У Києві нагородили переможців студентського наукового конкурсу імені Сергія Кемського, Героя Небесної Сотні

Сергій Кемський — політолог, журналіст, активіст Євромайдану, народився в Криму в родині моряка. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені Івана Франка.

Він був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань.

Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки.

«Під час Майдану разом ми разом із Сергієм Кемським були в наметі громадської ради Майдану. Дуже важливо, що попри те, що минуло майже 11-ть років від початку Революції Гідності, а ми згадуємо ті події та Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. Це не лише данина пам’яті, а й пекуча актуальність, адже той проєкт змін, зокрема і політичних, які наслідував Сергій у своїх роботах, був актуальний і тоді, і залишається актуальним зараз», — підкреслив Олександр «Історик» Хоменко, військовослужбовець, знайомий Сергія Кемського.

Молодий українець, який склав голову у Києві під час мирного протесту, який розстріляла влада януковича, виступав за впровадження системи прямої демократії, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги у суспільстві, контролю за політиками та боротьби з корупцією; громадський активіст, він був також учасником кампанії «Проти міліцейського свавілля».

Проєкт «Відзнаки Героїв» заснований громадською організацією «Родина Героїв «Небесної Сотні» та реалізовується у тісній співпраці з суспільними та громадськими інституціями, а саме університетами, закладами освіти, культури, громадськими організаціями.

Ініціатором та організатором конкурсу є Національний музей Революції Гідності й ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні».

Попри повномасштабне вторгнення Конкурс триває, а роботи мають сучасний контекст, зазначила Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

«Дуже важливо, що щороку нові молоді науковці долучаються до Конкурсу, відтак зростає кількість майбутніх професійних науковців, які, можливо, виберуть темою своїх професійних наукових досліджень Революцію Гідності в тому чи іншому аспекті», — зауважила Ольга Сало.

Вона також звернула увагу, що небайдужість студентів проглядається в їхніх роботах.

Це важливо, адже більшість з учасників у час Революції були маленькими дітьми. А нині вони дізнаються подробиці і аналізують все, що пов’язане з мирним протестом і змінами, які він приніс Україні.

Цьогоріч 47 студентів з 18-ти вищих навчальних закладів країни взяли участь у конкурсі наукових робіт.

До фіналу дійшли 14 найсильніших — зі Львова, Харкова, Києва, Одеси, Кам’янця-Подільського, Острога, Вінниці, Запоріжжя.

Перше місце цьогоріч посіла Карина Коняєва, студентка 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Карина — мешканка Донецької області, нині прифронтового Добропілля.

Студентка хотіла показати людям справжню історію Донецької та Луганської областей, адже досі панує чимало стереотипів та міфів. Молода дослідниця хотіла розповісти про те, що українці з Донецької й Луганської областей також брали участь у Революції Гідності, виходили на акції у своїх містах.

«Я дійшла висновків, що етапи Майдану у Донецькій і Луганській областях були такими ж, як і в Києві: було багато різних акцій, як, наприклад, „Йолка“, автопробіги, лекції й багато іншого. Але тут, на жаль, був масштабний „Антимайдан“, спеціально завозили людей з тієї ж росії та вже тоді готувалося вторгнення в цій області», — розповідає Карина Коняєва.

Друге місце посіла Дарія Панова, студентка 6 курсу кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету Львівська політехніка.

Вона написала роботу «Революція Гідності як чинник сучасних геополітичних змін в Європі».

Високо члени журі оцінили роботу Ольги Яковець, студентки 1-го курсу магістратури гуманітарно-економічного факультету Бердянського національного педагогічного університету.

Її робота дуже актуальна у час війни: «Революція Гідності в контексті російської пропаганди». Юна дослідниця посіла третє місце.

Переможці отримали дипломи та грошові премії: 15 000 гривень за перше місце, 8 000 — за друге, 6 000 гривень за третє місце.

Дуже важливо, що проєкт «Відзнаки Героїв» триває і надзвичайно тішить, що так багато молоді, студентів долучаються до Конкурсу, готові працювати й вивчати тему Революції Гідності, зазначила Наталія Дигдалович, очільниця ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні».

» Молоді науковці будуть творити наше майбутнє і, вірю, воно буде таким, про яке мріяли Герої Небесної Сотні», — сказала Наталія Дигдалович.

Щороку студенти обирають актуальні теми, не просто описуючи історичні події, а досліджують й переосмислюють розвиток цінностей, за які боролися під час Євромайдану, під час Революції Гідності мітингувальники та те, наскільки вони актуальні сьогодні.

«Ці роботи є важливими для збереження історії та об’єктивної інформації про події новітньої української історії й ті цінності, за які боролися люди у 2013-2014 році на Майдані та продовжують боротися й сьогодні», — зазначив Павло Романюк, член журі, доцент кафедри конституційного права України, координатор Центру виборчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Роботи оцінювало професійне журі: історики, політологи, музейники, мистецтвознавці.

«Вечірній Київ» писав про те, що Музей Революції гідності відкрив виставку «На згадку про нас», де представлені роботи військового художника Олександра Ком’якова.

Фото — Національний музей Революції Гідності

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»