Вчений, письменник та радянський розвідник: у Києві презентують виставку до 130-річчя Віктора Петрова

Фотоколаж: Spadok.org.ua
Фотоколаж: Spadok.org.ua

Постать українського прозаїка та науковця ХХ століття залишається однією з найбільш загадкових та суперечливих, а його життєвий шлях нагадує гостросюжетний детектив.

Нещодавно у Національному музеї історії України розпочався новий проєкт «Сім облич Віктора Петрова». Експозиція має ближче познайомити наших сучасників з біографією літературного діяча та вченого, та з особливими умовами часу, у який йому довелося жити. Також детальна увага у проєкті присвячена вагомому внеску, який Віктору Петрову вдалося зробити у розвиток української літератури та науки ХХ століття.

Афіша проєкту. Фото зі сторінки музею

«Робити виставку до ювілею Віктора Петрова було досить складно, тому що після нього по суті залишилися тільки його наукові та літературні праці. Немає побутових предметів, елементів одягу тощо. Тож доводилося по краплинах збирати матеріали, — зауважила Альона Якубець, кураторка виставки і завідувачка музейного відділу новітньої історії України. — Непересічність постаті Петрова полягає в тому, що він, по-перше, вижив. Адже на його долю припали дві світові війни, Голодомор, політичні репресії. По-друге, він не зламався і залишив спадщину, яка беззаперечно варта дослідження».

На виставці «Сім облич Віктора Петрова» можна побачити фотографії, книги, часописи дослідника, предмети з археологічних розкопок, де він брав участь, і ще не опубліковані документи, що безпосередньопов’язані з його розвідницькою діяльністю.

В експозиції відтворений робочий кабінет Віктора Петрова. Фото: Вікторія Сідорова/МІСТ

За словами кураторки проєкту, у процесі підготовки виставки вдалося з’ясувати, що діяльність Віктора Петрова допомогла співробітникам нашого музею після Другої світової війни.

«До війни Петров працював у фондах музею, залишив багато світлин і негативів з предметами нашої археологічної колекції. Частину цього зібрання під час війни німці вивезли за кордон. Коли після війни знаходили ці артефакти, часто не знали, якому музею вони належать. Таку колекцію, наприклад, знайшли в Кракові. Завдяки світлинам Віктора Петрова вдалося ідентифікувати ці предмети і з’ясувати, що вони походять саме з нашого музею, куди їх і повернули», — зазначає Альона Якубець.

Експозиція складається з декількох частин, присвячених різним періодам життя і творчості Віктора Петрова. Відомо, що дитячі та юнацькі роки вчений провів у Катеринославі, де народився 10 жовтня 1894 року, а у 1902 році його родина переїхала до Одеси, а згодом до Холма, ед він у 1913 році закінчив Холмську чоловічу гімназію.

Частина експозиції, присвячеа дитинству В.Петрова. Фото: Вікторія Сідорова/МІСТ

Окрема вітрина присвячена також студентським рокам молодого вчеого, який у 1918 році закінчив Київський університету Святого Володимира.

Виставковий проєкт розкриває також і археологічну діяльність вченого, зокрема, коли він у 1930-х взяв участь у декількох розкопках давніх культур.

Окрасою експозиції є імітований простір робочого кабінету Віктора Петрова, з меблями 1930‑50‑х рр. з друкарською машинкою 1930‑х рр., рахівницею, копіями рукописних документів самого Віктора Платоновича.

Археологічна діяльністьта дослідження вченого. Фото: Вікторія Сідорова/МІСТ

У шафі — енциклопедії, книги Віктора Петрова, інші наукові видання середини ХХ століття, скульптура й кераміка того часу, що відображають період, в який жив і працював діяч як письменник-неокласик, співробітник Інституту археології й Етнографічної комісії.

На відкриття проєкту «Сім облич Віктора Петрова» завітали дослідники його біографії. Дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник зауважив, що коли він вивчав питання про співпрацю вченого з органами тоталітарного режиму, він зрозумів, що його історія — яскравий приклад того, як органи НКВС ламали людей, користуючись їх слабкостями, специфічними рисами характеру, фобіями.

Частина експозиції, присвячена рокам навчання та літературній діяльності В.Петрова. Фото: Вікторія Сідорова/МІСТ

«Судити Віктора Петрова за цей епізод я не брався і не можу. Треба судити органи, які призвели до того, що багато тогочасних письменників, соратників і друзів Віктора Петрова, як той-таки Микола Зеров, не написали свої найкращі твори», — наголосив дослідник.

Довідка.

Віктор Платонович Петров (1894-1969) — київський прозаїк, літературознавець, філософ, антрополог, філолог, історик і культуролог. Його творчість — це поєднання екзистенціалізму, неокласи­цизму, символізму й авангардизму. А ще — парадоксальності й «зашифрованості», недарма знайомі та дослідники творчості називали письменника «доктор Парадокс», «Ребус», «Мефістофель», «Людина в чорній мантії».

Партнерами виставки є Науковий архів Інституту археології, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Архів СБУ, Архів Служби зовнішньої розвідки України, Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки.

Виставка «Сім облич Віктора Петрова»

Коли: до 11 квітня 2025 року з можливістю продовження, щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Де: вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку буде за загальним квитком до музею — 150 грн, для школярів, студентів та пенсіонерів — 80 грн.

До теми: Дохристиянські вірування в Україні: столичний музей демонструє незвичну експозицію.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»