У Фастові розробили Антикорупційний кодекс та запустили чат-бот, де можна повідомити про корупцію: як усе працює

Під час круглого столу «Демократія. Доброчесність. Євроінтеграція (на прикладі Фастівської громади). Фото надане Фастівською громадою
Під час круглого столу «Демократія. Доброчесність. Євроінтеграція (на прикладі Фастівської громади). Фото надане Фастівською громадою

«Для подальшої інтеграції в ЄС, Україна має побороти корупцію. Тому починати треба з себе, щоб не дати рашистам дискредитувати нашу державу на темі, якою вони маніпулюють».

На цьому акцентує увагу міський голова Фастівської громади Михайло Нетяжук.

«Розбудова громади майбутнього: ефективне самоврядування без корупції» — проєкт, який нещодавно запустили у Фастівській громаді, що на Київщині. Реалізовують його спільно з Радою Європи.

Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася з мером Фастова, аби більше дізнатися про проєкт, як до нього залучають громадськість та з якими викликами доводилося стикатися під час його реалізації.

— Михайле Володимировичу, одним з ключових завдань громади Фастова є посилення інституційної спроможності механізмів запобігання корупції на всіх рівнях у громаді та на майбутнє — забезпечення прозорого процесу післявоєнного відновлення. Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що йде мова?

— Це завдання, на моє переконання, стоїть не лише перед нашою громадою, а перед українським народом та державою загалом. Адже зараз наші партнери очікують від нас прозорості та доброчесності. І це є однією із умов нашої європейської інтеграції. Усвідомлюючи важливість цього завдання, ми, як громада, поставили перед собою ціль — активно працювати у напрямку протидії корупції на місцевому рівні.

Міський голова Фастова Михайло Нетяжук

На наше переконання, українці не повинні сидіти і чекати, що за нас хтось все зробить. Кожен має на своєму місці робити те, що від нього залежить. У нас є можливість реалізувати подібний проєкт на рівні громади, — значить потрібно рухатися в цьому напрямку. Якщо говорити безпосередньо про сам проєкт, то він має декілька складових. Наразі важливими компонентами є просвітницька робота та вибудовування на місцевому рівні системи доброчесності і протидії корупції.

— Які конкретні заходи проведені в громаді для посилення прозорості та відкритості?

— Почнемо з того, що ми й не були закритими. Але саме в цьому напрямку ми почали більше співпрацювати з громадськістю. Це навчання, тренінги, брифінги, широке обговорення із залученням різних цільових груп, включаючи ВПО, молодь та жінок.

Обговорення Антикорупційного кодексу
Семінарські заняття: освітяни. Фастів

Із найважливішого — ми запровадили чат-бот, у якому можна повідомити про корупцію. А також у співпраці з НАЗК, фахівцями Ради Європи та Генеральної прокуратури, розробили проєкт Антикорупційного кодексу, який зараз на стадії громадського обговорення.

— Чат-бот вже в дії? Громадськість активно долучається до співпраці?

— Тут ми стикаємося з іншим. Чат-бот функціонує, однак повідомлення про корупцію — це ж не просто сказати: «Вони всі крадуть». Це потребує обгрунтованого повідомлення по конкретним особам та по конкретним випадкам. І тут в рамках консультування з громадськістю, ми зрозуміли, що люди самі не готові до протидії корупції. Навіть на побутовому рівні. Розповідати, що хтось краде, виявляється може багато хто. А от написати суттєве повідомлення, навіть анонімне, мало хто наважується.

Мене нещодавно здивувала одна фраза під час зустрічі з мешканцями. Вона звучала так: «Та мені простіше йому хату спалити, ніж зробити повідомлення про те, що він корупціонер». Тобто люди в багатьох випадках не готові повідомляти про корупційні випадки свого сусіда. Тож продовжуємо роз’яснювати, консультувати і правильно скеровувати. Хоча, скажу відверто, є випадки, коли мешканці громади дійсно піднімають питання, які варті уваги правоохоронних органів. В анонімному форматі. Вони не лишаються без уваги.

— Михайле Володимировичу, щодо впровадження Антикорупційного кодексу громади. Про що йде мова? Розкажіть більш детально, як це виглядатиме на практиці.

— Антикорупційний кодекс — це набір правил і принципів, які на місцевому рівні будуть застосовуватися, як взірець. Розумієте, в багатьох випадках навіть ті ж самі посадові особи чи депутати не зовсім розуміють, яка діяльність є доброчесною чи не доброчесною, адже не на всі питання чинне законодавство дає відповідь.

Ну наприклад, що робити, якщо депутат міської ради не в повному обсязі сплачує податки. Постає питання, чи має він моральне право при цьому голосувати за рішення, які стосуються розподілу бюджетних коштів, в той момент, коли він сам не доплатив у цей бюджет належну суму. Такі питання є, і ми намагаємося їх врегулювати завдяки Антикорупційному кодексу.

