Мандруємо в Шотландію. Новий Рік чи Хогманай?

Багато століть Новий рік зустрічали в Шотландії  навесні, як і в більшості країн світу, разом із пробудженням природи від зимового холоду та сну. 

Початок року з 1 січня було встановлено римським правителем Юлієм Цезарем в 46 році до н.е. В Стародавньому Римі цей день був присвячений Янусу – богу вибору, дверей, входів, виходів, початку та кінця, богу всіх починань та часу. Бог Янус зображувався з двома обличчями – молодим та старим, які дивляться в протилежні боки. 

З переходом світу на григоріанський календар, почали переносити й святкування нового року на 1 січня, але процес переходу був дуже повільний. В Шотландії тільки в  кінці 1599 року Король Яков VI видав указ про перенос нового року на зиму, тому p 1 січня 1600 року Шотландія перейшла на новий стиль.

Так святкування Нового року наклалося на велике язичницьке свято «Hogmanay» - свято кінця та початку, свято переходу від темряви до світла, свято вогню. Тому не дивно, що особливі традиції святкування «Хогманаю» перейшли до святкування нового року в Шотландії, зробивши шотландський «Новий рік» одним з найяскравіших в усьому світі.

Тож, декілька найважливіших традицій минулого, актуальних й на сьогодні:

• «Redding home»- велике прибирання дому. Вичищали навіть найбільш недоступні  місця та куточки, особливе значення приділяли комину. Попіл перед викиданням уважно розглядали, намагаючись передбачити майбутнє.
• не тільки сміття вичищали з дому, але й злих духів. Для цього жінка Роду запалювала гілку ялівцю та «обкурювала» простір будинку.
• кожен день святкування «заповнювали» вогнем – запалювали смолоскипи, багаття, феєрверки та салюти. Обов’язково підпалювали бочки з дьогтем, які пускали по вулицям, як символ спалювання всього зайвого.
• з початком бою курантів відкривали двері заднього двору, щоб старий рік вийшов, а з останнім дзвоном відкривали центральні двері, аби впустити новий рік.
• дуже важливою є традиція співу в святкові дні. Співають всією родиною пісні  на слова Роберта Бернса – шотландського поета - романтика 18 сторіччя.
• звичай  «First-Foot». Вважалося, що першого січня першим в дім має зайти чоловік, бажано високий та темноволосий. Гість приносив із собою подарунки – шматочок вугілля, сіль та хліб. Гостя, в свою чергу, пригощали ковтком віскі.
• після «першого гостя» родини відправлялися вітати друзів. Серед подарунків обов’язково був святковий кекс «Black bun». 

  «Black bun» - особливий святковий кекс з великою кількістю сушеної смородини, цукатами та темними родзинками. Два види тіста - темне, як ніч, всередині та світле, як день, зовні, символізують собою поєднання двох сторін душі, та перехід від темряви до світу…

Залишайте все зайве позаду, та прямуйте в щасливий новий рік! Миру, спокою та любові вам та вашим близьким!