У центрі столиці пройшов Марш захисників України

Люди без репетицій і вказівок формуються у колони, і крокують головною вулицею столиці, щоб показати свою рішучість захищати рідну країну і вшанувати тих, хто віддав за неї життя.

Першою пройшла колона матерів, батьків, дітей, чиї рідні загинули на війні. З портретами рідних у руках та повними очима сліз.

Стартував марш з парку Шевченка. Військові, активісти, прихильники різних політсил домовилися не використовувати партійної символіки – тільки державні стяги.

Військова форма, медалі і дуже багато вишиванок – це те, що перше впадало в око у морі людей. 

У колоні із Луганщини багато переселенців. Чимало із цих людей втратили "малу" батьківщину, і тепер так полум'яно  готові захищати велику.

 «Крим - це Україна!», «Ялта», «Севастополь» - такі написи були на прапорах, тих українців, які "йшли" за Крим. Окремою колоною під блакитними стягами крокували кримські татари.

Із великою теплотою, співпереживанням підтримували глядачі колону під національним біло-червоно-білим прапором Білорусі. І скандували - «Живе Бєларусь!».

Для військових – це особливий парад, бо вони можуть пройтися за руку зі своїми дружинами та дітьми. Розділити з ними радість і гордість. Тож, можна було побачити чимало ветеранів із візочками, у яких мирно спали діти. Або й картинку, як батько у формі несе на плечах донечку, а поруч дружина.

Футбольні ультрас готові об'єднатися заради захисту інтересів країни. І гасло «Слава нації — Смерть ворогам!» вони скандували чи не найгучніше за усіх. 

У колонах було чимало собак – вірних друзів, які пройшли війну зі своїми господарями.

Кияни замикали ходу. Вони йшли районами: Деснянський, Дніпровський та інші. Запрошували тих, хто стояв обабіч дороги, приєднуватися до колони.

«Зрештою, немає значення з якого ви району, адже тут усі свої», - казали вони.

Наталка Марків, фотоальбом - Бориса Корпусенка