Чим замінять каштани і як розквітне Київ навесні

-У Києві 111 парків. Серед них є такі, які є справжньою окрасою і гордістю міста, його візитівками. Які уже реконструйовані, а які черкають черги?

-Ми робимо все можливе, щоб кияни мали змогу комфортно відпочивати саме у своєму районі, а не їхати для цього в інший кінець міста. Для цього всі парки та сквери в поточному році будуть приведені в належний стан. «Сирецький», «Перемога», «Партизанської слави», «Відрадний», «Совки», «Володимирська гірка», - список можна продовжити.

Загалом капітальні ремонти проводяться близько у 100 столичних парків та скверів. Зокрема, в багатьох зелених зонах вже встановлені системи відеонагляду та екстреного виклику, енергозберігаюче LED-освітлення, облаштовані громадські вбиральні, збудовані спортивні та дитячі майданчики, прокладені нові велодоріжки. Простір стає безбар’єрним – доступним  для людей з обмеженими можливостями...

-Київ фактично оточений лісами. У якому стані сьогодні ці «легені міста», які проблеми з доглядом за цими територіями?

-Однією з проблем не тільки столичних лісів але й усієї Київщини є всихання хвойних та листяних порід дерев. Це відбувається через глобальне потепління та щільність забудов в наслідок яких катастрофічно знижується рівень ґрунтових вод. До того ж кожного року з’являються нові види шкідників-короїдів із якими важко боротися, оскільки у Києві заборонена будь-яка хімічна обробка дерев. Тому доводиться проводити санітарну вирубку заражених рослин. Іншого методу боротьби з шкідниками, на сьогодні, на жаль, немає.

Не менш серйозною загрозою для столичних лісів є сміття, яке залишають на місці відпочинку кияни: непогашені вогнища, недопалки, що стають причиною чисельних пожеж. У багатьох місцях ми встановили сучасне протипожежне відеоспостереження. Але без усвідомлення кожним киянином необхідності дотримуватися правил, ми взагалі можемо залишитись без лісу.

-Каштани на Хрещатику не приживаються. Чому і які дерева їх замінять?

-За результатами голосування по програмі «Обери дерево для Хрещатика», більшість киян висловилися за платан. Це дерево дуже стійке до хвороб, шкідників, міських умов загазованості та інших шкідливих факторів. Платан має широке листя, розлогу крону, що буде створювати тінь над пішохідною зоною та активно затримувати пил та вуглець від вихлопних газів.

Це дерево не потребує регулярного поливу та витримує низькі та високі температури повітря. В наступному році планується реконструкція Хрещатика. Зі свого боку ми будемо рекомендувати комунальній корпорації «Київавтодор», яка є замовником робіт, врахувати побажання киян, щодо висадки платанів і продумати систему, при якій коріння цих дерев в подальшому б не «піднімало» дорожнє покриття. У Львові, наприклад, висаджують дерева вздовж доріг у бетонні колодязні кільця. Тоді коріння ростуть вглиб, а не розходяться на всі боки, руйнуючи трасу і тротуари.        

-І все ж таки, раніше каштани непогано почували себе в центрі міста. Невже ці дерева перестануть бути квітучим символом Києва?

-Каштани, висаджені вздовж доріг столичних доріг, на жаль, вже не витримують сучасних умов міста – забруднення повітря, потепління клімату, розмноження таких шкідників, як мінуючи міль, з якою у Києві заборонено боротися хімічними засобами. Зрештою сіль, яку взимку використовують як протиожеледний засіб, теж  руйнує кореневу систему улюблених киянами дерев.  

До речі, згідно дослідження, рівень солі в алейних посадках уздовж столичних доріг у 10 разів перевищує допустиму норму. Лунали пропозиції замінити натрій хлор, яким посипають столичні вулиці безпечнішу для дерев речовину - магнієву сіль, але цей реагент виявився дуже дорогим.

З одного боку, кияни вимагають прибрати лід і сніг з київських вулиць, з другого – зберегти дерева. Врешті решт, виникає ситуація, як у медицині, коли одне лікуєш - інше калічиш. Така ж сама проблема існує не тільки у Києві, але й в багатьох містах Європи. 

Зі свого боку, ми не опускаємо руки, продовжуючи дослідження із науковцями, щодо заміни солі для посипання вулиць на інші речовини, та пошуку органічних засобів для обробки дерев від шкідників.     

Але Київ без каштанів не залишиться! Так, на столичних алеях ці дерева замінять більш стійкі рослини – платани, катальпи, акації, клени та сакури. В той же час, у парках та скверах каштани не тільки залишаться, а й будуть висаджуватися нові. Адже з каштанами пов’язана історія Києва, тому немає сенсу змінювати та шукати новий зелений символ столиці.        

