У київській філармонії відбувся одноденний фестиваль-присвята Арнольду Шенбергу
Видатний австрійський композитор, педагог та диригент вважається найбільш яскравим представником музичного експресіонізму та засновником Нової віденської школи.
Нещодавно світова музична спільнота відзначила 150-ту річницю народження одного з найвпливовіших композиторів та музичних діячів першої половини XX століття — Арнольда Шенберґа (1874-1951).
З нагоди ювілею цього видатного композитора, а сцені Національній філармонії України відбувся одноденний фестиваль «Arnold Schönberg 150» за участю солістів та камерного оркестру.
Перша частина фестивалю була присвячена фортепіанній творчості Арнольда Шенберга у прекрасному виконанні відомого київського піаніста Євгена Громова та з модерацією музикознавця Олексія Войтенка.
На думку музикознавців, хоча фортепіанна спадщина Шенберґа є невеликою за обсягом музичного тексту, за своїм внутрішнім наповненням та ідейною насиченістю вона не поступається його більш відомим творам.
«Євген Громов — піаніст, один з найбільш ерудованих музикантів України, відомий своїми вивіреними концептуальними тематичними програмами, твори в яких взаємодіють на безлічі різноманітних рівнів: від музичного до філософського і літературного. Такий підхід дає змогу широко і повно розкривати тематику концертів, показати її з усіх боків та дістатися до суті», — вважають у філармонії.
Виступ відомого музиканта став святом для шанувальників класичної музики: за півтори години піаніст виконав весь фортепіанний доробок Шенберга, продемонструвавши слухачам еволюцію його стилю впродовж декількох десятиліть: від пізньоромантичної традиції до радикальних новаторських відкриттів, однак завжди з надпотужною експресією.
Концерт розпочався раннім циклом — Три п‘єси (1894), які вважаються одними з перших спроб пера молодого музиканта.
Далі Євген Громов виконав три атональні п’єси op.11 (1909), в яких автор продемонстрував рішучу відмову від попередніх стилістичних уявлень і щонайменшого натяку на тональність та пов‘язаних з нею особливостей побудови форми.
Музичну програму концерту продовжили афористично-імпровізаційні Шість маленьких п‘єс op. 19 (1911). На думку музикознавців, за своєю екстремальною мініатюрністю і недомовленістю ці мініатюри тяжіють до естетики японської ліричної поезії — гайку.
Віртуозну виконавську майстерність Євген Громов продемонстрував у бароковій додекафонічній Сюїті op. 25 (1921/23).
Серед творів пізнього Шенберга у концерті прозвучали дві п’єси op.33(a та b).
Також піаніст подарував слухачам досить рідкісну п’єсу op.11 №2 в концертній інтерпретації видатного сучасника і колеги Шенберга — італійського композитора, піаніста і теоретика Ферруччо Бузоні.
Музичну програму завершив твір відомого українського сучасного митця Валентина Сильвестрова, присвячений Арнольду Шенбергу, яскраво продемонструвавши природне та невимушене поєднання раціональності та емоцій у творах обох композиторів.
Другою подією фестивалю «Arnold Schönberg 150» став концерт у Колонній залі імені Миколи Лисенка за участі Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Пономарчук.
У програмі симфонічної музики прозвучали твори не лише Арнольда Шенберга, але і його сучасників: Густава Малера та Антона Веберна, демонструючи слухачам тенденції розвитку музичного життя Відня на межі ХІХ та XX століть. У той період мистецтво балансувало на межі пізньоромантичних та модерністичних тенденцій. А прагненням митців нового покоління стало втілення новаторських творчих ідей, які б дозволили вийти за межі сталих традицій.
Концерт розпочався «Повільною п’єсою» (Langsamer Satz) Антона Веберна. Твір належить до раннього періоду творчості композитора, коли він брав уроки в Арнольда Шенберга. Твір яскраво поєднує ліричну мелодику пізнього романтизму та експресію нового часу.
Окрасою музичного вечора став знаменитий цикл «Пісні мандрівного підмайстра» Густава Малера, у перекладенні для камерного ансамблю Арнольда Шенберга.
Вважається, що цей він був створений під впливом нерозділених почуттів автора до співачки Йоганні Ріхтер, який Малер присвятив свою композицію.
На думку музикознавців, твір належить до найромантичніших у творчому доробку Густава Малера, продовжуючи традиції неповторних пісенних циклів Франца Шуберта «Чарівна мірошниця» та «Зимовий шлях».
А солістові Олексію Вєтрову (баритон) вдалося створити багатогранний образ героя, який переживає важку розлуку зі своєю коханою. Трагічною кульмінацією стали дві останні пісні: «Кинджал, як полум’я пекучий» та «Блакитні очі мого скарбу», де артистові зворушливо вдалося виразити безвихідь та горе від прощання. Цікаво, що в останній частині циклу композитор звертається до ритму траурного маршу, що характерних для багатьох тем його симфоній.
Музичний вечір завершив струнний секстет «Просвітлена ніч» Арнольда Шенберга, створений ним у 1899 році. на думку музикознавців, це одна з найбільш знакових ранніх робіт музиканта та його важливим внеском в жанр «симфонічної поезії».
«Національна філармонія України завжди намагається триматися у тренді. Тож ми не лише влаштували Фестиваль одного дня — Arnold Schönberg 150 в календарний день народження композитора — 13 вересня, але й потрапили з нашими концертами на офіційну сторінку Arnold Schönberg Center та світову мапу з усіма подіями до ювілею композитора, який свого часу повністю перевернув уявлення про класичну музику. Важливо, що Київ на цій мапі — найсхідніше місце Європи, де попри війну гратимуть музику Шенберга наші найкращі музиканти. Це надзвичайно знакова подія для нашого колективу», — зазначили у Національній філармонії України.
Нагадаємо повну афішу подій вересня у Національній філармонії України.
Світлини для публікації надані пресслужбою Національної філармонії України.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»