Орнєк, писанка і кобзарська традиція: у столиці триває виставка елементів нематеріальної культурної спадщини. ФОТО

Кобзарство має шанси увійти до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Фото: Національна академія мистецтв України
Кобзарство має шанси увійти до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Фото: Національна академія мистецтв України

Експозиція презентує розмаїття та багатство живої спадщини України.

Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура» відкрилася у межах відзначення Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у Національній академії мистецтв України.

На ній представили елементи нематеріальної культурної спадщини — як включені до міжнародних списків ЮНЕСКО, так і ті, що рухаються до них, зокрема «Петриківський розпис», «Кримськотатарський орнамент Орнєк та знання про нього», «Програма з охорони кобзарсько-лірницької традиції», «Українська писанка: традиція і мистецтво».

Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України
Виставка «Жива спадщина: час, простір, культура». Фото: Національна академія мистецтв України

Під час роботи виставки можна буде взяти участь у майстер-класах, поспілкуватися з носіями.

Вона триває до 30 жовтня у залі Національної академії мистецтв України за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 20.

Тарас Компаніченко. Фото: Національна академія мистецтв України

А для популяризації та збереження кобзарсько-лірницької традиції ініціювали проєкт «Кобзарство. Епічна традиція».

Наприкінці 2022 року «Кобзарство»/«Кобзарсько-лірницька традиція» внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 053). Це стало визнанням багатосторічної культурної, просвітницької та державотворчої діяльності кобзарів та лірників, підтримку і визнання їх унікальної традиції, яку сформували носії для її збереження та розвитку.

У 2023 році за ініціативи Кобзарських цехів Києва, Львова та Харкова, Національної Академії мистецтв України, Асоціації «Дивись українське!», ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру», за підтримки БФ «МХП-Громаді» Україна номінувала на внесення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО «Кобзарсько-лірницьку традицію» та програму з її охорони.

Після експертної оцінки фахівців ЮНЕСКО та аргументацій української сторони заявка отримала статус пріоритетності розгляду. Затверджено рішення, що вона буде розглянута вже на початку грудня 2024 року на XIX сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Асунсьйоні, Республіка Парагвай.

Різні види інструментів. Фото: Національна академія мистецтв України
Київський Кобзарський Цех досліджує і зберігає традиції. Фото: Національна академія мистецтв України
Кобзарство опинилося на межі зникнення. Фото: Національна академія мистецтв України

До проєкту «Кобзарство. Епічна традиція» активно залучені всі діючі Кобзарські Цехи країни — Київський, Харківський та Львівський. Вони є не лише дослідниками, а й активними виконавцями традиції, яка перебуває на межі знищення. Запис і документація, архівація та визнання діяльності Кобзарських Цехів важливі для збереження унікальної культурної спадщини, особливо в умовах військових дій та російської агресії.

Олесь Санін. Фото: Національна академія мистецтв України

«Ворог знищує армії, фортеці та держави, але він не може знищити пісню, звичай, культуру. Якщо лишається хоч один, хто співає нашу пісню, пісню про волю, то колись народиться той хто її почує і зрозуміє. Він знову збере військо, відвоює фортеці та поверне нашу свободу, нашу державу. В цю ідею вірили кобзарі з давніх часів, і наша справа сьогодні — зберегти та передати далі нашу пісню про волю» — зазначив Олесь Санін, братчик кобзарського цеху, лірник, кінорежисер, дослідник та креативний продюсер проєкту «Кобзарство. Епічна традиція».

В межах реалізації проєкту «Кобзарство. Епічна традиція» створили багатофункціональний портал проєкту «ДУМА» https://duma.com.ua/ який на початковому етапі містить:

  • високоякісний студійний запис близько 100 творів дум від 12 сучасних кобзарів та лірників;
  • 19 відео виконань епічного кобзарського репертуару;
  • 6 фільмів-портретів кобзарів;
  • 3 освітні відеолекції;

В майбутньому заплановано розширення порталу, куди увійдуть архівні та реставровані записи, починаючи з кінця XIX століття (Валкові записи Філарета Колеси, Миколи Лисенка та ін.), наукові статті та посилання на усі можливі матеріали про традиційне кобзарство, лекції, інформація про суміжні проєкти зі збереження нематеріальної спадщини в Україні та світі.

Всі матеріали ресурсу супроводжуються тифлокоментарями — додатковим аудіосупроводом, що описуватиме візуальні елементи та контекст, роблячи їх зрозумілими та доступними для слабозорих і незрячих людей. Це дозволить всім охочим повністю зануритись в глибину кобзарської спадщини без будь-яких обмежень. Крім того, матеріали ресурсу субтитруються англійською, німецькою та французькою мовами.

Читайте також:

  • Курултай, Тамга та Орьнек: у Києві триває виставка «Абетка Криму». Її можна переглянути на 2-му та 3-му поверхах торгово-розважального центру Gulliver.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»