Внесок Вікентія Хвойки у розвиток археології: столичний музей презентує меморіальну мінівиставку

Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України

Свого часу цей науковець зробив неоціненний внесок у вивчення історії України від кам’яної доби до Середньовіччя та розвиток слов’янської археології.

На початку листопада виповнилося 110 років з дня смерті видатного археолога та музеєзнавця Вікентія Хвойки (1850–1914), який вважається одним із засновників та першим головним зберігачем колекції сучасного Національного музею історії України.

Вшановуючи спадщину цього визначного вченого, у холі Національного музею історії України відкрилася мінівиставка, яка знайомить відвідувачів із його науковою спадщиною.

Вікентій Хвойка (1850-1914). Колаж: Ірина Форостян

Про це повідомляється на сторінці музею.

За словами кураторів експозиції, відкриття та наукові досягнення Вікентія Хвойки дали змогу створити першу наукову концепцію історичного розвитку Середнього Подніпров’я від кам’яної доби до Середньовіччя. У серпні 1893 року він відкрив Києво-Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку (24–23 тис. років тому), а в 1895–1896 роках на київських пагорбах над Подолом дослідив поселення землеробської культури «мальованої кераміки», відомої як трипільська культура (кінець 6 — початок 3 тис. до н. е.).

Експозиція розповідає про археологічну спадщину Вікентія Хвойки.Фото: Національний музей історії України
Фрагмент експозиції. Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України

Значний внесок Хвойка зробив і у вивчення доби раннього заліза, досліджуючи скіфські пам’ятки (7–3 ст. до н. е.), зокрема, кургани біля сіл Оситняжка на Кіровоградщині, Аксютинці, Великі Будки на Сумщині, Райгород, Пруси на Черкащині.

Важливими були його досягнення в розвитку слов’янської археології. Він провів розкопки біля сіл Ромашки, Зарубинці (1899), Черняхів (1900–1901) на Київщині, вперше відкривши пам’ятки «полів поховань» в Україні: зарубинецьку (2 ст. до н. е. — 2 ст.) й черняхівську (3–5 ст.) культури.

«Ми зобов’язані йому також вивченням Старокиївської гори, де Хвойка виявив „язичницьке капище“, рештки князівського палацу 10–11 ст., ремісничі майстерні, захоронення киян 1240 р. і зібрав багато цінних предметів», — зазначили в музеї.

Видатний вчений є одним із засновників сучасного музею. Фото: Національний музей історії України
Фрагмент експозиції. Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України

Науковець приділяв значну увагу збереженню та популяризації здобутих матеріалів. Він є автором понад 36 друкованих праць, був дійсним членом багатьох наукових товариств і активно брав участь у роботі XI–XV Археологічних з’їздів. Його вагомою заслугою стала розробка періодизації та історичної послідовності ранньослов’янських культур, а також ідея про автохтонність місцевого українського населення.

Вікентій Хвойка помер 2 листопада 1914 року, похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Мінівиставка «Археологічна спадщина Вікентія Хвойки»

Коли: щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Де: Національний музей історії України, вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку буде за загальним квитком до музею — 150 грн, для школярів, студентів та пенсіонерів — 80 грн.

До теми: вчений, письменник та радянський розвідник: у Києві презентують виставку до 130-річчя Віктора Петрова.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»