Що гальмує книговидання шрифтом Брайля

Що гальмує книговидання шрифтом Брайля

Дежавні кошти на випуск літератури для незрячих, виділені на 2016 рік, надійшли до єдиного в Україні Будинку звукозапису й видавництва для сліпих лише наприкінці жовтня. За них можна встигнути видати до кінця грудня тільки 10 книжок із запланованих 240…

Директор підприємства Степан Філіп, незрячий юрист, викладач НаУКМА, людина розлогих енциклопедичних знань і  вишуканого аристократизму, до всіх своїх чеснот ще й… влучно стріляє, орієнтуючись на звук. Він ґрунтовно захоплюється японською філософією, встановлює спеціальні програми для скорочитання на власний айфон, має ідеальну родину.

Тому, мабуть, найбільше йому болить ставлення, особливо чиновників і багатьох представників ЗМІ, до незрячих як до калік. А ще він закоханий у свою роботу й докладає максимум зусиль, аби не просто зберегти слово для людей з вадами зору, а й удосконалити підприємство. Степан Юрійович прекрасно орієнтується у всіх приміщеннях Будинку звукозапису і друку  та напрочуд жваво пересувається у власному кабінеті, демонструючи книжки, видані підприємством у різні роки.

– Редактори адаптують тексти для шрифту Брайля за комп’ютерами, яким, здається, років двадцять. Така сама техніка – в «монтажці» та двох апаратних, де  професійні радіодиктори проводять начитку книжок, – розповідає  Степан Юрійович. –  А палітурник ще донедавна працював вручну і лише  зараз у нього з’явилося чудо іноземної техніки – апарат, який може нарізати сторінки й обкладинки, та ставити пружини в палітурки. Пружина, яка скріплює сторінки, дозволяє читачеві повністю відкривати книжку, не заломлюючи і не затираючи сторінки з текстом. А це подовжує книзі життя. 

– Зараз одна з головних проблем у тому, що папір не відповідає вимогам якості, якої потребують книги, надруковані шрифтом Брайля, – зауважує мій співрозмовник. – Для такого друку потрібен специфічний папір, якого в Україні немає, а з-за кордону ніхто не хоче завозити. Це було б можливим, якби ми замовляли, скажімо, по 50 тонн на рік. А нам потрібно лише 5.

Отже, цього року Будинок надрукував лише 14 найменувань книг накладом від 94 до 120 примірників, та й ті – за спонсорські гроші, бо від держави кошти надійшли лише останніми днями жовтня. 

(Подробиці – в черговому номері газети «Вечірній Київ», 01 грудня 2016 р.)

Нагадаємо, щоКиїв стає комфортним для людей з вадами зору.