Лис, писанка або середньовічний портрет: як розмалюють Чорнобильську АЕС

Арт розташують на східній стіні машинного залу, яка виходить на офісні приміщення ЧАЕС. Малюнок буде масштабним – 18,5 м на 57,9 м.

Конкурс на найкращий ескізний проект розпочався ще у квітні цього року. Тепер усі охочі можуть проголосувати за малюнок, що сподобався найбільше, на сторінці Чорнобильської АЕС у мережі Facebook. Переможця оголосять 31 травня.

Тож ми пропонуємо переглянути роботи конкурсантів.

1. Коршунов Валерій – «Погляд у майбутнє».

Концепція: Надсучасні технології розвиваються так само бурхливо, як відновлюється природа у зоні. Настав час прийняти виклик та створювати своє майбутнє. Проект закликає подивитись у можливе майбутнє ЧАЕС, де новітні технології, наукові дослідження, та проста робота людей можуть створити майбутнє, що змінить ставлення до ЧАЕС і весь світ.

2. Коршунов Валерій – «Відродження».

Концепція: Чорнобиль знають у всьому світі, його візуальні образи та символи відомі всім та кожному. Настав час для сприйняття нового образу світом. Образу відродження та великої Надії, які постають у центрі композиції, не зрікаючись, але змінюючи акценти з застарілих символів на нові. Робота несе в собі центральний образ дерева, символ життя, зв'язку поколінь та «відродження».

3. Шафинський Ярослав – Мурал без назви.

Концепція: Абстрактна каліграфія у червоних кольорах. Така ж абстрактна і загадкова, яким стає покинуте місто, в якому розум доходить до межі невідомої незворотності.

4. Яцюк Дарина, Батенко Олена, Кошкіна Світлана – «Відродження».

Концепція: Несподіване відродження живої природи у цьому краї після того, як люди його покинули, дивує і вражає. Мурал, виконаний у флуоресцентних фарбах, буде сяяти вночі.

5. Леонець Ярослав – «Світ навколо нас».

Концепція: Формування креативного урбаністичного середовища в зоні відчуження та створення позитивного іміджу Чорнобильської АЕС – це головна мета муралу.

6. Яцюк Дарина, Батенко Олена, Кошкіна Світлана – «Життя повертається».

Концепція: Писанка – символ життя, його безсмертя, весняного відродження, добра та щастя. Цей потужний символ є уособленням української культури. Він символічно підкреслює все те, що відбувається у Чорнобилі зараз: відродження. Після жахливої трагедії, що сколихнула увесь світ, життя повертається у ці краї. Пам'ятаючи історію, можна не допустити її повторення. А символ – писанка – нагадуватиме про минуле та дасть надію на майбутнє.

7. Полєва Дарія – «Сила людської помилки».

Концепція: Одна помилка – ціла низка наслідків. Місто, яке ніколи не буде жити колишнім життям. У верхній частині ескізу зображено місто Прип'ять у тому стані, у якому воно є зараз, а у віддзеркаленні – яким ми його вже більше ніколи не побачимо.

8. Віталій Гідеван – «Дотик».

Концепція: Буде створена анімована історія, тобто AR-мурал з доповненою реальністю (при наведенні телефону на малюнок картина буде «оживати»). Відвідувачі зможуть не лише побачити гарну картинку, а й поринути у її внутрішній світ, побачити і пережити історію самостійно.

9. Новицький Борис – «ЧАЕС вчора, сьогодні, завтра».

Концепція: На арті зображено основні етапи життя станції – будівництво, експлуатація, аварія, спорудження Укриття та НБК. Також це продубльовано роками основних подій, які розміщенні у відповідних цим подіям місцях.

10, 11, 12, 13. Ruas, Diogo – «Баланс».

Концепція: Мурал демонструє боротьбу за рівновагу та шляхи опанування сил природи.

14. Тонканов Сергій – «Відновлення».

Концепція: Відображення актуальних процесів, які відбуваються на ЧАЕС, а саме створення в найближчій перспективі на її території генеруючих потужностей, які працюватимуть на відновлювальній енергії, а саме сонячної та вітрової електростанції. Створення такої «зеленої» електрогенерації, відновить ЧАЕС як електростанцію після її зупинки у 2000 році.

15. Дулевич Сергій – «Дихання атома».

Концепція: Суть муралу – зображення зони відчуження у вигляді природи. Метелик уособлює атомну енергію, таку невинну на перший погляд. Руки символізують втрату людиною контролю над цією енергією.

16. Корнєєва Айна – «Історія довжиною в життя».

Концепція: Відродження після аварії. Головний персонаж муралу – це дівчина, зображена у момент будівництва першої захисної споруди, і та ж сама дівчина після будівництва Арки НБК. Праворуч дівчина уособлює тих людей, які будували та допомагали у будівництві. Дівчина ліворуч уособлює нову зону відчуження, яка починає своє відновлення.

17. Гудзь Леся – «Сімейний портрет».

Концепція: У цьому малюнку автор хоче поєднати в іронічній манері дві епохи. Пофантазувати на тему захисту від радіації в контексті середньовічного портрета.

18. Stefanie Muschler – «Flower Turbines».

Концепція: Робота базується на тому факті, що мурал буде знаходитися на стіні машинного залу, відтак у своєму малюнку автор хоче використати мотив турбіни. Також віддати шану жертвам катастрофи, які знайшли своє місце на малюнку у вигляді розбитої квітки.

19. Худякова Анастасія – «Життя триває».

Концепція: Наша планета вміє сама загоювати свої рани. Земля здатна відновлюватися, головне не заважати їй в цьому, а навпаки пам'ятати про наші помилки і не повторювати їх більше ніколи.

20. Хмелик Олеся – «Про-пам'ять».

Концепція: Кульбаба – традиційний символ смутку, але одночасно вважається квіткою тепла. Також квітка є символом крихкості та швидкоплинності (перегукується з аварією на станції).

21. Шингур Анастасія – «Рудий Лис».

Концепція: Відмова від традиційно депресивних мотивів творчості, пов'язаної із чорнобильською тематикою, пояснюється тим, що в першу чергу зображення будуть бачити люди, які щодня працюють у зоні та потребують більш позитивної робочої атмосфери. Робота описує природу зони відчуження – те, як відсутність людей вплинула на розвиток флори та фауни.

22. Литовченко Наталія – «З вірою у відродження».

Концепція: У центральній частині композиції зображено жіночу постать, що уособлює образ Берегині. Праворуч, у нижній частині, і ліворуч вгорі використано мотиви мозаїчних рельєфів, створених батьком авторки в місті Прип’ять 35 років тому, ще до аварії на АЕС. Центр – це мотиви композиції «Енергія», яку зображено зі зміщенням – вона ніби розкололася після вибуху.

23. Кунцевич Ярослав – «Тривога».

Концепція: Мурал відтворює історію 1986 року, нагадуючи про трагічні події на Чорнобильській АЕС. Коли на травневі свята українцям по телевізору розповідали, що нічого страшного не трапилося. А насправді тисячі службовців жертвували здоров'ям та життям аби зупинити жахливі наслідки вибуху.

24. Трипольський Микола – «The planet is fine».

Концепція: Робота зображує відомого коміка Джорджа Карліна, автора знаменитої фрази «Планета в порядку, це людям капець», що відображує події після вибуху в зоні ЧАЕС. Зокрема різноманіття флори і фауни після того, як з зони пішли люди. У лівому кутку розташований QR-код при зчитуванні якого відкривається знаменитий виступ.