Столиця не буде чекати закону, щоб створити «Київську агломерацію»

Для розвитку Києва і столичного регіону потрібна агломерація. Об’єднання, яке не прописано в українському законодавстві, але яке рухає розвиток економіки у багатьох країнах світу.
Зараз втілення ідей про київську агломерацію вийшло на цілком новий рівень – саме цій темі був присвячений Інвестиційний форум міста Києва Invest in Kyiv Forum 2019.
Міжнародні та українські інвестори, представники іноземних муніципалітетів, органів місцевого самоврядування та ділової спільноти столиці розглядали різні аспекти стратегії розвитку київського регіону.

Сигнал від влади Києва
Столиця України пропонує приміським зонам об’єднатися в асоціацію «Київська агломерація». Це не лише пришвидшить соціально-економічний розвиток залучених громад, а й дозволить планувати і розвивати транспортну інфраструктуру міста та приміської зони, грамотно розміщувати нове житло та об‘єкти соціальної сфери.
– Сьогодні ми даємо чіткий сигнал сусіднім громадам до об’єднання та взаємовигідного співробітництва. Бориспільська, Васильківська, Обухівська, Гостомельська, Зазимська сiльська рада Броварського району, Новопетрівська сільська рада вже підтримали створення асоціації «Київська агломерація». Тривають консультації з тими громадами, що в процесі ухвалення рішення про об’єднання, – зазначив мер столиці Віталій Кличко.
Взаємозв’язки столиці із регіоном і так сильні, бо щодня до Києва на роботу приїжджає близько пів мільйона людей. Ці люди працюють на розвиток міста і мають усі підстави користуватися тими ж перевагами, що мають кияни.

Роз’яснювальна робота до асоціації доведе
Уже майже 20 громад столичного регіону визначилися, що їм цікаво об’єднатися у асоціацію «Київська агломерація». Велику організаційну роботу виконав Київ, зокрема на завершальному етапі підготовка статуту, обговорюється питання правління та керівництва такою структурою.
– Ми йдемо за досвідом європейських країн, наприклад Польщі, де немає на законодавчому рівні прописано, якими мають бути механізми взаємодії із громадами, але є договірні відносини між різними містами. Думаю, що у найближчий час ми підпишемо такий документ, – пояснила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Вона також наголосила, що дуже важливою є роз’яснювальна робота. Громади мають розуміти, що вони виграють від об’єднання і що від цього отримає Київ. І, головне, що таке об’єднання не буде ніяким чином впливати на місцеве самоврядування на території, вибори.

