Хто знищує водойми Києва та як з цим боротися
Київ є одним з найбільш водних міст світу - понад 370 об'єктів! «Мегаполіс на Дніпрі» має протоки, малі річки та озера. Зараз у столиці триває розробка Водної стратегії міста. Цей документ має визначити вектор розвитку водної інфраструктури столиці до 2025 року.
Яким шляхом йти, і що найбільше загрожує київським водоймам обговорювали екологи та активісти в Оболонській РДА.
Мар`яна Гінзула, начальник екологічної служби КП «Плесо» звернула увагу на незадовільний стан річки Либідь, незаконний намив піску на берегах озера Тягле, а також те, що практично неможливо контролювати береги річки Совка на якій розташовані господарсько-побутові споруди. Цю маленьку притоку Либеді люди використовують, як зливний колектор.
-Проте робота триває і до цих водойм вже були впроваджені спеціальні заходи: паспортирізація, проведення аналізів за фізичними та хімічними показниками водойм та поліпшення стану водойм за допомогою сучасних методів очищення води, – коментує Мар`яна Гінзула.
Також, еколог зазначила, що основною причиною забруднення водойм є нелегальні врізки в зливові колектори, вода з яких потім потрапляє в озера. Зокрема на Совських ставках в Голосіївському районі, з’ясувалося, що місцеві жителі підключили каналізацію до колекторів «Київавтодору».
Не менш важливою для киян, є річка – Почайна. Анабелла Моріна, громадський активіст розповіла про те, що зараз є найбільшою загрозою для Почайни та системи озер Опечень, які сформовані із її русла.
-У 2016 році ми повернули річці назву «Почайна» завдяки КП «Плесо». Люди розчистили звалище і «оживили» історичну річку... Наша мрія на сьогодні зробити водну систему придатною для купання. Що для цього треба? У водну систему Почайни впадає 22 виходи зливової каналізації. Дуже хотілося б це зупинити. Та, на жаль, зараз не працює система виявлення порушників. Так як, в основному зливові колектори знаходяться на балансі КП «Київавтодор». Цей злив несе величезну проблему не тільки для Почайни а й для всіх водойм міста, – розповідає громадський активіст Анабелла Моріна.
Також активістка зазначила, що штрафи за такі порушення дуже мізерні - 170 грн.
Екологи назвали 5 основних труднощів, які виникають під час розробки Водної стратегії міста:
- Недостатня активність просування екологічних соціальних проектів.
- Невідповідність законодавчої та нормативної бази сучасним вимогам.
- Відсутність систем управління дощовою каналізацією міста .
- Відсутність або недостатнє фінансування.
- Зростання і забруднення водних об'єктів.
До слова, у КП «Плесо» запрошують усіх охочих долучитися до розробки цього документа.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.