Марина Хонда: Агломерація ніяк не вплине на право власності на землю
Для успішного розвитку Києву і столичному регіону необхідно шукати спільні інтереси в агломерації. Про те, що гальмує цей процес, і чого бояться мешканці області, розповіла «Вечірньому Києву» заступниця голови КМДА Марина Хонда.
– У разі агломерації жителі навколишніх міст бояться втратити свої землі та повноваження. Як ви думаєте, є для цього підстави?
– Підстав для цього немає ніяких. Раніше була така думка, що агломерація – це приєднання території до міста Києва. У зв’язку з тим, що ініціатива була зі столиці, – від депутатського корпусу, то сприйняття було, що столиця просто хоче розширити свої межі за рахунок прилеглих територій. Але жодна агломерація в Європі не розвивається за рахунок поглинання територій, навпаки – це двосторонні відносини і домовленості, як розвиватися. Тому не треба побоювань! Крім того, ми б хотіли, щоб усі нюанси цих стосунків були прописані у законі.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що досвід створення Київської агломерації корисний для всієї країни.
– Які переваги від розвитку агломерації отримають жителі навколишніх містечок?
– Якщо оцінювати розвиток будь-якої європейської столиці, то ми бачимо, що усім потрібна агломерація. Більшість мешканців околиць працюють у столиці, користуються міським транспортом, освітніми і медичними послугами. І коли міська влада, як зараз передбачено Бюджетним кодексом, каже, що ми будемо підтримувати тих киян, які у нас проживають, то виходить, що ми обмежуємо тих, хто працює у столиці. Тому єдиним способом забезпечити для мешканців передмість такі ж права і можливості, як і в столичних жителів, – це створити агломерацію.
– А ще ж питання транспорту та пільг…
– Ми маємо сьогодні чималий розголос у пресі через незаконні маршрутки, які їдуть з передмість до кінцевих станцій метро. Чимало з них просто незаконні. Якщо б у нас був відповідний договір із прилеглими територіями, і ми б розвивалися у рамках однієї агломерації, то таких питань взагалі б не виникало. Бо не було б розподілення дозвільної документації – обласної і міської. Можливо, ми б говорили про продовження тролейбусної чи трамвайної лінії. Це мають бути взаємовигідні для громад умови. Аналогічна ситуація і з «Карткою киянина». Якщо ми надаємо пільги, то, відповідно, ми могли б поширити їх і на мешканців агломерації. Це комплекс, який має бути позитивом для людей. Так розвиваються усі великі міста. Але через те, що у нас немає на законодавчому рівні врегульованого цього питання, то ми тільки підходимо до створення Асоціації «Київська агломерація».
– Нагадайте, у чому її суть.
– Насамперед – це об’єднання представників територіальних громад Київщини і самої столиці, які вирішуватимуть, що ми разом маємо робити, як розвиватися. Але нам, як і будь-якій європейській країні, потрібен закон. Ми надіслали свої пропозиції 39 громадам. Від 13-ти отримали позитивні відгуки. Працюємо далі.
– Ви, як юрист, готові лобіювати Закон про міські агломерації?
– Готова. Тільки у нас закону про лобіювання теж нема (посміхається). А насправді, чимало експертів, у тому числі міжнародних, кажуть, що нам потрібен такий документ. До речі, у Франції їх два – про агломерації для великих міст і для столичної агломерації. У нас теж є свій закон «Про столицю», і ми його маємо враховувати.
Марина Хонда та Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг
– Коли можна очікувати новий закон?
– Наскільки знаю думки експертів, у тому числі депутатів, які будуть у новій ВР, я бачу у них розуміння того, що це треба врегулювати на законодавчому рівні. У Верховній Раді є один законопроект «Про міські агломерації», він, здається, був прийнятий у першому читанні, але він не враховував особливості різних міст України. Я думаю, що при монолітній більшості, яка буде у новій Верховній Раді, цей закон можуть прийняти швидко. Але треба розуміти, що створення агломерації – це не рік чи два. На це може піти й двадцять, але, головне, що це сам процес.
Офіс Ради Європи надав свої рекомендації міській владі щодо створення агломерації.
– А як переконати мешканців довколишніх міст і сіл, що це у їхніх інтересах?
– Пояснювати і переконувати. Звертатися до міських і селищних рад. Роз’яснювати різні правові аспекти. Зокрема, дуже гострим є питання землі. Люди мають земельні паї. Вони переживають, що може бути змінений їхній статус. Тому треба наголошувати, що це ніяк не вплине на право власності на землю. Це не вплине і на місцеве самоврядування, на міських і сільських голів, депутатський корпус містечок. Тому треба проводити інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Пояснювати – чому це потрібно і вигідно людям.
Фото Бориса Корпусенка
Нагадаємо, Віталій Кличко розповів про створення агломерації з столичним регіоном на паритетних умовах.