«Будь-яка травма не тільки фізична, а й психологічна»: історія пластичного хірурга, який безплатно відновлює обличчя військовим
Лікар спеціалізується на одному з найскладніших напрямів у своїй галузі — реконструкція носа.
З початку великої війни Дмитро Слоссер зрозумів, що має підтримати громадян своєї країни у важкий час. А зробити це можна за допомогою того, що він вміє найкраще.
Пластичний хірург здобував освіту за кордоном в одному з найкращих закладів освіти Ізраїлю. Там же пройшов і практику, а за 25 років досвіду роботи неодноразово брав участь у телевізійних шоу таких як «Поверніть мені красу» та «Я соромлюсь свого тіла».
«Я ВІДЧУВ, ЩО МОЖУ І МАЮ ЦЕ РОБИТИ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА»
Дмитро Слоссер — відомий пластичний та реконструктивний хірург, лікар вищої категорії, Заслужений лікар України, співзасновник Ради експертів естетичної медицини України.
«Медицина — дуже важка спеціальність. В першу чергу це довготривале навчання, а за кордоном ще й дороге. На відміну від інших спеціальностей лікар вчиться постійно, а хірург ще й працює руками. Проте це комбінація цікавих процесів, серед яких на додаток крім медицини є ще й творчий процес», — розповідає Дмитро Слоссер.
За його словами, він обрав саме пластичну хірургію через те, що там є елемент творчості. Тобто пацієнт проходить через призму бачення хірурга.
Проте Дмитру більше імпонує натуральний ефект від виконаної роботи. Тому коли пацієнти звертаються з, на його думку, надприродними запитами, він може залюбки порекомендувати колег.
«У часи мого навчання в Україні ще не було як такої пластичної хірургії. Це більше складалося з окремих вузькоспрямованих хірургічних дисциплін. Я прийшов з судинної хірургії. А згодом так склалося життя, що я поїхав за кордон та здобув там дуже якісну професійну освіту в пластичній хірургії», — розповідає спеціаліст.
Дмитро проходив резидентуру з пластичної хірургії в одному з університетів Ізраїля у Єрусалимі, який входить до 100 найкращих навчальних закладів світу.
Чоловік розповідає, що знань, які він там здобув, вистачило на всю його кар’єру.
«Досвід у мене 25 років, проте я вважаю, що завжди в тренді. Навіть попри те, що зараз є нові технології я лишаюсь актуальним. Саме тому необхідно міняти світ пластичної хірургії, вводити нові методики, нову програму в освіту, як цього потребують часи», — каже лікар.
З початком повномасштабного вторгнення хірург зосередив свою професійну діяльність на допомозі військовослужбовцям. А саме на відновленні центральної частини обличчя — носі.
«Я відчув, що можу і маю це робити для суспільства. Пластична хірургія це не тільки естетична складова, а й реконструктивна», — розповідає Дмитро.
Лікар ділиться, що за 6 років навчання пластичній хірургії спеціаліст має вміти робити мікрохірургію, лікувати вроджені вади, опіки. Чому, на жаль, сьогодні майже не навчають в Україні.
«Переважна більшість моїх колег які прийшли з пластичної хірургії вміють робити конкретні естетичні операції але, на жаль, не реконструктивні. Тому коли почалася війна я згадав свій досвід здобутий в Ізраїлі, країні, яка постійно перебуває у стані війни. Ми лікували та приймали різних пацієнтів. Не міг не використати такий досвід у такий важкий час для країни», — поділився хірург.
«ПЛАСТИЧНИЙ ХІРУРГ НА 30% ЩЕ Й ПСИХОЛОГ»
Дмитро Слоссер та його команда неодноразово брали участь у телевізійних програмах таких як «Поверніть мені красу» та «Я соромлюсь свого тіла. Там спеціалістам вдалося пропрацювати абсолютно різні випадки, але зараз він вирішив сконцентруватись на одному напрямку.
«Щотижня до нас є звернення, в основному за спрямуванням колег які знають, на чому ми спеціалізуємось», — розповідає лікар.
