У Києві з’явилося графіті на честь полеглих бійців полку «АЗОВ»

Графіті на честь полеглих воїнів. Фото надане організаторами
Графіті на честь полеглих воїнів. Фото надане організаторами

Біля пішохідного мосту на Поштовій площі створили графіті, на честь полеглих воїнів «АЗОВу».

Цей стінопис вшановує пам’ять хоробрих захисників, які віддали своє життя за свободу та Незалежність України.

Організаторами та художниками виступили представники волонтерських організацій та фанати «Динамо Київ».

«Вечірньому Києву» вони повідомили, що малювали на прохання побратимів полеглих воїнів.

Графіті на честь полеглих воїнів. Фото надане організаторами
Графіті на честь полеглих воїнів. Фото надане організаторами
Графіті на честь полеглих воїнів. Фото надане організаторами

На муралі зображені чотири відважних бійці: Ігор «Козацький» Краснобриж, Богдан «Пєнтагон» Хохленков, Олександр «Тара» Тараман та Назарій «Грінка» Гринцевич.

Відео зі створення стінопису obolon_net

Ігор Краснобриж добровольцем долучився до лав «Азову» 2014 року, тоді йому було вісімнадцять.

Ігор Краснобриж. Фото: з відкритих джерел

У 2017-ому році тимчасово покинув службу. Ігор займався більше громадською діяльністю, але все ще мав відношення до полку. Повернувся до «Азову» у 2021 році.

З початком повномасштабної війни, старший навідник 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу Ігор Краснобриж із позивним «Козацький» став на захист рідного міста.

«Козацький» з побратимами пішли зустрічати ворога боєм, а в цей час його рідні знайшли прихисток в підвалі на іншому кінці міста. За цей час Ігор побачив їх всього лише двічі. 8 та 12 березня він приїздив до будинку, де вони переховувалися від ворожих обстрілів міста, тоді ж востаннє сфотографувався з донькою.

Ігор Краснобриж загинув неподалік заводу «Азовсталь» в результаті ворожої засідки. Прикриваючи побратима отримав кулю в ногу, яка заділа артерію. Загинув на місці. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Богдан Хохленков з початком війни росії проти України вирішив стати військовим — пройшов курс молодого бійця і в грудні 2015 року приєднався до лав «Азову».

Богдан Хохленков. Фото: з відкритих джерел

Хлопець взяв собі позивний «Пентагон». Спочатку служив у артилерійському дивізіоні, згодом перейшов до мінометної батареї 2-го батальйону, був водолазом-розвідником взводу розвідки.

З початком повномасштабної війни Богдан потурбувався про безпеку дружини та маленької доньки, а сам з побратимами знищував ворогів, які вдерлися в його рідне місто.

Під час бою 22 березня 2022 «Пентагон» дістав кульове поранення, і три дні був на «Азовсталі». А потім його та інших важкопоранених бійців евакуювали у Дніпро. На жаль, 28 березня серце старшого сержанта Богдана Хохленкова зупинилося.

Нагороджений Орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). У нього залишились дружина та донька, якій на момент втрати батька не було ще й року.

Олександр «Тара» Тараман був націоналістом, сильно любив рідний Маріуполь. Хотів обʼїздити всю Україну. Постійно прагнув пізнавати щось нове. Знав, чого хотів від життя.

Олександр «Тара» Тараман. Фото: Трибуна Героїв

В лютому 2020 року Олександр потрапляє до полку «Азов» НГУ. Для цього довелося докласти неабияких зусиль. Бувши наполегливим, він зумів скинути близько 30 кг та виконати складні нормативи.

Влітку 2020 року Олександр одружився із коханою Марією. В останній рік до повномасштабної війни планували дитину. Олександр дуже хотів сина.

Початок повномасштабної війни «Тара» зустрів разом із побратимами в Маріуполі. Мужньо боронив оточене місто у боях з переважаючими силами ворога.
Олександр Тараман загинув 1 травня 2022 року. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Назарій «Грінка» Гринцевич родом з Вінницької області, ніс службу у лавах «Азову» в місті Маріуполі. Повномасштабне вторгнення «Грінка» зустрів разом з побратимами в оточеному місті, брав активну участь в бойових діях.

Назар Гринцевич із позивним «Грінка». Фото: Українська правда

Під час виходу з Азовсталі хлопець потрапив у полон, а вже у вересні 2022 року частину азовців вдалося звільнити. На момент повернення з полону «Грінці» було всього 19 років.

Після відновлення Назарій знову подався до війська та повернувся до рідної бригади «Азов».

«Грінка» став командиром взводу оптичних спостерігачів у підрозділі «Контакт 12».

10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік. А на початку травня він загинув. Хлопець був одним із наймолодших захисників Азовсталі.

«Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну», — ці слова Назарія назавжди залишаться в пам’яті його рідних, друзів та побратимів.

Графіті стало не лише даниною пам’яті, але й нагадуванням про мужність та самопожертву українських воїнів.

Вічна слава загиблим Героям України!

Також читайте: На Поштовій площі створили мурал на честь загиблого воїна з Нової Каховки.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»