-Чи продовжите масово висаджувати катальпу? Здається, що це дерево родини бегонієвих з Південно-Східної Азії сподобалося киянам…  

-Звичайно, катальпа показала себе з кращого боку, коли її почали висаджувати не тільки вздовж доріг, але і скверах. Це дуже гарне дерево: швидко росте і має пишну округлу крону з широкими листям. До того ж катальпи довго не жовтіють та стоять зеленими майже до кінця грудня. Цими деревами вже прикрашені великі площі газонів на Петрівці, Куренівці, Дарниці…  

Наприклад, в минулому році ми також закупили багато саджанців хвойних дерев, які краще підходять для Лівобережжя через склад ґрунтів.

-Багато мешканців нарікають на «алергічні» тополі, але вони найкращі «фільтри» для повітря. Який, на ваш погляд, може бути вихід із цієї ситуації?

- У порівнянні з іншими видами дерев, тополі дійсно поглинають найбільший відсоток вуглекислого газу, продукуючи кисень. Та більшість із них, що пушать – жіночої статті. До того ж таким деревам виповнилося 40-50 років, а це - граничний строк для життя. Через крихку деревину тополів, величезний зріст і парусність постає необхідність їх зрубу. На їх місці ми висаджуємо тополі чоловічої статті, які не продукують пух, або інші альтернативні види – платани, катальпи, дуби, липи, клени…

Кожне районне комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень (УЗН) має щотижневий план робіт, зокрема по висадці молодих дерев. Ці плани доступні у вільному доступу і всі бажаючи можуть долучитися до висадки рослин.        

-Цієї осені та зими було багато нарікань на варварські обрізки дерев. Зрештою, їх заборонили рішенням Київради. Як це вплине на догляд за деревами?    

-Дійсно, Київрада ввела дворічний мораторій на омолоджуючу обрізку дерев (до двох третин). Хоча ця обрізка – існуючий та вірний шлях для утримання і збереження дерев, наприклад, тополі та акацій у впорядкованому вигляді.      

Водночас, аварійні рослини, гілки яких можуть при буревії впасти на перехожих, машини, лінії електропередачи ми обрізаємо. Однак, бувають випадки, коли цілком здорові дерева не витримують шквальні пориви вітру та падають на дороги та тротуари.

Також ми займаємось формувальною обрізкою крон, аби утримувати дерева в належному естетично-привабливому вигляді.

 -У «Київзеленбуді» є свої господарства для вирощування саджанців дерев?

- У  розсаднику КО «Київзеленбуд» «Теремки» вирощують саджанці дерев і кущів, але для масштабів столиці цього не вистачає, тому ми докуповуємо посадковий матеріал – переважно види дерев, притаманні для нашої кліматичної зони, які за своїми фізичними властивостями мають стійкість до зростання в міському середовищі.    

-І що з’явиться на клумбах міста навесні?

-Навесні, на київських клумбах з’являться хвойні чагарники ялівця, тису ягідного, які прекрасно переносять міські умови. З хвойних дерев – ялини, сосни, туї. З листяних чагарників та дерев – кизильник, бересклет Форчуна, бузок звичайний, гортензія, барбарис Тунберга, дерен.

Ще у минулому році в озелененні Києва з’явилися в посадках злакові та багаторічні рослини, тому в 2019-му продовжимо перехід з однорічних рослин на багаторічні. Загалом намагаємося відповідати усім світовим стандартам в озелененні парків та слідкуємо за сучасними трендами в ландшафтному дизайні.

А вони свідчать про те, що для оформлення міських клумб обираються, насамперед, рослини, які прекрасно переносять загазованість, пил… А це і шавлія, і ехінацея, і монарда. Зі злакових – війник, овсяниця та осока. Всі ці рослини також будуть висаджуватися на столичних клумбах. Однорічні квіти дуже красиві, але їх висадка забирає багато часу та грошей. Саме тому поступово переходимо до прикрашання міста багаторічними рослинами. 

-Чи закуповують розсаду для квітів за кордоном. Яку і чому?          

- Всі закупівлі проводяться відкрито через систему «Прозоро». Байдуже,  де було вирощено посадковий матеріал, головне для нас – якість та доступна ціна. 

- У 2018-році Київрада створила чимало нових скверів. Заплановані масштабні реконструкції парків, чи вистачає працівників «Київзеленбуду»?

-Роботи дуже багато і звісно є необхідність у збільшенні кадрового складу. Нам не вистачає біля 500-600 працівників-озеленювачів для збереження якості місцевого зеленого господарства в кожному районі.

Але в цьому році прийшло багато молодих фахівців з інноваційними ідеями, завдяки зусиллям котрих, в усіх парках було повністю змінено підхід до благоустрою та озеленення. Адже стандарти, які були ефективними 40 років назад, зараз із кліматичними та техногенними змінами вже не підходять. Тому були розроблені нові підходи і до висадки саджанців, і до нового ґрунту. Ми, зі свого боку, забезпечуємо працівників медичним страхуванням, новим обладнанням та інструментами, зручним та сучасним спецодягом і  усім необхідним для продуктивної праці…