Мер Кракова Яцек Майхровський
Як це зробили у Кракові
Своїм досвідом з розвитку із регіонами поділився мер Кракова Яцек Майхровський. Він, зокрема, зауважив, що минулого року це польське місто відвідало понад 13 мільйонів туристів. Економісти розрахували, що максимально місто може «витримати» 15 мільйонів. Тож зараз міркують над тим, щоб розвиток туризму не шкодив мешканцям Кракова.
Водночас Краків активно співпрацює із довколишніми регіонами – ґмінами. Їх 19, і з кожним місто працює за своєю схемою – у Польщі теж немає закону про агломерацію.
– Краків ніколи не мав великих планів з розвитку агломерації, ми таки ж значно менші ніж, наприклад, Київ, проте тісно співпрацюємо із нашими передмістями. Звичайно, спочатку все починалося із транспорту. Багато людей, які мешкають у довколишніх ґмінах, приїжджають до Кракова на роботу. Крім того, велика кількість мешканців околиць посилають навчатися дітей у школи і садочки нашого міста. У нас є лікарні, де кількість пацієнтів із околиць сягає 30 – 40%. Це теж навантаження. Тож спочатку ми із регіонами підписали договір на розвиток транспортних автобусних ліній – платимо на половину – місто і район. Зараз плануємо щоб до однієї із ґмін дотягнути трамвайну лінію. Потім, коли ми побудували сміттєспалювальний завод, то регіони вже хочуть спалювати там своє сміття. Крім того, у нас спільна із околицями мережа водоканалу. Тож ми потрохи створюємо своєрідну договірну агломерацію. Тільки наші ґміни, а їх 19 уже жартують, що треба буде створювати 19 посад віце-президентів. Розширення Кракова територіально потребувало б великих інвестицій, ми на це не готові, – розповів Яцек Майхровський
.
Директор проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)» Ігор Парасюк
Про егоїзм околиць і перспективи для всіх
У назві міжнародного економічного форуму з’явилося поняття «агломерація», і це свідчить про те, що Київ виходить на новий рівень економічного і креативного розвитку. Також є нові перспективи співпраці із регіонами. У цьому впевнений один із модераторів форуму, директор проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)» Ігор Парасюк.
– Київ – це серцевина великої економіки країни. Маємо ситуацію, яка нагадує дачний кооператив, де кожен господар намагається свинарник відсунути подалі від вікон своєї спальні і поближче до межі сусіда. Громади, які розташовані довкола Києва, не співпрацюють із ним, а ми маємо пам’ятати про ефект синергії, коли один плюс один дає трохи більше, ніж два. А якщо б співпрацювали всі довколишні громади, то ефект був би ще кращий – виграли б усі. Насамперед мешканці околиць, які працюючи на Київ відчувають себе людьми іншого «сорту». Тож рости і отримувати вигоду має вся агломерація, – каже Ігор Парасюк.
Водночас міський голова Бучі Анатолій Федорук зазначає, що зараз кордонів для партнерства Києва із околицями нема.
– «Великому Києву» бути, але при збереженні міського самоврядування міст і сіл, – зазначив Анатолій Федорук, принагідно згадавши, що уже зараз передмістя надають столиці рекреаційні і оздоровчі послуги.
Якщо узяти приміські регіони, то Новопетрівську сільську раду цікавить співпраця освітнього, медичного характеру, транспортне сполучення та розміщення промислових підприємств. Такі ж пріоритети у селах Гнідині, Щасливому, Рожівці, Зазим’ї та інших. Міста Бориспіль, Ірпінь, Вишгород, Вишневе зараз уже стали фактично «рідними» для киян – вони є основними покупцями нового житла.

Перспективи на майбутнє: IT-технології
Під час Інвестиційного форуму Кличко окреслив основні напрямки спеціалізації міста – це IT-технології, промисловість та креативна індустрія.
– Основою майбутніх перетворень у столиці і в регіоні мають стати інноваційні високотехнологічні виробництва та сектор стартапів. Водночас, підтримка малого та середнього підприємництва сприятиме підвищенню позиції Києва за рейтингом Doing Business щодо легкості ведення бізнесу. А отже і більшій довірі закордонних партнерів, – наголосив Кличко.
Кортні Фінгер, головний редактор «fDi Magazine» групи «Financial Times», вважає, що саме у сфері IT-технологій Україна, і Київ зокрема, має найкращі позиції ціна / якість у світі, тож саме цей напрямок слід розвивати.
Наталія Микольська, Гостьовий дослідник, Ukrainian Emerging Leaders Program, Стефордський університет пропонує ширше дивитися на Київську агломерацію.
– Український ринок маленький, тож нам потрібно цілитися на увесь світ. Дивитися за глобальними трендами. Сьогодні – це розвиток штучного інтелекту та розвиток креативних індустрій. Тож, створюючи Київську агломерацію, ми маємо розуміти, яку візію для світу ми створюємо, – вважає Наталія Микольська.
За її переконанням, креативність – у ДНК українців, тож саме креативні індустрії скоро стануть локомотивом розвитку та процвітання Києва і країни.
До слова, саме інвестиційна частина форуму була частково закритою – гроші люблять тишу.
Відео Марії ЛИСЕНКО