— Як ви співпрацюєте з громадськістю для забезпечення успішності антикорупційного проєкту?

— У Фастові проводилася ціла серія навчальних заходів. Чітко роз’яснювали, які методи протидії корупції, які є механізми захисту викривачів корупції, як правильно поводити себе в тій, чи іншій ситуації. На перших зустрічах емоції були загострені.

Опитування громадян, село Велика Снітинка
Опитування громадян, село Мала Снітинка

Далі практика показала, що люди, коли поінформовані, обізнані, то по-іншому вже сприймають проблематику. Дехто починає усвідомлювати, що корупція — це та тема, яку використовують рашисти для дискредитації нашої держави. Скажімо так, благодатна тема для російських інформаційних операцій, тому що маніпулюючи на тему корупції можна розколювати українське суспільство, можна підривати його віру в державні інституції і таким чином послаблювати Україну в цьому протистоянні російській агресії. Тому потрібно всю інформацію, яку ви отримуєте, — аналізувати.

Бувають випадки, коли «тавро» корупції намагаються повісити на тих людей і на ті вчинки, які виконуються в межах законодавства України, винятково по процедурі. Ось, наприклад, є передбачена законом процедура державних закупівель через «Прозоро». Варто розуміти, що по-іншому ти це не виконаєш. Без зміни норм на законодавчому рівні ситуація не зміниться.

Ось тут якраз треба згуртована робота і громадянського суспільства і влади — державної та місцевої, антикорупційних органів. Для того, щоб ми суттєво покращили ситуацію в цій сфері. Ну і тим самим наближали нашу українську перемогу і пришвидшували європейську та євроатлантичну інтеграцію.

— Які виклики виникали під час реалізації проєкту і як ви їх подолали?

— Цей проєкт ще точно не завершився. Процес стартував, але це, на мою думку, тільки початок на шляху до більш серйозних дій. Це і впровадження на практиці всіх тих норм Антикорупційного кодексу, які прописані. Тому я не виключаю, що в подальшому і робота з Радою Європи буде продовжена і робота над удосконаленням цієї нашої діяльності теж буде підсилена.

Однак, не всі представники того ж самого депутатського корпусу готові до посилення роботи по протидії корупції. Але з допомогою громадянського суспільства знаходимо можливості їх переконувати в необхідності змін своєї поведінки і прийнятті відповідних рішень на рівні нашої громади.

— Які ресурси та підтримку ви отримували у процесі впровадження механізмів запобігання корупції? Яка участь Ради Європи у цьому проєкті?

— Насправді з Радою Європи — це далеко не перший проєкт. Нас дуже тішить ось така плідна, багаторічна співпраця. Крім допомоги у реалізації цього проєкту, важливим є залучення експертів, закупівля матеріально-технічного забезпечення. А найважливіше — адвокація ідеї доброчесності в українському суспільстві і те, що Рада Європи, як потужний міжнародний партнер, перед собою ставить завдання допомогти українцям стати кращими.

Під час презентації проєкту
Під час обговорень

Адже саме під егідою Ради Європи організовувалися заходи з потужними інституціями української держави, за результатами яких приймалися певні рішення, які дозволили нам, як громаді, реалізовувати цей проєкт. Зокрема, мова йде про налагодження співпраці з НАЗК, Генпрокуратурою, сприяння проведенню спільних заходів з Верховною Радою України, зокрема, профільним комітетом з організації державної влади та місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Тобто ось така комплексна підтримка і дозволяє розраховувати на успішність ініціатив.

— Насамкінець, пане Михайле, хотілося б почути про ваші плани на майбутнє у цьому напрямку?

— Ми точно не збираємося зупинятися на досягнутому. Ми будемо продовжувати роботу по пришвидшенню європейської інтеграції для того, щоб наша громада ставала більш європейською. Щодо наших наступних планів, це в тому числі ділитися нашим досвідом з іншими громадами. Такі навчальні візити вже були, коли колеги з інших областей України приїжджали і вивчали наш досвід, щоб надалі застосовувати його у своїх громадах. Тому, думаю, що разом, згуртовано, ми подолаємо всі виклики і забезпечимо належну швидкість у євроатлантичній інтеграції України.

Фастів

Бо наша держава зараз — це об’єднання громад, кожна з яких поступово, але вже переформатовує свою діяльність відповідно до європейських стандартів. Притримуючись цього шляху, впевнений, зовсім скоро на світовій арені заговорять про успішну європейську державу — Україну.

*Фото надані Фастівською міською територіальною громадаю

Також читайте: у Полтаві за підтримки Ради Європи відкрився «Ветеранський центр»: чим він займається.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»