Сади мрій: у столиці представили міжнародну мистецьку виставку, присвячену технологіям та майбутньому

Через воєнний стан роботи іноземних художників вкрай рідко демонструють у столичних мистецьких просторах. Цього разу є змога побачити твори авторів з Китаю, Японії, Німеччини та США, а також українців, які мешкають за кордоном.

Для концепції проєкту обрали метафору саду. Люди здавна зверталися до садів — як реальних, так і уявних — у пошуках прихистку від реальності: від сакрального простору райського Едемського саду до садів філософів, що були місцем самовдосконалення та спокою.

«Часто перебуваю за кордоном, відвідую мистецькі події та бієнале в різних країнах світу. У творах художників помітила багато паралелей. Вони досліджують співіснування людини зі штучним інтелектом, віртуальність та реальність, — розповіла „Вечірньому Києву“ кураторка виставки „Сади мрій“, директорка Центру сучасного мистецтва М17 Наталія Шпитковська. — Показуємо роботи сімох визнаних міжнародних та українських авторів, кожен з яких по-своєму бачить світ, його майбутнє і використовує різні медіа».

Цілий зал з картинами, а також інсталяція та відео належать одеському художнику Анатолію Ганкевичу, який зараз проживає у Бельгії. У ЦСМ М17 з ним робили велику виставку у 2020 році.

Останні роки Анатолій працює над проєктом, пов’язаним з ідеєю райського саду. Так, картина «Ніч у раю» і 12-хвилинне відео «Тіні ночі» натхненні фотографією, яку він зробив вночі у саду біля своєї майстерні. Вони передають образ небесного космічного саду, де народжуються і вмирають зірки. Особливістю живопису Анатолія Ганкевича є те, що на картинах він імітує мозаїку.

Турецько-американський медіахудожник Рефік Анадол працює зі штучним інтелектом, створюючи «машинні марення». Його робота народилася з цікавості: якщо машина може навчитися, то чи може вона також мріяти?

Зображення, отримані телескопом «Хаббл», надали художнику набір даних для навчання генеративно-змагальної мережі. Використовуючи масиви даних та алгоритми штучного інтелекту, у відеоінсталяції «Машинні галюцинації: Hubble Dreams-A» художник прагнув візуалізувати мрії машин, що втілилося у неземні пейзажі.

Ще одне відео на виставці — «Оз» однієї з найвідоміших китайських мисткинь Чао Фей. У своїх проєктах вона досліджує грані повсякденного існування у поєднанні з сюрреалістичним та неймовірним, що означає бути людиною у наш час плинності та змін. На вертикальних екранах мисткиня створила свій новий аватар з біонічними щупальцями.

З нею перегукується дивна скульптура японки Меґумі Охата «Мудзіна& Хаорі», виготовлена з силікону, пінопласту та штучної тканини, що має текстуру шкіри авторки. У своїй творчості Меґумі Охата досліджує філософію «постлюдини», а також гендер та ідентичність, звертаючись до особистих травм та досвіду дискримінації.

Спеціально для проєкту митець українського походження Aljoscha (творчий псевдонім Олексія Потупіна), який 20 років мешкає в Німеччині, зробив з акрилового скла та металу велику рожеву інсталяцію «Райська інженерія». Він працює з авторською концепцією біоїзму.

«Це естетика нового, і водночас біоетика та філософський напрям конструкції раю, — поділився з «Вечірнім Києвом» митець Aljoscha. — Вважаю, людина може перебудувати свої гени, позбутися всіх негативних рис. Перетворитися з гомо сапієнс на гомо деус, людину божественну. Це вже відбувається, завдяки прориву в біоінженерії та генетиці.

У мистецтві створюю прототипи нових форм життя. Ця інсталяція зроблена з більш як 40 скульптур, кожну з яких сприймаю як окремий організм. Разом вони є надорганізмом. Мене цікавить не просто інтерпретація природи чи міфології, а створення нової естетики. Цих об’єктів не існує в реальному світі, вони є композицією синтетичної біології».

На другому поверсі відвідувачів зустрічають скульптури Вольфганга Стіллера «Чоловіки-сірники». У своїх роботах німецький митець аналізує сучасне суспільство, з грайливістю та чорним гумором. Його реалістичні скульптури у вигляді сірників з обвугленими людськими головами звертаються до ідей смертності, тлінності, виснаження, пов’язаного з синдромом вигорання, що є супутником сучасного темпу життя. Адже сад мрій може бути як раєм, так і пеклом, що спалює людину.

Поруч зі скульптурами розташований графічний цикл «Де народжується тиша» київської художниці Анни Миронової, що занурює у медитацію, спонукає до роздумів, показує, як за допомогою традиційної графіки можна створювати цілі світи. В її роботах пейзаж переходить в абстракцію.

«Це нові роботи. Хотілося у наш складний створити щось тихе, світле, спокійне, позитивне, — розповіла „Вечірньому Києву“ Анна Миронова. — Щоб людина могла на якусь мить перемкнутися від нашої реальності. Для мене це певний стан, який можна сприймати і як пейзаж, і як абстракцію».

Дізнатися більше про митців та їхні проєкти можна на медіаторських екскурсіях виставкою, а також у відеозалі, де демонструються інтерв’ю з авторами.

Виставковий проєкт «Сади мрій»

Коли: до 29 вересня, вівторок-неділя з 11:00 до 20:00
Де: Центр сучасного мистецтва М17, вул. В. Антоновича, 102-104
Вартість квитка: 100 грн, пільговий 70 грн.

Читайте також:

• Відсутність ґрунту для проростання: у столиці демонструють незвичний артпроєкт. Молодий сучасний художник Юрія Болса розмірковує над долею сучасних маленьких міст та людей, які там живуть, на прикладі його рідного Червонограду на Львівщині.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»