До столичного музею війни передали наперсний хрест священника, страченого у Биківні

Про це розповіли на сторінці Національного музею історії України у Другій світовій війні у Facebook.

За словами музейників, наперсний хрест православного протоієрея був знайдений на місці масових поховань у Биківнянському лісі.

«Тривалий час ця реліквія зберігалась у храмі Святої великомучениці Катерини ПЦУ в місті Києві. Символічно, що цей хрест, що є безмовним свідком сталінських репресій, був переданий до Музею незадовго до 5 серпня — Дня пам’яті жертв Великого терору 1937–1938 років», — наголошують співробітники музею.

Нагадаємо, що в цей день, 5 серпня 1937 року набрала чинності постанова Політбюро ЦК ВКП (б) «Про антирадянські елементи», що започаткувала наймасовіші політичні репресії комуністичного режиму. За оцінками істориків, упродовж періоду Великого терору в Україні було засуджено понад 198 тис. осіб, із яких близько двох третин — до розстрілу.

Одним із наймасовіших місць поховання жертв масових репресій в Україні є Биківнянський ліс поблизу Києва. Завдяки історикам та дослідникам на сьогодні вже вдалося встановити імена понад 19 тис. розстріляних громадян. Зокрема, у Биківні знайшли свій останній притулок представники всіх соціальних прошарків українського суспільства — від робітників і селян до науковців, письменників, митців, священників, а також колишні будівничі самостійної України — урядовці та міністри Української Народної Республіки.

Серед похованих у Биківні — художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі — Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.

Окрім українців, серед жертв, похованих на спецділянці НКВС у Києві, є представники понад 30 національностей. Точна кількість страчених у Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року — за рішеннями трійки при Київському управлінні НКВД за цю ніч розстріляли 563 людини.

Тривалий час радянська влада намагалася приховати цей жахливий злочин, запевнивши, що у Биківні поховані жертви німецької окупації. І лише у 1989 році вдалось офіційно довести, що Биківнянський ліс — це могильник жертв політичних репресій НКВС.

На думку істориків, трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр, Катинський розстріл і Сандармох.

До теми: кияни діляться історіями репресованих родичів для фільму про Биківню.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»