35 років трагедії на Головпоштамті: причини, спогади очевидців та архівні фото

За спогадами очевидців цієї страшної події, це був звичайний будній день середи. Погода була примхливою, а на вулиці помірно дощило, тож не дивно, що деякі люди заховалися під «козирком» будівлі головного поштамту на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності).

У другій половині дня, у будівлі Головпоштамту несподівано для всіх обвалилися колони та балкон, а разом з ними й знаменитий годинник, який для тогочасних киян був улюбленим місцем для зустрічей та побачень. Він назавжди зафіксував точний час трагедії — 16:20.

Одразу ж після страшної події пожежники, міліціонери та перехожі кинулись на допомогу людям, які опинились під завалами. Серед тих, хто допомагав постраждалим, виявилось чимало військових: ветеранів-афганців та десантників, які в цей день відзначали своє професійне свято в центральній частині Києва.

Спільними зусиллями з-під завалів витягли 13 потерпілих, з них, лише двоє людей були живими. Серед жертв трагедії були п’ятеро киян, а також гості міста. Шестеро з них були з тодішньої РСФСР, зокрема молоде подружжя з москви, троє мешканців Сахалінської області, серед яких був 12-річний хлопчик та чоловік з Нового Осколу.

Після обвалу до місця катастрофи почали масово стягуватись кияни і вже за кілька годин про трагедію знало все місто.

ТРАГЕДІЯ ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ

«Все сталось якось несподівано і швидко, вийшовши з будівлі Головпоштамту я лише встиг зійти на кілька сходинок вниз, у підземний перехід, коли потужний поштовх струснув землю. Я кинувся назад. Архітектурна громадина входу до поштамту, яке ще хвилину тому стояла в риштуваннях, була зруйнована, над нею лише сідав цементний пил», — пригадував ті події один з очевидців трагедії на сторінках газети «Вечірній Київ».

Деякі свідки, які тоді перебували у середині самої будівлі розповідали, що ніщо не передвіщало трагедії, поки вони не почули страшний гуркіт та побачили купи пилу, які раптом впали у приміщення. Центральний вихід з будівлі був завалений уламками колон та цегли. Згодом всіх людей вивели з приміщення через другий поверх на чорний хід.

ПРИЧИНИ ОБВАЛУ БУДІВЛІ

За офіційною версією, причиною трагедії став брак, допущений при будівництві приміщення у 1957 році, тож усю провину намагалися перекласти на будівельників сталінських часів.

Проте містяни були переконані, що причиною обвалу стало все-таки ж порушення техніки безпеки під час ремонтних робіт, які проводилися незадовго до тих страшних подій. Очевидці стверджували, що суттєві деформації головпоштамту можна було спостерігати ще за день до обвалу.

Вважається, що це сталося внаслідок демонтажу облицювальної плитки колон, яка разом з цементним прошарком становила єдине ціле з чотирма колонами, які мали витримувати навантаження у 700 тонн.

Ще однією ймовірною причиною обвалу будівлі могли стати підземні роботи під самою площею, де у 1976 році спорудили станцію метро.

Трагедія справила величезне враження на багатьох киян. Розлючена, замовчуванням причин катастрофи громадськість вимагала справедливого розслідування та покарання винних у загибелі людей. Однак тогочасні радянські правоохоронні органи не надто поспішали оприлюднювати результати розслідування.

Згодом портал будівлі Головпоштамту відновили, і лише нова облицювальна плитка на колонах, що дещо контрастує з кольором будівлі, ще досі є свідченням тих страшних подій.

Нагадаємо, що будівля Головпоштамту збудована у 1952-1958 роках за проєктом архітекторів Вадима Ладного, Бориса Приймака і Григорія Слуцького. Вона стала важливим елементом єдиного архітектурного ансамблю з відбудови Хрещатика після Другої світової війни.

Ця стаття створена за архівними матеріалами видання «Вечірній Київ».

До теми: як руйнували та відбудовували Київ під час Другої світової війни.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»