Анатолію Паламаренку — 85: цікаві факти з життя видатного майстра художнього слова

12 липня виповнюється 85 років від дня народження народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Героя України Анатолія Несторовича Паламаренка.

З нагоди ювілею корифея сцени, «Вечірній Київ» пропонує згадати найцікавіші факти з його біографії.

1. Анатолій народився 1939 році в родині колгоспників Єлизавети та Нестора Паламаренків, де був четвертою та найменшою дитиною. На момент його появи на світ, його мамі вже було понад 40 років, тож він був улюбленцем в родині.

2. Ранні роки життя хлопчика припали на трагічні події II світової війни. У цей час його батько був зв’язківцем між місцевим підпіллям та партизанським загоном. Влітку 1943 року чоловіка схопили гестапівці та відправили до концтабору у Бухенвальді. Додому голова родини зміг повернутися лише влітку 1945 року. Його старшу сестру Софію нацисти вивезли на роботи до Німеччини, а старший брат був мобілізований до лав Червоної армії.

Про ці події Анатолій Несторович згадує, що тоді з їхньої великої родини він лишився вдвох з мамою.

«Пам’ятаю, як у нашій хаті під час окупації стояли німці. Хата була велика, на вісім кімнат…На кухні я нюхав бляшанки від німецьких конфітюрів. Згадую досі той запах: суничний та малиновий», — розповідав відомий митець в одному з інтерв’ю.

3. Шлях до мистецтва для маленького Толика розпочався ще зі школи. Хлопчик активно виступав на усіх шкільних концертах, читав різні вірші та гуморески. Також страшенно любив копіювати однокласників, учителів чи просто знайомих.

За спогадами митця, у свій дебютний виступ він читав уривок з «Тараса Бульби» в актовому залі школи на святі до ювілею Миколи Гоголя. Також Анатолій Несторович з усмішкою згадує і свої перші «гонорари», які жартома називає їстівними.

«Коли вже були створені агітбригади при клубах, і мене брали виступати — на кагатах, у свинарниках, корівниках, де тільки люди збиралися. І голова колгоспу давав розпорядження комірникові, щоб дітей після концерту нагодували. Олією, хлібом, салом, медом…, і ми були з того дуже щасливі в ті голодні післявоєнні роки. Були щасливі від того, що нас слухали, що ми приносили користь, і раділи від того, що були ситі, бо хороший голова колгоспу старався нам віддячити. В той час поїсти — було велике щастя», — поділився своїми спогадами про юність артист.

4. Анатолій Паламаренко вчився у Київському театральному інституті імені Івана Карпенка-Карого. Ще студентом захопився заняттями зі сценічної мови. Також він активно грає різні ролі на сцені навчального театру вишу. Після закінчення інституту Анатолій Паламаренко одержав призначення на роботу до Хмельницького обласного драматичного театру. Однак вже за рік, у 1962 році артист повертається до Києва, щоб стати читцем у філармонії, де працює і дотепер, даруючи глядачам неповторні програми з творів української класики.

5. Особливе місце у творчій роботі артиста займає Шевченкіана, над якою він працює усе своє життя. За популяризацію Шевченкового слова, Анатолій Паламаренко отримав найпочесніші звання незалежної України — лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993) і Героя України (2009).

6. На думку критиків, унікальність його живого слова полягає у бездоганному володінні силою, могутністю українського слова. Милуванням його красою, широким світоглядом та прекрасним почуттям гумору.

«Митець володіє бездоганною силою слова і є беззаперечним майстром своєї справи. Всі тексти неперевершений артист передає через свій образ, своє відчуття, чує і бачить більше, ніж звичайна людина…», — зауважують мистецтвознавці про творчість Анатолія Паламаренка.

За словами артиста, щоб успішно виступати на сцені — недостатньо просто добре вивчити текст.

«Зі звичайного речення необхідно зробити фразу, яка буде впливовою, вагомою, освяченою думкою. Я так кажу своїм студентам: візьмемо яйце — зверху шкаралупа, а всередині є білок і жовток. Так що для нас слово — це шкаралупа чи те, що під нею? Якщо думка народила слово, то воно матиме впливову силу на глядача. Лише тоді тебе будуть слухати. Бо непросто тримати увагу залу одним лише словом. Без декорацій, без гриму, без костюмів і підтанцьовки…», — зізнався в одному зі своїх інтерв’ю відомий артист.

7. Анатолій Несторович читає цикл лекцій студентам національних університетів імені Тараса Шевченка та Михайла Драгоманова, свій предмет артист назвав — «Слово». Також викладає курс сценічної мови в Національній музичної академії України.

У 2015 році кореспонденти «Вечірнього Києва» мали змогу потрапити на урок Анатолія Паламаренка у столичній консерваторії та поспілкуватися з корифеєм художнього слова, розпитавши про те, який предмет викладає та чим він сьогодні живе.

Нагадаємо, що у минулого року Анатолій Паламаренко взяв участь у поетичній месі «Слово — зброя», що проходив у Національній філармонії.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»