Проте іноді виникають незручності. Якщо до клініки звертається військовий, який досі перебуває на службі, він прив’язаний до військового шпиталю. Попри це Дмитро та його команда оперує в Головному військовому клінічному госпіталі та Олександрівській лікарні.
«Будь-яка травма є не тільки фізичною, а й психологічною. Проте наша фізична допомога сприяє психологічній та соціальні реабілітації, оскільки ми працюємо з центральною частиною обличчя. Без нашої допомоги боєць, який отримав таке поранення, може бути не впевненим у собі, йому складніше соціалізуватись. Тому ми відчуваємо, що можемо допомогти та віддати суспільству належне», — каже хірург.
Проте важливим моментом у загальному процесі є емоційний складник. Зі слів Дмитра Слоссера, професійним лікарям не притаманні емоції. Адже через надмірну емоційність вони просто не зможуть оперувати.
«У нас холодний розум, але при цьому гаряче серце. Ми просто виконуємо свою роботу. Як правило пацієнти мають пройти 4-5 операцій, а між ними проміжок 1-2 місяці. Саме тому є військові з якими стаєш близьким, можеш випити кави, поговорити про буденні речі», — ділиться лікар.
Дмитро розповідає, що є пацієнти, які тягнуться до спілкування, їм просто необхідно поговорити. Проте є ті, хто закриті в собі, до них важко знайти підхід, особливо, хто пережив значний психологічний тиск.
«Ми намагаємось до кожного знати свій підхід, бо пластичний хірург на 30% ще й психолог. Пишаємось, що можемо надати кваліфіковану допомогу, іноді набагато кращу ніж та, яку отримують за кордоном. Звичайно деякі моменти ми поки не вміємо робити, але у нашій команді є молоді спеціалісти, які постійно розвиваються. Протягом року, сподіваюсь вже зможемо виконувати повний обсяг найскладніших операцій, які існують», — каже хірург.
У клініці, де працює Дмитро Слоссер активно застосовують 3D-моделювання. Завдяки цій технології можна змоделювати ту частину, яку потрібно буде відновити. Також активно використовують сучасні матеріали, якими можна замінити необхідну частину, наприклад кістку.
«Мене дуже мотивують результати. Коли бачиш посмішки людей, які соціалізуються, знаходять роботу, створюють сім’ї. Справжнє задоволення, коли пацієнт розкривається», — ділиться він.
Дмитро Слоссер та його команда відкриті для кожного. В першу чергу вони безплатно консультують та можуть надати допомогу саме у конкретній галузі, щоб результат був якісним.
«Що важливо, іноді інші лікарі намагаються самі впоратись з проблемою не маючи великого досвіду, а операція з реконструкції носа належить до трійки найскладніших операцій з пластичної хірургії. Пацієнти, дефекти та поранення настільки різні, що немає єдиної універсальної формули, яка розв’яже цю проблему», — наголошує лікар.
Пластичний хірург каже, що бойове ураження дуже відрізняється від вродженого. Це різні типи та випадки, які гояться та реабілітуються по-різному. А для реконструкції носа є дуже мало шансів зробити це якісно.
«Як правило для реконструкції ми забираємо хрящ із ребра, вушні хрящі, та клапоть, який розташований на чолі. Якщо вже один раз його використати, надалі за різних причин може бути максимум ще один шанс взяти клапоть з іншої сторони, — застерігає Дмитро Слоссер. — Нам доводилося перероблювати реконструкції, які приїжджають з-за кордону в тому числі. Або, наприклад, хтось намагався зробити реконструкцію носа в умовах бойових дій. Це роблять швидко аби закрити рану. У таких ситуаціях в першу чергу думають про порятунок попри естетичні потреби, які виникають після одужання. Потім це питання соціалізації. Тому якщо є складна реконструкція, краще звертатися до фахівців».
Війна на обличчях військових: читайте також як 3D-друк повертає усмішки у матеріалі «Вечірнього Києва».
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»