацька для «Вечірній Київ»